ЗАХВОРЮВАННЯ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ І ВАГІТНІСТЬ

Бронхіальна астма

Найбільш поширене захворювання респіраторної системи у вагіт­них — бронхіальна астма. У зв’язку із збільшенням алергізацїї населення відзначається зростання частоти бронхіальної астми.

Розрізняють інфекційно-алергічну і неінфекційно-алергічну форми. В першому випадку антигеном є мікроорганізми, що побутують у дихальних шляхах жінки, нерідко умовно-патогенні та сапрофіти (білий стафілокок, клебсієла, кишкова паличка), у другому—різні органічні та неорганічні фактори: пилок рослин, пил, вовна тварин, харчові алергени, ліки тощо.

Розрізняють передастму, напади ядухи та астматичний стан. Всі ці фор­ми можуть зустрічатись при вагітності. До передастми відносять хронічний бронхіт і хронічну пневмонію з астматичним компонентом.

Напади ядухи на початку захворювання можуть бути 2-3 рази на рік (легка форма), при середній формі важкості вони повторюються частіше і припиняються лише після парентерального введення бронхолітичних препаратів. Між нападами залишаються ознаки бронхоспазму. При тяжкій

формі напади повторюються більше 5-ти разів на рік, надзвичайно важко знімаються, розвивається дихальна недостатність I-II ступенів.

Астматичний стан (статус) — це стан важкої гіпоксії, який не знімається звичайними засобами протягом тривалого часу (кілька годин чи навіть діб), може призвести до гіпоксичної коми і навіть смерті.

У деяких жінок перебіг бронхіальної астми при вагітності полегшу­ється, але у більшості випадків, навпаки, погіршується. Погіршення перебігу астми залежить від можливої провокації імунних процесів антигенами плода, збільшенням спазму дихальних шляхів.

У хворих на бронхіальну астму частіше, порівняно із здоровими, розвиваються ранні та пізні гестози, у них можуть народжуватись недоно­шені та з малою масою діти. Іноді астма може бути причиною антенатальної загибелі плода, хоч і досить рідко.

Ведення вагітності та пологів. Бронхіальна астма не є протипоказан­ням для доношування вагітності. Лише при астматичних станах, що повто­рюються, може виникнути питання про аборт або передчасне розродження.

Вагітні з бронхіальною астмою повинні перебувати на обліку у терапев­та жіночої консультації. Кожне «простудне» захворювання є показанням для призначення бронхолітиків або збільшення їх дози. При загостренні астми в будь-якому терміні вагітності показана госпіталізація у терапевтич­ний стаціонар.

Лікування бронхіальної астми полягає в усуненні нападів ядухи. У лег­ких випадках для цього досить інгаляційних чи таблетованих засобів (астмо- пент, новодрин, алупент — 0,02 під язик). Його можна вживати для попере­дження нападів. Якщо це не допомагає, вводять підшкірно Імл 5% ефедрину. При тяжких нападах слід ввести внутрішньовенно 10 мл 2,4% розчину еуфі­ліну в 10 мл 20% глюкози повільно або 10 мл 2% розчину з 1 мл ефедрину в 200-300 мл 5% глюкози крапельно. При серцевій недостатності додають строфантин або корглікон. Одночасно дають вдихати кисень. Адреналін і атропін вагітним протипоказані. Якщо напад погано піддається лікуванню, вводять 30-60 мг преднізолону.

Пологи у хворих на бронхіальну астму ведуть через природні пологові шляхи. При виникненні необхідності індукції пологів або їх стимуляції, слід пам’ятати, що простагландин F₂α може погіршити стан хворої. Опе­рацію кесаревого розтину проводять при виникненні акушерських усклад­нень. При тяжкій формі астми з наявністю дихальної недостатності накла­дають акушерські щипці.

Бронхіт і вагітність

Бронхіт нерідко є ускладненням гострого риніту чи ларингіту. Симп­томи гострого бронхіту (кашель, частіше сухий, біль та печія за грудниною) тривають, зазвичай, упродовж 5-7 днів. Іноді захворювання набуває хро­нічного перебігу і триває 2-3 місяці, а в разі тривалої дії шкідливих чинни­ків — роками.

На перебіг вагітності бронхіт особливого впливу не має, проте тривалий виснажливий кашель при хронічному бронхіті у жінок, схильних до невиношування може служити провокуючим фактором.

Лікування проводять в амбулаторних умовах. Призначають тепле пиття (відвари липового цвіту, чай з медом, малиною) відхаркувальні засоби, про­тикашльові засоби, гірчичники. Хороший ефект дають лужні інгаляції. Якщо тривалість процесу затягується, доцільно призначати антибіотики.

Пологи проводять у обсерваційному відділенні. На перебіг пологів за­хворювання не впливає.

Пневмонія

Пневмонія є нечастим, але дуже серйозним захворюванням. При відсут­ності адекватного лікування нерідко виникає внутрішньоутробна смерть плода. Проте сучасна антибіотикотерапія дає можливість не лише вилікувати хворих, але і запобігти антенатальній смерті плода, його внутрішньоутроб- ному інфікуванню. В 1-му триместрі вагітності слід призначати пеніцилін (1200000 на добу) або ампіцилін (0,5x4 р. на день). З ІІ-го триместру можуть призначатись цефалоспорини (кефзол, цепорин, клафоран), сульфаніламіди (але непролонгованої дії, тому що останні можуть призводити до ядерної жовтяниці). Такі антибіотики, як стрептоміцин, левоміцетин і тетрациклінові похідні протипоказані під час усієї вагітності і після пологів.

Зазвичай, пневмонію вдається вилікувати, тому це захворювання не є протипоказанням для доношування вагітності. Пологи проходять без особли­востей. При наявності дихальної недостатності накладають акушерські щипці.

Пневмонія, що не проходить протягом 6 тижнів, вважається хронічною. Вона характеризується тривалим перебігом, з періодами загострень і ремісій і поділяється на три стадії. При 1-й стадії загострення наступає рідко, супро­воджується періодичними підвищеннями температури, кашлем, незначними змінами з боку крові (нейтрофільний лейкоцитоз). У ІІ-й стадії рецидиви виникають часто, з’являються явні ознаки бронхоектатичної хвороби, дифуз­ного пневмосклерозу чи емфіземи. В Ш-й стадії виразно виражена дихальна і легенево-серцева недостатність.

При 1-й стадії хвороби вагітність допустима. При ІІ-й стадії вагіт­ність можна зберігати, але хворі повинні тривалий час лікуватися в стаціонарі. При Ш-й стадії вагітність протипоказана.

Лікування хронічної пневмонії при загостреннях проводиться антибіо­тиками, як і при гострій пневмонії. Антибіотики призначають також при простудних захворюваннях для запобігання рецидивів пневмонії. Хорошу дію проявляє еуфілін, знімаючи бронхоспазм, а також зменшуючи тиск у легеневому колі кровообігу. При наявності недостатності кровообігу при­значають серцеві глікозиди і сечогінні засоби. Пологи при 1-й і ІІ-й стадіях проходять без особливостей, в пологах необхідна постійна інгаляція кисню. При ІІ-й стадії внутрішньовенно вводять 2,4% розчин еуфіліну 10 мл з глюкозою. При виникненні дихальної недостатності потуги виключають накладанням акушерських щипців. Пологи проводять в обсерваційному від­діленні.