<<
>>

2.1. Огляд методичних засад аналізу та оцінювання результатів управління власним капіталом підприємства

Розробка дієвих методів управління власним капіталом на підприємстві передбачає аналіз ефективності його використання та розвитку. У свою чергу, ефективність використання власного капіталу залежить від стану активів підприємства та обсягів джерел формування власного капіталу підприємства, а як наслідок, управління власним капіталом має аналітично ґрунтуватися на аналізі даних про стан капіталу на підприємстві.

В наукових дослідженнях і практичній діяльності наявні методики аналізу активів підприємства: вони відносяться до господарського та фінансового аналізу, які, в свою чергу, є елементами економічного аналізу. Мета методичного забезпечення аналізу власного капіталу має бути спрямована на управління процесом росту, використання і розвиток власного

капіталу та на передбачення вирішення комплексу наступних завдань:

виявлення факторів, які впливають на об’єкти управління власним капіталом підприємства;

побудова багатофакторної моделі залежності об’єктів власного капталу від їх факторів;

виявлення взаємозв’язку між економічними показниками об’єктів управління власним капіталом підприємства за допомогою багатовимірного статистичного методу канонічних кореляцій;

розрахунок узагальнюючих показників об’єктів управління власним капіталом за допомогою застосування математичного методу побудови визначення показника розвитку.

Одним з найважливіших завдань методичного забезпечення аналізу власного капіталу є оцінювання результатів управління власним капіталом.

Розглянемо існуючі методики аналізу, що викладені у науковій літературі з фінансового менеджменту, фінансового аналізу, діагностики підприємства та інші. Об'єктами аналізу виступають об'єкти управління власним капіталом, а саме, активи підприємства (А) та джерела формування власного капіталу (/), які у свою чергу поділяються на власні джерела формування підприємства (сі), позикові джерела формування підприємства (zi), залучені джерела формування підприємства (рі).

Виокремленні об'єкти описуються ознаками, що кількісно виражаються за допомогою економічних показників. Відразу зазначимо, що відсутня узгоджена думка вчених і практиків-управлінців щодо змісту та складу системи ознак, які комплексно характеризують власний капітал на підприємстві.

На основі проведеного теоретико-логічного аналізу наглядно демонструється збіг думок відомих вчених-спеціалістів з даної проблеми (назначено символом "+"). Аналіз об'єктів управління власним капіталом рекомендується проводити ґрунтуючись на показниках, які найчастіше використовуються у науковій літературі. Узагальнена думка щодо складу системи ознак представлена в табл. 2.1. До цієї системи доцільно добавити

показники, які характеризують структуру власного капіталу, що є частковими величинами, а саме: частка необоротних активів у власному капіталі, частка акціонерного капіталу у власних джерелах та частка короткострокових кредитів у позикових джерелах.

Таблищ 2.1

Система показників, які характеризують об’єкти управління власним капіталом підприємства

Умовне

позначення

показників

Показники, які характеризують активи підприємства (А) Умовне

позначення

показників

Показники, які характеризують джерела фінансування власного капіталу підприємства

(о)

X1 Коефіцієнт зносу основних засобів

(K3h)

zI Коефіцієнт маневреності власних джерел (Кман)
X2 Коефіцієнт оновлення основних

засобів (Koh)

z2 Коефіцієнт оборотності власних джерел [Ko6ejid)
X3 Коефіцієнт вибуття основних засобів (Keu6)
X4 Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) \Кф) z3 Частка акціонерного капіталу у власних джерелах (Кчак)
X5 Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт) (Kn) zA Коефіцієнт довгострокового залучення позикового капіталу (Kd s n J
X6 Коефіцієнт швидкої ліквідності

(^шв.л )

X7 Коефіцієнт абсолютної ліквідності

(^абс.л )

zS Коефіцієнт фінансової залежності (Кзж)
X8 Коефіцієнт оборотності активів

(^-об.а)

z6 Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень (Knde)
X9 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

