3. Види i структура внутрiшнiх правовiдносин

1. Аграрнi правовiдносини, як i iншi юридичнi вiдносини,

характеризуються єднiстю матерiального змiсту i правової

форми. Це - конкретнi суспiльнi вiдносини певної правової

форми.

i елементи як складовi правовiдносин. Особливостi правової

форми та їхнi структури зумовлюють розмежування внутрiш

i> мiв пiдприємництва (агробiзнесу).

iiiшпьогосподарськими вiдносинами в цих пiдприг iюнанi на правi членства, а для працездатних

огобистiй трудовiй участi в КСГП (СпС, ВСГК тоiiхiнiдносини мiж кооперативним пiдприємством, з

V. i кожним окремим його членом, з iншого.

iiмi.огосподарськими вiдносинами у приватних аг

iчригмствах акцiонерного типу (агроакцiонерних

i ч товариствах з обмеженою вiдповiдальнiстю) є

нi установчому договорi, статутi товариства, а таiчiнцтвi/участi у створеннi статутного капiталу товарiiшпiдчосини мiж акцiонерним товариством (пiдi чм), з одного боку, i кожним з його учасникiв - з

їм iмiстом правовiдносини мiж цими пiдприємстваiнмими їх членами (учасниками) являють собою су> итсмних субєктивних прав i юридичних обовязi i" iiлпуються через взаємну поведiнку з приводу виi "i подарської дiяльностi, певних управлiнських i

пiн-ИН.

й "господарськими вважаються також правовiд

цприємствами та їх членами (учасниками) з

ненця матерiальних iнтересiв, соцiально-побуiю-освiтнiх потреб. Такими, скажiмо, є право

"инюлiну прибуткiв (нарахування i виплати

"нi iiiiириiмстном знарядь виробництва для

. ч> ii|чч ;iдибiiої дiлянки, направшi по иищого чи середнього

МСТДИ ТОЩО.

при <.сiпальному страхуiiiдiїрж мств, зокрема при

i iiчi пенсiї за рахунок пiди i \ iншою вiд держави, так

iч 11" 11. щодо соцiальне незаiи i ц iпнсрiв тощо) в цих пiдiи прiїновими вiдносинами.

ними нiiуччиїїii приионiдносин є, по-перше,

п.чiп iндii|>иi м> пниймниi пршштики, по-друге, субєктивнi права i

Аграрнi правовiдносини 73

юридичнi обовязки зазначених вище субєктiв; по-третє,

юридичнi факти, спрямованi в одних випадках на виникнення, змiну чи припинення правовiдносин, в iнших - на вiдновлення порушених прав та притягнення винних осiб до

юридичної вiдповiдальностi.

також їх обєкти, тобто рухоме i нерухоме майно, вимоги, що

мають грошову вартiсть, матерiальнi й духовнi iнтереси, дiї,

яких чекають субєкти цих вiдносин один вiд одного.

Аграрно-правовi норми, що встановлюють компетенцiю

цих органiв управлiння i посадових осiб та регулюють процедурнi питання, є за своєю природою правоустановчими. Цим

нормам не властиво породжувати правовiдносини. Останнi

можуть виникати лише у випадках порушення правоустановчих норм. Субєктами цих правовiдносин є посадовi та iншi

особи, до повноважень яких входить додержання вимог самоврядування, демократiї ч КСГП (колективi) в особi його органiв, якi згiдно зi статутом можуть притягати правопорушникiв

до вiдповiдальностi. Юридичним фактором, що спричиняє цi

правовiдносини, є вчинки особи, яка порушила правову норму; обєктом - мета вiдновлення порушеного права.

4. Аграрне право визначає основнi положення iнституту

права колективної власностi. КСГП (кооператив), як субєкт

права, здiйснює право володiння, користування i розпорядження знаряддями, засобами i продукцiєю виробництва.

У його статутi зазначено, що для здiйснення своєї дiяльностi та подальшого розвитку громадського господарства пiдприємство створює, планомiрно i продуктивно використовує

й поповнює основнi, обiговi виробничi фонди, правовий режим яких визначено нормами аграрного законодавства.

Пiдприємство передає своїм виробничим пiдроздiлам необхiднi для їхньої господарської дiяльностi примiщення,

трактори, комбайни та iншi машини, насiння, корми для тварин тощо. Цi пiдроздiли, будучи частиною КСГП (ВСГК,

СпС, АСГТ, ТОВ), використовують наданi їм засоби за їх

призначенням i саме тому мiж ними виникають органiзацiйнi

вiдносини, як мiж цiлим i його частинами (бригадою, фермою); в особi останнiх КСГП реалiзує свої права власника.

Мiж КСГП, з одного боку, i його пiдроздiлами, з iншого, в

даному випадку виникають органiзацiйно-управлiнськi правовiдносини з приводу переданого майна: знарядь, насiння,

кормiв тощо.

74 роздiлт

окремих обєктiв права колективної власностi, також за своєю природою є правоустановчими. Таким чином, i в даному

випадку правовiдносини виникнуть лише внаслiдок порушення права власностi пiдприємства. Проте правовiдносини,

якi при цьому виникають, залежно вiд складу правопорушення регламентуються нормами iншого правового iнституту.

