<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Зняття у 2014 - 2016 рр. за ініціативи США економічних санкцій з Ірану призвело до чергового загострення суперництва між Сполученими Штатами та Російською Федерацією за політичне й економічне домінування в районі Перської затоки.

І Вашингтон, і Москва розглядають Тегеран як потенційне знаряддя реалізації власних стратегічних інтересів на Близькому та Середньому Сході. Білий Дім намагається використати амбіції іранського керівництва відносно досягнення статусу регіонального лідера для посилення тиску на Росію та недопущення розширення її присутності в районі Затоки. Ініціативи ж Кремля спрямовані на те, щоб перетворити Тегеран на свого союзника й, як наслідок, отримати перевагу в близькосхідному регіоні та допоміжні важелі впливу на розвиток глобального ринку енергоносіїв. Крім того, російське керівництво переконане, що саме союз з Іраном змусить Вашингтон відмовитися від планів розміщення елементів глобальної системи протиракетної оборони в Перській затоці та Прикаспію.

Слід відзначити, що вивчення політики СРСР щодо Ірану в 1972 - 1989 рр. дає змогу виявити історичне коріння та причини загострення російсько-американських протиріч у близькосхідному регіоні на сучасному етапі.

Ця тема є злободенною й для України, яка неодноразово заявляла про те, що одним із пріоритетних напрямів її зовнішньої політики є активізація співробітництва у всіх сферах з країнами Близького та Середнього Сходу, у тому числі з Іраном. Саме іранська держава може стати альтернативним джерелом енергоресурсів та ринком збуту для продукції українських підприємств. Однією з умов успішного виконання цього завдання є детальне вивчення досвіду реалізації радянської зовнішньої політики щодо Ірану з урахуванням еволюції політико-економічних пріоритетів Тегерана на міжнародній арені.

У той же час ця проблематика у вітчизняній історіографії практично не досліджувалася.

Праці українських істориків, у яких вона порушується, як правило, присвячені вивченню інших питань, пов’язаних з історією міжнародних відносин на Близькому та Середньому Сході.

Таким чином, тема, обрана для дослідження, є актуальною.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної програми Науково-дослідного центру імені В. Бейліса «Схід-Захід: теорія та історія міжцивілізаційних взаємовідносин» (державна реєстрація № 0103U003602). Також робота відображає один з головних напрямів науково-дослідної діяльності кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Об’єктом дослідження є міжнародні відносини на Близькому та Середньому Сході в 1970 - 1980-х рр. ХХ ст., предметом - політика СРСР щодо Ірану, 1972 - 1989 рр.

Мета дослідження - на основі аналізу опублікованих та архівних джерел (більшість з яких уперше вводиться до наукового обігу), ураховуючи результати вивчення проблеми українськими та зарубіжними істориками, дослідити політику Радянського Союзу відносно Ірану в 1972 - 1989 рр. та показати її наслідки.

Для реалізації мети дослідження було поставлено такі завдання:

1. охарактеризувати джерельну базу та визначити стан дослідження проблеми в українській і зарубіжній історіографії;

2. розглянути передумови до розширення радянсько-іранської співпраці в економічній та політичній сфері на початку 1970-х рр. ХХ ст.;

3. дослідити значення нафтогазового фактору в процесі реалізації зовнішньополітичних завдань СРСР в Ірані та близькосхідному регіоні в цілому;

4. оцінити роль «нафтових шоків» для розширення радянського впливу на європейському й близькосхідному енергетичних ринках;

5. показати економічну співпрацю Москви й Тегерана в позанафтовому господарчому секторі Ірану в 1970 - 1980-х рр. ХХ ст.;

6. виявити внесок українських підприємств у розвиток радянсько- іранських економічних зв’язків;

7 дослідити діяльність радянської дипломатії в ООН, спрямовану на відстоювання інтересів Радянського Союзу в районі Перської затоки;

8.

розкрити ідеологічні засади політики СРСР щодо Ірану в досліджуваний період;

9. показати результати та наслідки іранської політики Радянського Союзу в 1972 - 1989 рр.

Хронологічні рамки наукової роботи охоплюють період з 1972 по 1989 рр.

Як нижню хронологічну межу обрано 1972 р., коли між СРСР й Іраном було підписано договір, що передбачав активізацію економічної й технічної співпраці. Укладення цієї угоди з режимом шаха Пехлеві, який раніше займав проамериканську позицію, стало можливим після візиту до Москви того ж року президента США Р. Ніксона. Зустріч американського президента з генеральним секретарем ЦК КПРС Л. Брежнєвим спричинила перехід Білого Дому й Кремля до політичних консультацій у вирішенні ключових проблем міжнародних відносин і надала можливість Ірану використати нові тенденції в радянській політиці Вашингтона для забезпечення власних економічних інтересів шляхом відновлення більш тісної співпраці з Радянським Союзом.

За верхню хронологічну межу обрано підписання 22 червня 1989 р. між Радянським Союзом та Ісламською Республікою Іран Декларації про принципи відносин і дружньої співпраці та Довгострокової програми торговельно-економічного й науково-технічного співробітництва. Ця подія наочно продемонструвала перехід радянсько-іранських відносин на якісно новий етап, що насамперед характеризувався позбавленням ідеологічного забарвлення іранської політики СРСР та формуванням більш прагматичного підходу. Разом із цим ця угода залишала пострадянській Росії можливості впливати на економічні й політичні процеси на Близькому та Середньому Сході.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі широкого кола джерел (зокрема раніше не введених до наукового обігу) і наукового доробку вітчизняних та зарубіжних науковців уперше у вітчизняній історіографії здійснено комплексний аналіз політики Радянського Союзу відносно Ірану в 1972 - 1989 рр., показано її результати та наслідки. Завдяки цьому було зроблено таке:

1. охарактеризовано джерельну базу та виявлено стан дослідження проблеми в українській і зарубіжній історіографії;

2.