(Кдеб.з)

xIO Строк погашення дебіторської заборгованості (їдеб3) zI Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Кы> к,)
xI 1 Коефіцієнт оборотності запасів (К-об.з)
xI 2 Період обороту запасів характеризує період часу в продовж якого (t05 з) z% Період оборотності кредиторської заборгованості (^o603)
Х13 Частка необоротних активів у власному капіталі показує яку

(кЧ.н.а)

Z9 Частка короткострокових кредитів у позикових

K

ч.кор.к

При обґрунтуванні вибору показників були виявлені основні проблеми запропонованих методик, а саме: існують суттєві розходження у назві одного і того ж показника; при визначені одного і того ж показника одні методики використовують величину «чистого доходу від реалізації продукції», а інші - «собівартість реалізованої продукції».

Обґрунтування системи ознак для аналізу об'єктів управління доцільно продовжити розглядом відповідних нормативних документів в наступній послідовності: визначити місце відповідного показника в структурі та змісті нормативного документу; проаналізувати значимість показника в нормативному документі; виявити елементи розбіжності; визначити межі застосування показника в різних методиках; виявити ступінь розходження в назвах показника; встановити ступінь розбіжності у розрахунках одного і того ж показника.

В Україні наразі діють такі види документів, в яких викладені методичні рекомендації щодо аналізу підприємства та його фінансового стану, це:

1. Методичні рекомендації з організації та проведення балансових комісій на підприємствах [36];

2. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків[36];

3. Методичні рекомендації щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці відкритих акціонерних товариств на підприємствах-емітентах облігацій (крім комерційних банків) [36];

4. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації [36];

Відразу слід зазначити, що в кожній із запропонованих методик також існують розходження в самих етапах аналізу, в назві та визначенні показника. Як видно зі змісту табл. 2.2, в ІІІ та IV нормативних документах присутні всі етапи аналізу, в протилежність І та ІІ нормативним документам, які

складаються тільки з трьох етапів з шести можливих. За першим етапом обґрунтування маємо, що III та IV нормативні документи найбільш повно охоплюють показники у системі, що наочно представлено в четвертій та п'ятій колонці табл. 2.2.

Для встановлення схожості та розбіжності названих методик за складом системи ознак сформуємо таблицю 2.3. Слід відмітити, що коефіцієнти ліквідності та оборотності запасів, основних засобів (фондовіддачі), дебіторської та кредиторської заборгованості, а також коефіцієнт фінансової залежності розглядаються у більшості методик.

Таблиця 2.2

Етапи фінансового аналізу в нормативних документах bgcolor=white>Аналіз ліквідності
Етапи Нормативний документ І Нормативний документ II Нормативний документ III Нормативний документ IV
Етапи фінансового аналізу підприємства 1 Аналіз

виробничо-

господарської

діяльності

підприємства

Аналіз

майнового

стану

підприємства

Оцінка

майнового

стану

підприємства та динаміка його зміни

2 Аналіз прибутковості Аналіз

фінансових результатів діяльності підприємства

3 Платоспроможність позичальника Аналіз ліквідності підприємства
4 Аналіз фінансового стану підприємства Аналіз ділової активності підприємства Аналіз ділової активності
5 Аналіз платоспроможності підприємства Фінансова стійкість позичальника Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості)
6 Рентабельність

позичальника

Аналіз рентабельності підприємства Аналіз рентабельності

Незважаючи на те, що в наведених нормативних документах показники, які характеризують структуру власного капіталу, відсутні, їх слід мати в системі ознак як ті, що в даних документах описують якість структури. Також не використовуються коефіцієнти довгострокового залучення позикового капіталу та структури покриття довгострокових вкладень.

