<<
>>

79. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.

Розділ XI. Злочини проти безпеки виробництва. Відступи від нормативних приписів вимог безпеки, що є на підприємствах, шахтах, будовах, в сільському господарстві, заподіюють серйозну шкоду життю і здоров'ю працівників виробництва, сторонніх осіб, власності, довкіллю.

Родовим об'єктом злочинів проти безпеки виробництва є відносини, що забезпечують безпеку виробництва. Виробництво - це складна соціально-економічна і технічна відносно замкнута система, в основі функціонування якої лежить праця людини, спрямована на отримання суспільно корисного результату. Наявність на виробництві небезпечних та шкідливих факторів зумовлює потребу в умовах, що необхідні для охорони життя, здоров'я, збереження майна, довкілля. Таким станом на виробництві є його безпека. Безпека виробництва - це такий технічний стан, при якому нейтралізується можливість поражаючого впливу на людей, майно і довкілля небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Для забезпечення безпеки виробництва використовуються закони та підзаконні акти, що відносяться до різних галузей права (трудового, природоохоронного, цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та ін.), а також технічні норми. В цій системі норми кримінального права охороняють відносини безпеки виробництва від найбільш небезпечних посягань. Безпосередні об'єкти окремих злочинів проти безпеки виробництва входять в систему відносин родового об'єкта, хоч і мають свої особливості. Вони залежать, передусім, від видів безпеки виробництва, рівнів безпеки, характеру можливої шкоди та сфер її поширення. Основним безпосереднім об'єктом цих злочинів є безпека окремих видів виробництв. Додатковими обов'язковими об'єктами всіх злочинів, що посягають на безпеку виробництва, виступають життя і здоров'я людини, а додатковими факультативними об'єктами злочинів, передбачених ст. 272-275, - власність і довкілля (екологічна безпека).
Потерпілими від цих злочинів можуть бути або тільки працівники виробництва (ст.271, 272), або і працівники виробництва, і сторонні особи (ст. 273, 274), або тільки сторонні особи (ст.275).

З об'єктивної сторони злочини проти безпеки виробництва сконструйовані однотипно. Всі вони описані в законі як злочини з так званим матеріальним складом, і тому вимагають встановлення діяння, наслідків і причинного зв'язку. Суспільно небезпечне діяння як ознака об'єктивної сторони проявляється в порушенні шляхом протиправної дії або бездіяльності вимог безпеки, що містяться в правилах безпеки праці та виробництва. При цьому порушення звичайно виглядає не як одиничний акт дії (бездіяльності), а представляє сукупність таких актів, систему, де порушується не одна, а різні вимоги безпеки. Під порушенням слід розуміти недотримання або неналежне дотримання вимог безпеки, передбачених правилами, або здійснення в ході виробничої діяльності дій, прямо заборонених правилами. Злочини проти безпеки виробництва являють собою порушення виключно писаних правил безпеки. Диспозиції статей, що розглядаються є бланкетними, у зв'язку з чим для їх застосування слід звернутися до інших нормативних актів (правил, інструкцій, стандартів). Обов'язковою ознакою цих злочинів є наслідки. Вони можуть бути двох видів. Перший вид наслідків закон пов'язує зі створенням загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків. Другий вид наслідків складають ті, настання яких пов'язане з спричиненням реальної шкоди. Це: «шкода здоров'ю потерпілого»; «загибель людей» та «інші тяжкі наслідки». Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочинів, що розглядаються, є причинний зв'язок між допущеними порушеннями правил безпеки і реальною шкодою, що наступила, або можливістю її настання. Причинний зв'язок у цих злочинах має ряд особливостей. Так, у більшості випадків має місце опосередкований, а не прямий розвиток причинного зв'язку. Крім того, настання наслідку може бути зумовлено порушенням кількох вимог безпеки.

Такі порушення можуть бути допущені одним або кількома суб'єктами. Тому, у справах такої категорії для встановлення причинного зв'язку призначаються експертизи.

Суб'єктивна сторона злочинів визначається їх об'єктивною стороною. Щодо порушення правил безпеки можуть мати місце умисел або необережність, щодо наслідків - тільки необережність (тобто змішана форма вини або необережність у чистому вигляді). Відношення суб'єкта до наслідків є визначальним, тому загалом злочини проти безпеки виробництва є необережними.

Суб'єкт злочинів проти безпеки виробництва - спеціальний. Це особи, які зобов'язані дотримуватися правил безпеки виробництва. За правовим статусом вони можуть поділятися на три групи: службові особи і громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності; робітники і службовці; сторонні для виробництва особи (ст.273,274). Виходячи з виняткової небезпеки вибухонебезпечних підприємств (цехів), виробництв, де використовуються ядерні та радіаційні матеріали, сторонні особи, які знаходилися з дозволу на таких підприємствах (екскурсанти, працівники інших підприємств, установ, організацій та ін.) зобов'язані у встановленому нормативними актами порядку дотримуватися правил безпеки, зміст яких можна сприйняти без спеціальної підготовки. Напр., на вибухонебезпечному виробництві - «курити заборонено».

Виходячи із подібності безпосередніх об'єктів, характеру виробництва та суспільне небезпечних наслідків, потрібно розрізняти:

? злочини у сфері безпеки праці (ст. 271, 272);

? інші злочини у сфері безпеки виробництва (ст. 273-275).

<< | >>
Источник: ОНЮА. Шпагралка по кримінальному праву України2011. 2011

Еще по теме 79. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.:

  1. § 3. Поняття і характеристика основних положень досудового слідства
  2. § 2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
  3. § 4. Необережність та її види
  4. § 4. Крайня необхідність
  5. 79. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.
  6. ЗАГАЛЬНА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СФЕРИ
  7. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ І ТЕНДЕНЦІЇ ЙОГО РОЗВИТКУ
  8. Боротьба США й СРСР в ООН за вплив на Іран, як невід’ємну складову «арки кризового півмісяця».
  9. §1. Криміналістична класифікація та характеристика екологічних злочинів
  10. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій у справах про злочини проти довкілля