80. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.

Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є нормальна діяльність правоохоронних органів, громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та законних військових формувань на території України.

Потерпілими від злочину є: 1) представник влади; 2) працівник правоохоронного органу; 3) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону; 4) військовослужбовець.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні опору, тобто в активній фізичній протидії здійсненню представниками влади, працівниками правоохоронних органів, членами громадських формувань або військовослужбовцями своїх службових обов'язків.

Виконання службових обов 'язків представником влади або працівником правоохоронного органу — це дії щодо охорони громадського порядку, навколишнього природного середовища, здійснення різноманітних перевірок, запобігання злочинам та дисциплінарним проступкам з боку засуджених тощо.

Опір — це активна фізична протидія здійсненню вказаними особами покладених на них обов'язків щодо охорони громадського порядку.

Суб'єкт злочину — загальний. Ним може бути не лише правопорушник, якому потерпілий поставив законні вимоги, пов'язані з виконанням свого службового обов'язку чи взятого на себе обов'язку з охорони громадського порядку, а й інша особа, яка активно перешкоджала їм виконувати ці обов'язки.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючою ознакою злочину є опір, поєднаний з примушуванням потерпілих шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій (ч. З ст. 342 КК).