10. Адміністративно – правовий статус міністерств.
Указ Президента «Про систему центральних органів виконавчої влади»
Указ Президента «Про Загальне положення про мiнiстерство, iнший центральний орган державноi виконавчоi влади Украiни»
Указ Президента «Про змiни у структурi центральних органiв виконавчоi влади»
Указ Президента «Про систему центральних органiв виконавчоi влади»
Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади підпорядкованим Кабінету Міністрів України.
Міністерство реалізує державну політику у відповідній галузі.Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень міністерство організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Міністерство:
бере участь у формуванні та реалізації державної політики як у цілому, так і за відповідними напрямами, розробляє механізм її реалізації;
прогнозує розвиток економіки у виробничій, науково-технічній, мінерально-сировинній, паливно-енергетичній, трудовій, демографічній, соціальній, фінансовій та інших сферах;
бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету України;
готує пропозиції та бере участь у формуванні та реалізації політики у сфері виконання робіт і поставок продукції для державних потреб;
розробляє цільові перспективні програми, опрацьовує комплекс заходів, спрямованих на поглиблення економічної реформи;
реалізує державну стратегію розвитку відповідної галузі (групи суміжних галузей);
вносить у встановленому порядку пропозиції про зміну умов оподаткування, одержання пільгових кредитів, визначення особливостей приватизації, демонополізації підприємств в окремих галузях;
готує пропозиції про вдосконалення механізму регулювання розвитку економіки, її структурної перебудови, забезпечення ринкової збалансованості, соціального захисту населення, екологічної безпеки;
бере участь у формуванні та реалізації інвестиційної політики виходячи з пріоритетних напрямів структурної перебудови економіки;
розробляє відповідні фінансово-економічні та інші нормативи, механізм їх впровадження, затверджує галузеві стандарти;
вживає заходів, спрямованих на вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності, захист інтересів українських товаровиробників на зовнішньому ринку та розвиток внутрішнього ринку;
видає у передбачених законодавством випадках спеціальні дозволи (ліцензії) на проведення окремих видів підприємницької діяльності;
виступає державним замовником наукових досліджень комплексного характеру;
бере участь у підготовці міжнародних договорів України, укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру;
здійснює у межах повноважень, визначених законодавством, функції управління майном підприємств, що належать до сфери управління міністерства;
складає макроекономічні та міжгалузеві баланси;
розробляє пропозиції про визначення пріоритетних напрямів розвитку економіки;
бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної політики як у цілому, так і за відповідними напрямами (демонополізація економіки, розвиток конкуренції, антимонопольне регулювання, застосування антимонопольного законодавства);
забезпечує виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави у межах визначених законодавством повноважень;
забезпечує у межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті міністерства, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;
здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
Міністерство у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, представницькими органами, а також з відповідними органами інших держав.
Міністерство в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавством, рішення міністерства є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, представницькими органами, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності та громадянами. Нормативно-правові акти міністерства підлягають державній реєстрації у Міністерстві юстиції України в порядку, встановленому законодавством. Міністерство у разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та представницькими органами спільні акти. Міністерство очолює міністр (керівник), якого призначає Президент України.
Структуру центрального апарату міністерства затверджує віце-Прем'єр-міністр України.
Міністерство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Еще по теме 10. Адміністративно – правовий статус міністерств.:
- § 49. Засади адміністративно-правового статусу громадян України.
- Зарубіжний досвід визначення адміністративно-правового статусу прокуратури
- Удосконалення законодавства у сфері адміністративно- правового статусу прокуратури України
- Поняття та елементи адміністративно-правового статусу прокуратури України
- 9. Адміністративно – правовий статус Кабінету Міністрів України.
- § 43. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
- 8. Адміністративно – правовий статус державних комітетів.
- 11.Адміністративно – правовий статус об’єднань громадян.
- 12. Адміністративно – правовий статус урядових комітетів.
- Адміністративно-правовий статус поліції як суб’єкта надання поліцейських послуг
- 1.3 Адміністративно-правовии статус публічної адміністрації, яка здійснює забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
- 86. Правове становище акціонерних товариств в АПК: поняття та юридичний статус; засновники, учасники та порядок створення; майнові права; правовий режим акцій; правовий режим дивідендів; управління товариством.
- 45.Метод адміністративно – правового впливу
- 94. Правовой статус личности
- § 1. Дія адміністративно-правових норм.
- Глава II. «Правовой статус дочерних и зависимых обществ. Особенности правового регулирования».
- Правовой статус
- Граждане и их административно-правовой статус.
- Правовой статус личности