<<
>>

§ 82. Органи виконавчої влади , як різновид державних органів.

Органи виконавчої влади є основними після Президента України функціонально-галузевими носіями виконавчої влади в державі і статус органу виконавчої влади закріплюється за ними в нормативному порядку, по-друге, є найважливішою складовою частиною органів державного управління і державного апарату в цілому, по-третє, вони об’єднані єдиним керівництвом і підпорядкуванням, внаслідок чого діють узгоджено і цілеспрямовано , по-четверте, кожен з органів даної системи наділений державою специфічною компетенцією у сфері державного управління.

Орган державної виконавчої влади - це носій державної виконавчої влади, що реалізує свою компетенцію в закріпленій сфері державного управління , і має юридичний статус органу державної виконавчої влади.

Органи державної виконавчої влади класифікуються за такими критеріями

:за масштабом діяльності;

за порядком утворення;

за обсягом компетенції;

за місцем у державно-управлінській ієрархії.

За масштабом діяльності поділяються на:

Вищі, центральні, місцеві, спеціальні.

До вищих належать органи , виконавчо-розпорядча діяльність яких поширюється на всю територію України. Таким органом є Уряд України - Кабінет Міністрів.

Він відповідальний перед президентом України та підконтрольний та підзвітний Верховній Раді України До його складу входять Прем’єр-Міністр України, перший віце-прем’єр-міністр, три віце-прем’єр міністри, міністри.

Прем’єр-міністр призначається Президентом України і він керує роботою Кабінету Міністрів.

До центральних органів виконавчої влади належать ті, що керують відповідними галузями , або здійснюють функціональне( міжгалузеве) управління.

Це міністерства, комітети, відомства. Центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України , постановами Верховної Ради України , указами і розпорядженнями Президента України, Кабінету міністрів.

Місцеві органи державної виконавчої влади – це насамперед державні адміністрації. Вони утворюються згідно Конституції України , а їх безпосередня діяльність регламентується Законом України “ Про столицю України місто-герой Київ” від 15 січня 1999 року і двома положеннями : Положення про обласну , Київську, Севастопольську міські державні адміністрації та Положеннями про районну, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації. Державна адміністрація підпорядковується Президентові України , а також Кабінету Міністрів.

Державна адміністрація покликана захищати права і законні інтереси громадян та держави , забезпечувати комплексний соціально-економічний розвиток території та реалізацію державної політики у визначених законодавством сферах управління.

Склад місцевих державних адміністрацій формують їх голови , які призначаються на посаду звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету міністрів України. При здійсненні своїх повноважень вони відповідальні перед президентом України і Кабінетом міністрів України , підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

До спеціальниї органів державної виконавчої влади належать органи, які віднесені законодавством ні до вищих, ні до центральних, ні до місцевих, проте наділені статусом органа виконавчої влади.

<< | >>
Источник: ОУНЮА. Адміністративне право України. 2000

Еще по теме § 82. Органи виконавчої влади , як різновид державних органів.:

  1. 4. Співвідношення виконавчої влади, державногоуправління та адміністративного права
  2. 27 Місце фінансового права в системі права.
  3. 44.Захист прав власників та користувачів.
  4. § 36. Акти застосування норм права.
  5. 3.5. Адміністративно правові конфлікти
  6. 4.2. Способи розв'язанняюридичних конфліктів
  7. § 82. Органи виконавчої влади , як різновид державних органів.
  8. ТЕМА 2. ФОРМА ДЕРЖАВИ
  9. ТЕМА 3. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ
  10. ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
  11. § 1. Вищі органи влади та управління
  12. 5.5. Рефомування судової влади в процесі утвердження незалежної України
  13. Інституційна та функціонально-правова організація забезпечення екологічної безпеки.
  14. 3.3 Заохочувальні норми кримінально-виконавчого права як засіб формування правомірної поведінки засуджених до позбавлення волі
  15. Інтенсивність адміністративно-правового регулювання у сфері обігу зброї
  16. Поняття запобігання злочинам, що вчиняються персоналом виправних колоній України у ході виконання покарання у виді позбавлення волі.