4. Вiдшкодування шкоди, заподiяної ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням працiвником трудових обовязкiв

1. Власник сiльськогосподарського та iншого пiдприємства, установи, органiзацiї АПК несе матерiальну вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну працiвниковi калiцтвом або iншим

ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудових обовязкiв, а також за моральну шкоду, заподiяну потерпiлому внаслiдок фiзичного чи психiчного впливу небезпечних або шкiдливих умов працi.

притягнення до вiдповiдальностi винних осiб визначений вiдповiдними Правилами, затвердженими постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 23 червня 1973 р. (iз змiнами i доповненнями до них, затвердженими постановою Кабiнету Мiнiстрiв

України вiд 18 липня 1994 р.).

2. Власник звiльняється вiд вiдшкодування шкоди, якщо

доведе, що шкода заподiяна не з його вини, а умови працi не

є причиною моральної шкоди. Вiдповiдно до п. 2 названих

Правил, доказами вини власника можуть бути:

акт про нещасний випадок на виробництвi або акт про

професiйне захворювання;

висновок службових осiб (органiв), якi здiйснюють контроль i нагляд за охороною працi та дотриманням законодавства про працю, або профспiлкового органу щодо причин ушкодження здоровя;

медичний висновок про професiйне захворювання;

вирок або рiшення суду, постанова прокурора, висновок

органiв дiзнання або попереднього слiдства;

рiшення про притягнення винних осiб до адмiнiстративної

або дисциплiнарної вiдповiдальностi;

рiшення органiв соцiального страхування про вiдшкодування власником витрат на допомогу працiвниковi в разi тимчасової непрацездатностi у звязку з ушкодженням здоровя;

показання свiдкiв та iншi докази.

3. Вiдшкодування шкоди, заподiяної працiвнику ушкодженням здоровя складається з:

виплати втраченого заробiтку (або вiдповiдної його частини) залежно вiд ступеня втрати потерпiлим професiйної працездатностi;

виплати в установлених випадках одноразової допомоги

потерпiлому (членам сiмї та утриманцям померлого);

Правова охорона здоровя працiвникiв СГП 447

компенсацiї витрйт на медичну та соцiальну допомогу (посилене харчування, iфотезування, стороннiй догляд тощо).

За наявностi фак-у моральної шкоди потерпiлому вiдшкодовується моральна шкода.

Ступiнь втрати працездатностi визначається медико-соцiальною експертною Комiсiєю (МСЕК) у вiдсотках до професiйної працездатностi, яку мав потерпiлий до ушкодження

здоровя.

4. Розмiр вiдшкодування втраченого потерпiлим заробiтку

встановлюється вiдповiдно до ступеня втрати професiйної

працездатностi i середньомiсячного заробiтку, який вiн мав

до ушкодження здоровя.

5.

домовленостi сторiн (власника, профспiлкового органу i

потерпiлого або уповноваженої ним особи);

рiшення Комiсiї по( трудових спорах;

рiшення суду. \

Розмiр вiдшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати незалежно вiд iнших будь-яких виплат.

6. Власник вiдшкодовує потерпiлому витрати на медичну

та соцiальну допомогу (на додаткове харчування, придбання

лiкiв, спецiальний медичний та звичайний догляд, побутове

обслуговування, протезування, санаторно-курортне лiкування, придбання спецiальних засобiв пересування тощо). При

визначеннi розмiрiв витрат на медичну та соцiальну допомогу

ступiнь вини потерпiлого в ушкодженнi його здоровя не враховується. Названi витрати вiдшкодовуються, якщо потреба в

них обумовлена висновками МСЕК.

7. Розмiр компенсацiї витрат на додаткове харчування визначається на пiдставi рацiону харчування, розробленого

МОЗ, i довiдки мiсцевих органiв державної виконавчої влади

про середнi цiни на/продукти у вiдповiдний перiод їх придбання, а за згодою власника - довiдки органiзацiй торговельної мережi чи управлiнь ринками.

Витрати на лiки,/лiкування, протезування (крiм протезiв з

дорогоцiнних металiв), придбання санаторно-курортних путi

448 Роздiл XX.

вок, речей догляду за потерпiлим визначаються на пiдставi

рецептiв лiкарiв, довiдок або рахункiв про їх вартiсть.

8. Спори мiж потерпiлим або iншими заiнтересованими

особами i власником щодо права на вiдшкодування шкоди,

визначення, або перерахування її розмiру, а також наявностi

порушення правил охорони працi, визначення ступеня провини власника i потерпiлого та iнших умов, вiд яких залежить

розмiр вiдшкодування шкоди, вирiшуються в порядку, встановленому для розгляду трудових спорiв.