<<
>>

Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист

(ст. 444). Безпосередній об'єкт цього злочину — суспільні відносини, які забезпечують охорону волі і приміщень осіб, які мають міжнародний захист.

Потерпілими від цього злочину можуть бути особи, які мають міжнародний захист.

Вони визначаються аналогічно ст. 443.

Об'єктивну сторону цього злочину утворять: напад на службові або житлові приміщення осіб, які мають міжнародний захист, а також викрадення або позбавлення волі цих осіб.

Під нападом слід розуміти дії, спрямовані на негайне досягнення злочинного результату за допомогою насильства або створення реальної небезпеки його застосування.

Викрадення означає протиправне відкрите або таємне захоплення людини, поєднане з подальшим перевезенням її до іншого місця.

Цей злочин вважається закінченим, коли особа вчинила будь-яку із зазначених у ст. 444 дій.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом і метою впливу на характер діяльність осіб, які мають міжнародний захист, або на діяльність держав чи організацій, що вони представляють, або з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень.

Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа.

У частині 2 ст. 444 передбачена відповідальність за погрозу вчинення дій, передбачених частиною 1 цієї статті.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 444 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. 2 ст. 444 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років.

<< | >>
Источник: Неизвестный. Особлива частина кримінального права України 2001. 2001

Еще по теме Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист:

  1. 4. Злочини проти міжнародного правопорядку
  2. 2.4. Загальнотеоретична характеристика правової системи Європейського Союзу
  3. 3.3. Механізм взаємодії правової системи України з правовими системами Ради Європи та Європейського Союзу
  4. 2. Контроль за змістом
  5. Особливості стабілізації 20-х років. Розвиток країн Європи та Америки.
  6. Органи автономної влади й управління
  7. Конституційне та надзвичайне законодавство 30-х років
  8. Конституційний процес. Конституція України 1996 р. Конституційна реформа
  9. Реформування законодавства. Розвиток галузей права
  10. §1. Поняття оперативно-розиіукової діяльності та значення її методів при розслідуванні злочинів
  11. ГАРАНТУВАННЯ ЗБЕРЕЖЕНЬ ПЕНСІЙНИХ НАКОПИЧЕНЬ ЯК ЗАПОРУКА УСПІХУ ПРОВЕДЕННЯ ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ
  12. Міжнародні стандарти захисту прав осіб, які є потерпілими від кримінальних правопорушень
  13. Еволюція виконання позбавлення волі персоналом установ виконання покарань
  14. Правовідносини між персоналом та засудженими при забезпеченні вимог режиму й безпеки в установах виконання покарань