Таблиця 2.3

Порівняння нормативних документів з сформованою системою ознак

з/п

Показники Нормативні

документи

І II III IV
1 Коефіцієнт зносу основних засобів + +
2 Коефіцієнт оновлення основних засобів + +
3 Коефіцієнт вибуття основних засобів + +
4 Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) + + + +
5 Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт) + + +
6 Коефіцієнт швидкої ліквідності + + +
7 Коефіцієнт абсолютної ліквідності + + +
8 Коефіцієнт оборотності активів + +
9 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості + + +
10 Період обороту дебіторської заборгованості + + +
11 Коефіцієнт оборотності запасів + + +
12 Період обороту запасів + + +
13 Частка необоротних активів у власному капіталі
14 Коефіцієнт маневреності власних джерел + + +
15 Коефіцієнт оборотності власних джерел + +
16 Частка акціонерного капіталу у власних джерелах
17 Коефіцієнт довгострокового залучення позикового капіталу
18 Коефіцієнт фінансової залежності + + +
19 Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень
20 Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості + + +
21 Період оборотності кредиторської заборгованості + + +
22 Частка короткострокових кредитів у позикових джерелах

Складність виявлення однакових показників обумовлена різними назвами одного і того ж коефіцієнта в документах та науковій літературі. Так, наприклад, коефіцієнт фінансової залежності має наступні назви: коефіцієнт автономії, платоспроможності або фінансової стійкості, це надзвичайно ускладнює методики аналізу об'єктів управління власним капіталом. Така ситуація негативно відображається в обчисленнях величин в балансі. Відповідна неоднозначність в безпосередній назві показників відноситься й до ліквідності підприємства, а саме: коефіцієнт покриття має назву загальної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності має назву поточної або миттєвої ліквідності.

На основі проведеного аналізу визначаються основні недоліки методичних рекомендацій, які запропоновані у науковій літературі та у нормативних документах:

відсутність можливості оперативного врахування зміни у системі бухгалтерського обліку та фінансової звітності як основних джерел інформації;

методики, запропоновані у нормативних документах дублюють один одного за характерними помилками. Це стосується й методики, яка була затверджена у листопаді 2002 р. у розділі 3.4.1. «Економічний аналіз податкової та фінансової звітності», яка спирається на звітність, що з 2000 р. не діє (тобто до моменту прийняття цих методичних рекомендацій пройшло три роки) після змін. Крім того, аналітична частка цієї методики повністю співпадає з методикою, яку було затверджено у 1997р.;

недоліком методик також є відсутність акцентування на галузеву специфіку підприємства, оскільки одне й теж нормативне значення показника не може бути рекомендовано для важкої і для легкої промисловості одночасно;

у коефіцієнтах ліквідності та коефіцієнті маневреності власного капіталу не вказується верхня межа значення. Так, наприклад, коефіцієнт абсолютної ліквідності (відношення грошових коштів та їх еквівалентів до поточних зобов'язань) при відсутності грошових коштів та їх еквівалентів буде дорівнювати нулю. Випередження темпів росту чисельника формули у порівнянні з темпами росту знаменника приведе до збільшення цього коефіцієнту.

Надмірно велике значення цього коефіцієнта, особливо у динаміці, може значити, що на підприємстві більше грошових коштів, ніж потрібно. А це свідчить про неефективне управління грошовими коштами, оскільки цей надлишок слід інверсувати у активи з метою отримання додаткового прибутку. Аналогічним чином можна трактувати коефіцієнт покриття і коефіцієнт маневреності власного капіталу. Надзвичайно завищене значення цих показників, особливо у динаміці, може спонукати висновок про недоцільне накопичення ліквідних активів, які знаходяться у замороженому стані, не приносячи підприємству відповідний прибуток. Таким чином, можна сказати, що верхня межа у цих показниках не може бути не обмеженою до + оо, що логічно випливає з нормативних значень, указаних в досліджуваних методиках.

Інформаційними джерелами, що містять визначені показники, є бухгалтерська звітність підприємств. Для розрахунку рекомендованих показників необхідно мати п’ять форм фінансової звітності, а саме: форма № 1 «Баланс», форма № 2 «Звіт про фінансові результати», форма № 3 «Звіт про власний капітал», форма № 4 «Звіт про власний капітал», форма №5 «Примітка до фінансової звітності».

