Пенсійне забезпечення державних службовців.
На одержання пенсії за віком державного службовця мають право чоловіки, які досягли шістдесятидворічного віку, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на день досягнення зазначеного віку працювали на посадах державної служби, а також особи, які мають не менше 20 років стажу державної служби, до якого включається час роботи (період), визначений пунктами 1-7 та 9-11 частини другої статті 35 цього Закону, - незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З метою поглиблення співробітництва між Україною та ЄС у сфері державної служби та державного управління, удосконалення механізму координації інституціонального забезпечення їх адаптації до стандартів ЄС, підвищення професійного рівня державних службовців та поліпшення роботи з інформування суспільства з питань європейської інтеграції, Кабінетом Міністрів України у 2004 р. утворено Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, який у 2008 р. перейменовано у Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу (далі – Центр). Центр є державною установою і належить до сфери управління Головдержслужби.
Основними завданнями Центру є: участь у підготовці пропозицій щодо формування державної політики та нормотворчій діяльності у сфері державної служби та державного управління, їх адаптації до стандартів ЄС, проведення адміністративної реформи і розвитку державних інституцій у контексті європейської інтеграції України, використання в Україні інституціональних інструментів; наукове, експертне, інформаційно-аналітичне, методологічне, організаційне та інше забезпечення підготовки та виконання програм і заходів у зазначеній сфері; підвищення професійного рівня державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, насамперед тих, що займають посади першої - четвертої категорії, інших фахівців; удосконалення чинних та сприяння впровадженню нових стандартів і процедур роботи державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування на основі кращої світової практики; участь у впровадженні сучасних інформаційних технологій у роботу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Еще по теме Пенсійне забезпечення державних службовців.:
- Правовий статус державних службовців, державних органів та їх апарату,
- 83.Т рудові відносини у фермерському господарстві. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування і пенсійне забезпечення членів фермерського господарства та осіб, які працюють у фермерських господарствах за трудовим договором.
- 47. Соціальне страхування та пенсійне забезпечення сіль-госп. працівників.
- 80 Характеристика пенсійного державного страхування.
- § 37. Види відповідальності державних службовців.
- Основні обов’язки державних службовців (ст. 11):
- Стаття 212-1. Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
- Види державних службовців
- 96. Зайнятість членів особистих селянських господарств. Соціальне страхування та пенсійне забезпечення членів особистих селянських господарств.
- § 36. Поняття і види засобів забезпечення законності у сфері державного управління.
- Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- Розділ XV. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- 110. Державна закупівля сільськогосподарської продукції. Державний контракт, комерційне і державне замовлення на сільськогосподарську продукцію, стимулювання його виконання.
- 10 Повноваження державних органів спеціальної компетенції (Міністерство фінансів України. Державне казначейство України, Державна податкова адміністрації України, Рахункова палата Верховної Ради України, Національний банк України, Державний комітет фінансового моніторингу України) у фінансовій сфері.