розглянуто передумови розширення радянсько-іранської співпраці в економічній та політичній сфері на початку 1970-х рр. ХХ ст.;

3. доведено, що нафтогазовий фактор відіграв важливу роль у радянсько-іранському зближенні, а «нафтові шоки» за участю Ірану сприяли посиленню позицій СРСР на світовому енергетичному ринку;

4. показано розвиток радянсько-іранської співпраці в господарчій та культурній сфері;

5. висвітлено роль українських підприємств у розвитку економічних зв’язків СРСР та Ірану;

6. проаналізовано позицію СРСР в ООН щодо Ірану під час обговорення кризи, що виникла внаслідок захоплення американських заручників у Тегерані та ірансько-іракських прикордонних конфліктів;

7. з’ясовано основні ідеологічні засади, що визначали характер радянсько-іранських відносин протягом 1972 - 1989 рр.;

8. показано результати та наслідки іранської політики Радянського Союзу в 1972 - 1989 рр.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, фактичний матеріал і висновки можуть бути використані в подальшому науковому вивченні дослідниками історії зовнішньої політики Радянського Союзу, Ірану, України 1970 - 1980-х рр. ХХ ст., у практиці підготовки та викладання курсів і спецкурсів зі всесвітньої історії й історії міжнародних відносин.

Апробація результатів дослідження здійснювалася в ході обговорення змісту дисертації на засіданнях кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин ЛНУ імені Тараса Шевченка, засіданнях Наукового товариства студентів та аспірантів Інституту історії, міжнародних відносин та соціально - політичних наук ЛНУ імені Тараса Шевченка, а також на таких наукових заходах: ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Холодна війна» 1946 - 1991 рр.: причини, перебіг, наслідки» (Луганськ, лютий 2012 ); IV Міжнародній науковій конференції «Одеські читання: актуальні проблеми історії, археології та етнології» (Одеса, березень 2012 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті професора Г.

Л. Бондаревського «Всесвітня історія і актуальні проблеми міжнародних відносин» (Луганськ, квітень 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю з дня народження професора

B. М. Бейліса «Проблеми джерелознавства, історіографії та історії країн Сходу» (Луганськ, травень 2013 р.); І Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 100-річному ювілею з дня народження

C. А. Секеринського й О. І. Домбровського «Чорноморські читання» (Сімферополь, березень 2014 р.); ХІХ Всеукраїнській науковій викладацько- студентській конференції «Дні науки» (Острог, березень 2014 р.); IV Всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю «Сучасні соціально-гуманітарні дискурси» (Дніпропетровськ, березень 2014 р.); Х Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні тенденції сходознавства» (Харків, квітень 2014 р.); Кіровоградській сесії ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Придніпровські соціально-гуманітарні читання» (Кіровоград, травень 2014 р.); W Міжнародній науковій конференції молодих науковців, аспірантів, здобувачів «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії» (Рівне, грудень 2014 р.); Міжнародній науковій конференції «Восток между Западом и Россией» (Москва, грудень 2014 р.) ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Розвиток сучасної освіти і науки: результати, проблеми, перспективи» (Дрогобич, березень 2015 р.); ІІІ Міжнародному форумі студентів, аспірантів і молодих учених (Дніпропетровськ, квітень 2015 р.); ХІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні тенденції сходознавства» (Харків, квітень 2015 р.), Міжнародній науковій конференції «Молодые исследователи - регионам» (Вологда, квітень 2015).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли відображення у 25 статтях, з яких 2 опубліковано у фахових закордонних виданнях, 3 у виданнях, включених до наукометричних баз даних, 6 у виданнях, що входять до переліку ДАК України.

Структура дисертації визначається сутністю проблеми, метою та завданнями дослідження. Робота складається з переліку умовних позначень, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи становить 250 сторінок, з яких 200 - основний текст. Список джерел і літератури займає 46 сторінок і налічує 386 найменувань.

<< | >>
Источник: ПИЛИПЕНКО В.В.. ПОЛІТИКА СРСР ЩОДО ІРАНУ, 1972 - 1989 рр.. 2016

Еще по теме ВСТУП:

  1. Статья 154. Понуждение к вступлению в половую связь
  2. 40. Вступление закона в силу
  3. Статья 208. Вступление решения суда в законную силу
  4. Статья XrV ВСТУПЛЕНИЕ В СИЛУ
  5. ВСТУПИТЕЛЬНАЯ СТАТЬЯ
  6. Статья 48. Вступление в силу настоящего Федерального закона
  7.             2.1. Исследование отношения семейного законодательства к повторному вступлению в брак в России во второй половине 19 века. Эволюция вопроса, дозволенность и законность числа последовательных браков.
  8. Раздел девятый § 351. Преждевременное вступление во второй брак
  9. §I. ВСТУПЛЕНИЕ УГОЛОВНОГО ЗАКОНА В СИЛУ
  10. Вступление уголовного закона в силу по советскому законодательству.
  11. Специальные вопросы вступления уголовного законав силу.
  12. Статья 6 Основ уголовного законодательства и приговоры, вступившиевзаконную силу.
  13. Статья 119. Понуждение женщины к вступлению в половую связь
  14. Статья 119. Понуждение женщины к вступлению в половую связь
  15. б. Вступ до адвокатури
- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История варварских народов - История Византии - История Грузии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История Крыма - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История рыцарства - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - ОГЭ - Первая мировая война - Ранний железный век - Ранняя история индоевропейцев - Советская Украина - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -