КОМЕНТАР до окремих понять виразів, що вживаються в «Правах, за якими судиться малоросійський народ»

Кодекс «Права, за якими судиться малоросійський народ» не був офіційно затверджений через те, що кодифікатори на чолі з генеральним суддею I. Борозною, а після його смерті — генеральним обозним Я.

Обробка різних за походженням, змістом, мовою і характером збірок, формулювання і тлумачення основних юридичних понять свідчить про високу правову ерудицію членів кодифікаційної комісії, високий загальний рівень розвитку юриспруденції в Україні на середину ХѴПІ ст.

Наприклад, кодекс визначає інститути власності і володіння, сервітути і заставне право. Розвинений характер мало зобов’язальне право, детально регла- метуються договірні стосунки. Визначальною рисою кримінального права стає його приватно-правовИй характер, поява і розвиток в ньому понять, пов'язаних з ускладненням суспільних стосунків, нових дефініцій, що характеризували обставини, ступінь розвитку та участь у злочині.

Крім того, кодекс ретельно регулює всі стадії судового процесу; рішення в цивільних і вироки в кримінальних справах називались декретами і, як правило, могли бути оскарженими в порядку апеляції до вищого суду.

Використання норм права офіційно затвердженого кодексу поступово, протягом першої половини XIX ст. в Україні припиняється у зв'язку з поширенням правової системи Російської імперії.

Бунчукові товариші — чини/введені I. Мазепою, носили на торжествах малі бунчуки. Певних посад не мали. У походах виконували різні доручення гетьмана.

Вєно (віно) — придане, — 1. Майно жінки, одержане нею при одруженні від батьків. 2. Довічне забезпечення приданого жінки грошовою сумою або частиною маєтку чоловіка.

Войт — член міського магістрату, що вибирався міщанами. Здійснював керівництво судочинством у місті.

Град — 1. Великий населений пункт переважно на магдебурзькому праві. 2. Укріплене місто з оборонними спорудами.

Гродський суд — міський, переважно в містах з магдебурзьким правом.

Гумно (стодола) — приміщення для зберігання сухої трави.

Диспонування — диспозиція, письмовий приказ, розпорядження.

Конформація — акт випробування у вірі церквою. Урочистий, свідомий, вільний акт особистої віри.

Kona грошей — назва грошової одиниці, що мала обіг в українських землях.

Посполиті — виникнення української козацької республіки привело до появи двох груп населення — козаків і посполитих. Посполиті — це, як правило, селяни, які несли різні державні повинності. У1783 p. указом Катерини II посполиті були закріпачені.

Райця — член міської ради (магістрату), переважно в містах з магдебурзь- кимправом.

Розправочная грамота — акт, що дає право на ведення розслідування.

Сервітут — у феодальному праві привілеї для селян на панських ґрунтах.

Тестамент — (заповіт); правова наука розрізняє два види заповідальної праводієвості: а) право здійснювати заповіт; б) право бути спадкоємцем.

Третейський суд — суд, що обирається самими сторонами для вирішення спору між ними.

Фільварок — невеликий маєток разом з належними до нього житловими і господарськими будівлями.

Права, за якими судиться малоросійський нарол.І743р.—К.,І997.

8.25.