§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)

1. Стаття 46 передбачає: «Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості,

звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з

потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду».

Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.

обов'язковим для суду і безумовним для особи,яка вчинила злочин.

2. Передумовою аналізованого виду звільнення є вчинення особою вперше злочину

невеликої тяжкості. Особливістю такого злочину в цьому разі є обов'язкова

наявність потерпілого, тобто фізичної особи, якій заподіяна фізична, моральна чи

матеріальна шкода (ч. 1 ст. 49 КПК). Це випливає із положення ст. 46 КК про

примирення особи, яка вчинила злочин, з потерпілим, тобто з особою, яка володіє

свідомістю і волею. Йдеться про такі, наприклад, злочини, як умисне або

необережне заподіяння тілесних ушкоджень різної тяжкості (статті 122-125, 128

КК), побої і мордування (ст. 126 КК), погроза вбивством (ч. 1 ст. 129 КК) та ін.

3. Примирення особи з потерпілим і відшкодування нею завданих потерпілому

збитків або усунення заподіяної шкоди і є підставою звільнення особи від

кримінальної відповідальності за ст. 46 КК.

4. Примирення — це угода зазначених осіб, результатом якої є прощення потерпілим

свого кривдника, який заподіяв йому шкоду. Участь у такій угоді потерпшого

повинна бути добровільною, а не вимушеною.