Сформована система ознак є підґрунтям розробки методичних рекомендацій щодо проведення аналізу стану власного капіталу та оцінювання результатів управління ним, які основані на даних бухгалтерської звітності. Отже методичне забезпечення аналізу має складатися з етапів оцінки об'єктів управління власним капіталом підприємства, як це схематично представлено на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Схема проведення аналізу стану власного капіталу

Згідно з першим етапом мета оцінки полягає в підготовці аналітичної інформації, необхідної й достатньої для прийняття управлінських рішень щодо росту власного капіталу підприємства. Завдання оцінки формуються відповідно до виявлених проблем щодо стану власного капіталу підприємства, які необхідно вирішити на основі даного аналізу.

На другому етапі відповідно до мети та завдання формується система ознак, яка характеризує стан власного капіталу підприємства.

За третім етапом оцінки об'єктів управління власним капіталом підприємства висуваються наступні основні вимоги: достовірності

інформації,

окремих показників необхідності й достатності її обсягу, своєчасності передачі й подання даних про власний капітал підприємства за системою окремих показників. Адекватність і достовірність інформації забезпечують реальність результатів аналізу, правильність, обґрунтованість висновків і пропозицій, що з них випливають.

Використання в аналізі недостовірних даних мають наслідком прийняття неправильних рішень щодо управління власним капіталом підприємства. Тому всю інформацію, необхідну для аналізу, слід ретельно перевіряти. Неповнота інформації відобразиться на необгрунтованих управлінських рішеннях. Інформаційну базу комплексного аналізу складають матеріали фінансової звітності (всі п’ять форм звітності).

Необхідним на цьому етапі є перетворення інформаційної бази до вигляду таблиць та діаграм окремо за кожним об’єктом управління власним капіталом підприємства. Четвертий етап передбачає обчислення значень окремих показників за ознаками і визначення відхилень від нормативного значення.

П’ятий етап містить аналіз сформованої інформаційної бази та графічне відображення результатів аналізу щодо кожного з об’єктів управління власним капіталом підприємства на підґрунті визначеної системи ознак.

На шостому етапі аналітики формують висновок за результатами аналізу комплексно й окремо про стан активів та джерел формування власного капіталу підприємства.

На сьомому етані аналізу розробляється звіт, в якому висвітлені основні тенденції росту власного капіталу підприємства, відмічені негативні та позитивні явища стану активів та джерел формування власного капіталу підприємства.

Зміст даної методики направлений на визначення стану кожного з об’єктів управління власним капіталом окремо і в цілому на підприємствах. Таким чином запропонована методична схема проведення аналізу є підґрунтям для вирішення проблем щодо управління процесом росту власного капіталу підприємства.

2.2.

<< | >>
Источник: Малярець Л. М.. Управління процесом росту власного капіталу підприємства. Монографія / Л. М. Малярець, Η. М. Пономаренко. - Харків: Вид. ХНЕУ,2010. - 227 с.. 2010

Еще по теме 2.1. Огляд методичних засад аналізу та оцінювання результатів управління власним капіталом підприємства:

  1. Вступ
  2. Розділ I Теоретичні засади управління власним капіталом підприємства
  3. Економічна сутність власного капіталу підприємства
  4. Процес управління ростом власного капіталу підприємств
  5. Розділ 2 Методичне забезпечення управління процесом росту власного капіталу
  6. 2.1. Огляд методичних засад аналізу та оцінювання результатів управління власним капіталом підприємства
  7. Методичний підхід до оцінювання результатів використання власного капіталу промислових підприємств
  8. 3.1. Оптимізація структури джерел формування власного капіталу підприємств (на прикладі машинобудівної галузі)
  9. Розроблення технології управління процесом росту власного капіталу на підприємстві
  10. висновки
  11. Використана література
  12. Зміст
  13. 1.2.4. Аналіз джерел власних коштів підприємства
  14. 1.2.5. Аналіз структури позичкового капіталу підприємства
  15. 1.2.10. Аналіз ліквідності балансу підприємства
  16. 1.5 Аналіз форми № 4 "Звіт про власний капітал"
  17. Підрозділ 1. Оптимізація структури капіталу
  18. Підрозділ 4.2. Управління власним капіталом