<<
>>

§ 43. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Відповідно до Закону “Про правовий статус іноземців” від 4 лютого 1994 року поняття “іноземець” охоплює дві категорії осіб. Ст 1 дає таке визначення: іноземцями в Україні визнаються іноземні громадяни, особи, які належать до громадянства іноземних держав і не є громадянами України, та особи без громадянства, які не належать до громадянства будь-якої держави.

Іноземці мають ті самі права і свободи та виконують ті самі обов’язки, що й громадяни України, і є рівними перед законом, якщо інше не передбачене чинним законодавством України (ст. 26 Конституції України).

Особливістю статусу іноземців та осіб без громадянства є те, що з одного боку, їм забезпечують фактичні та юридичні передумови для реалізації прав і свобод, а з іншого – встановлюють певні обмеження, що повністю відповідають нормам міжнародного права.

За своїм статусом усі іноземці в Україні діляться на:

іноземних громадян, які на законних підставах тимчасово проживають на території держави або іммігрували на постійне проживання. Іноземці, які іммігрували на постійне проживання або для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.

іноземців, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. В Законі чітко визначено, за яких умов іноземець може отримати дозвіл на імміграцію та іммігрувати на постійне проживання. Це можливо, якщо він:

має в Україні законне джерело існування;

перебуває у близьких родинних відносинах з громадянами України;

перебуває на утриманні громадянина України;

має на своєму утриманні громадянина України;

в інших передбачених законом України випадках.

Відповідно до Конституції України і Закону “Про правовий статус іноземців” іноземцям та особам без громадянства може бути наданий притулок. Також іноземці можуть бути набути статусу біженців за підстав і в порядку, передбачених Законом України “Про біженців” від 24 грудня 1993 р.

Питання про надання статусу біженця вирішують у межах своєї компетенції органи міграційної служби Міністерства України у справах національностей та міграції в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Закону “Про правовий статус іноземців” передбачає можливість натуралізації іноземців, тобто набуття громадянства України за умов і підстав, визначених Законом України “Про громадянство України”.

Законодавство України передбачає досить великий комплекс прав і свобод для іноземних громадян та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Іноземці мають право на відпочинок , охорону здоров’я, житло, участь в об’єднаннях громадян, але вони не можуть бути членами політичних партій України.

Також іноземці можуть займатися інвестиційною, зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності, передбаченої законодавством України. Іноземці мають право на трудову діяльність в Україні, але не можуть призначатись на деякі посади або займатись певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України це пов’язано з належністю до громадянства України.

У судочинстві іноземці, як учасники процесу, користуються такими самими правами, що й громадяни України.

На іноземців не поширюється загальний військовий обов’язок. Також іноземці в Україні не володіють виборчими правами, тобто вони не можуть обирати і бути обраними до органів державної влади й самоврядування, не можуть брати участь у референдумах.

Іноземці можуть в’їжджати в Україну за дійсними національними паспортами, або документами, що їх замінюють. При цьому вони повинні отримати в’їздну візу, якщо інше не передбачено законодавством України. В Законі існують певні обмеження щодо в’їзду в Україну іноземців та їх виїзду з України. Законодавство України передбачає відповідальність іноземців за вчинені злочини, адміністративні або інші правопорушення. Для іноземців, поряд з іншими видами відповідальності, передбачено скорочення терміну тимчасового прибування в Україні, а також видворення за межи України.

Положення Закону “Про правовий статус іноземців” враховують встановлені законодавством України і міжнародними договорами привілеї та імунітет, які надаються співробітникам дипломатичних представництв та працівникам консульських установ іноземних держав в Україні, а також іншим особам. Тобто для зазначених категорій осіб законодавством передбачений режим найбільшого сприяння. Для всіх інших категорій іноземців визначено національний режим, який передбачає, що іноземці не тільки зрівняні в правах з громадянами, за винятком політичних прав, а й на них покладаються певні обов’язки. Подібна практика повністю відповідає міжнародно-правовим документам в області прав людини, соціального захисту та інше.

<< | >>
Источник: ОУНЮА. Адміністративне право України. 2000

Еще по теме § 43. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.:

  1. 1. Місце інвестиційного права в системі права України.
  2. 3.5. Адміністративно правові конфлікти
  3. § 43. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
  4. ТЕМА 9. ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
  5. ТЕМА 12. СИСТЕМА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ТА ЇХ СИСТЕМАТИЗАЦІЯ
  6. ТЕМА 13. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ
  7. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
  8. 4. Сторони договору купівлі-продажу житла
  9. БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 08.07.2010 № 2456-17 (Набрання чинності відбудеться 01.01.2011) (Витяг)
  10. ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеві державні адміністрації від 09.04.1999 № 586-XIV
  11. 5.2. Козацьке судочинство та його традиції
  12. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  13. Реформування судових і правоохоронних органів
  14. Риси права
  15. Суб’єктивні елементи складів адміністративних правопорушень у сфері обігу зброї
  16. 2.3. Адміністративні процедури адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  17. Адміністративні права та обов’язки прокурорів
  18. 2.3. Адміністративна відповідальність у сфері діяльності прокуратури України
  19. Удосконалення законодавства у сфері адміністративно- правового статусу прокуратури України
  20. Адміністративно-правова характеристика інших публічних послуг, які надаються поліцейськими