Пiдприємство, як субєкт права власностi, може вступати

в правовi вiдносини з юридичними особами i громадянами,

одначе цi правовiдносини вiдповiдно регулюються нормами

цивiльного i фiнансового права i як такi не є аграрно-правовими.

5. Важливу галузь суспiльних вiдносин, що виникають усерединi сiльськогосподарських пiдприємств становлять, поряд

iз вiдносинами колективної власностi i самоврядування, трудовi вiдносини. Останнi являють собою колективнi вiдносини, що базуються на колективнiй власностi та принципах колективної органiзацiї суспiльної працi. Всi трудовi вiдносини

розвиваються i вдосконалюються у тiсному взаємозвязку i

взаємозалежностi. Такими ж рисами характеризується система правових норм, що регулюють суспiльнi трудовi вiдносини. Як зазначалося вище, внутрiшнi трудовi вiдносини регламентуються з допомогою аграрно-правових iнститутiв, визначених статутом та iншими локальними нормативно-правовими актами.

Учасниками утворюваних при цьому правовiдносин є

КСГП i кожний окремий його член. Правовою передумовою

їх виникнення є членство в КСГП. З наявнiстю членства цi

вiдносини можуть виникнути; з його припиненням - зникають або змiнюються на суто трудовi вiдносини, що нiяк не

повязанi з внутрiшнiми аграрно-правовими.

Субєктивнi права i юридичнi обовязки учасникiв внутрiшнiх трудових правовiдносин, її також їх обєкти визначаються характером i особливостями конкретних трудових вiдносин i правовими нормами, безпосередньо з ними повязаними. Органiзацiя працi н КСГП, що вiдповiдає сучасним вимогам, передбачає планомiрний розподiл робочої сили за

галузями i виробничими пiдрочiдiлами, рацiональне її використання протягом року.

Аграриї правовiдносини 75

тiв - усе це є органiзацiйно-правовими заходами пiдприємства, якi випливають з його правоздатностi як КСГП, ВСГК

тощо. Здiйснення цих заходiв є органiзацiйною передумовою

виникнення трудових правовiдносин мiж пiдприємством та

його членами.

Для членiв КСГП (ВСГК, СпС) юридичним фактом, що

спричинює внутрiшнi трудовi правовiдносини, є правовий

акт (рiшення) правлiння КСГП, ВСГК, АСГТ про направлення кожного з них на роботу для виконання певних трудових

функцiй в конкретнiй бригадi, на фермi, в майстернi тощо; а

для осiб, обраних на посаду, - також акт вiдповiдних органiв

управлiння (загальних зборiв членiв або зборiв уповноважених, бригадних зборiв iз подальшим затвердженням правлiнням пiдприємства). Органи управлiння пiдприємства, таким

чином, реалiзують свої управлiнськi правомочностi i щодо органiзацiї суспiльної працi в КСГП, управлiння членами

КСГП 1 всiєю виробничо-господарською, фiнансовою, культурно-побутовою дiяльнiстю пiдприємства.

6. В аграрних трудових правовiдносинах виявляється єднiсть i спiльнiсть правових принципiв суспiльної працi. Серед

них основне мiсце займають правовiдносини, що складаються при реалiзацiї субєктивних прав i юридичних обовязкiв,

трудової дисциплiни. Взаємнi права i обовязки пiдприємства

та його членiв iз виконання групових функцiй визначаються

особливостями кожного виду роботи залежно вiд сфери

прикладання працi, їх суворе додержання сприяє досягненню певного результату, заради якого цi правовiдносини i

виникли.

З трудовими правовiдносинами нерозривно повязанi правовiдносини з оплати працi членiв КСГП (ВСГК), спецiалiстiв, керiвникiв та найманих працiвникiв. Матерiальна винагорода трудiвникiв за їх працю в громадському господарствi є

результатом, метою, до яко прагне одна зi сторiн трудових

правовiдносин.

Правовi норми регулюють вiдносини щодо тривалостi робочого часу та часу вiдпочинку з урахуванням специфiки

сiльськогосподарського виробництва. Будучи урегульованими

правом, вони також становлять iнститут трудової дисциплiни

як правовiдносин iз властивим їм обєктом i змiстом.

76 Роздiл iН

7. iз трудовими тiсно повязанi правовiдносини, що утворюються в процесi реалiзацiї правових норм про охорону працi. Цими правовими нормами визначаються умови виконання робiт, поводження з технiкою, отрутохiмiкатами, тваринами тощо. Частина цих норм регламентує питання дисциплiни.

працi, визначаючи конкретнi обовязки посадових осiб КСГП

та їх членiв щодо додержання вимог закону про охорону здоровя. Порушення цих норм тягне рiзнi види юридичних наслiдкiв передбачених законом.

Трудовi правовiдносини в пiдприємствi є своєрiдною соцiально-економiчною i правовою передумовою виникнення

правовiдносин мiж державою i членом КСГП з приводу соцiального забезпечення останнього, правовiдносин мiж його

членом i пiдприємством про доплату за рахунок пiдприємства, а також соцiального страхування працiвникiв. Цi два

останнi види вiдносин за своєю природою є аграрно-правовими.

8. Рiзновидом внутрiшнiх правовiдносин є вiдносини, що

виникають при застосуваннi правових норм про дисциплiнарну i матерiальну вiдповiдальнiсть.