Розроблення технології управління процесом росту власного капіталу на підприємстві

Для визначення напрямку в управлінні власним капіталом на окремому машинобудівному підприємстві потрібна комплексна технологія взаємоузгодженого управління активами і джерелами формування власного капіталу, яка б містила науково-практичні рекомендації формування етапів управління, їх послідовність і зміст.

збір інформації за даними бухгалтерсько-статистичної звітності щодо об’єктів управління власним капіталом, а саме: активів та джерел

формування власного капіталу підприємства;

загальний аналіз власного капіталу підприємства та в перетині його об’єктів управління з урахуванням системи факторів;

кластерізація сукупності підприємств за системою показників, які відображають співвідношення об’єктів управління власним капіталом до акціонерного капіталу підприємства;

оцінка рівня розвитку об’єктів управління власним капіталом; оптимізація структури активів та джерел формування власного капіталу з досягненням максимального прибутку, для кожного різного стану активів і джерел формування власного капіталу підприємства.

визначення стану розвитку підприємства за станами активів та джерел формування власного капіталу підприємства; визначення типу росту власного капіталу на підприємстві на підґрунті ознак росту

Кожним етапом науково-практично методики управління ростом власного капіталу передбачається вирішення задач, які комплексно забезпечують ефективність даного управління. Концептуальним критерієм технологій є взаємоузгодженість активів і джерел формування власного капіталу, що є основою росту власного капіталу в цілому.

Таблиця 3.3

Методика управління процесом росту власного капіталу на

машинобудівних підприємствах в Україні

За представленою методикою управління процесом росту власного капіталу підприємства розробляються заходи для прийняття рішень в умовах комплексного й взаємоузгодженного управління активами й джерелами формування власного капіталу підприємства; обґрунтовуються заходи щодо переходу підприємства до стадії «росту»; розробляються дієві пропозицій росту власного капіталу підприємства.

Отже, комплексну технологію управління процесом росту власного капіталу підприємства, схематично можна представити у вигляді, зображеному на рис. 3.4.

Відзначимо переваги запропонованої комплексної технологій управління власним капіталом, які складаються з наступного:

аналіз активів і джерел формування власного капіталу підприємства за визначеною системою показників забезпечує обчислення узагальнюючого показника результату управління активами й джерелами формування власного капіталу підприємства, на основі яких формується однозначний висновок;

взаємоузгодженість активів і джерел формування власного капіталу підприємства дає змогу визначити стадію життєдіяльності підприємства;

надається змога визначити фактори впливу на активи й джерела формування власного капіталу машинобудівного підприємства;

забезпечується можливість позиціювання підприємства на матриці результату управління власним капіталом, що надає змогу обчислити оптимальну структуру власного капіталу для кожного квадранту;

формується науково-аналітичне обґрунтування управлінського рішення щодо комплексу дій, спрямованих на ріст власного капіталу підприємства.

Рис. 3.4. Схема комплексної технології управління процесом росту власного капіталу підприємства

Реалізуючі комплексну технологію управління процесом росту власного капіталу на машинобудівних підприємствах, можна вирішити проблему фінансового розвитку підприємства, як це відбулося на ВАТ «Електромаши на».

Згідно з першим етапом методики, мають визначатися об’єкти та суб’єкти управління. В першому розділі теоретично обґрунтовано, що об’єктами управління є активи підприємства, які поділяються на необоротні й оборотні активи та джерела фінансування власного капіталу, які складаються з власних, позикових й залучених джерел. Суб’єктами управління виступають аналітики підприємства.

Графічне зображення динаміки активів і джерел формування власного капіталу на підприємстві ВАТ ХЕЛЗ «Укрелектромаш» представлено на рис. 3.5.

Рис. 3.5. Зміни вартості активів й джерел формування власним капіталом на підприємстві ВАТ ХЕЛЗ «Укрелектромаш» за п’ять років

Відзначимо, що на підприємстві спостерігається стабільний ріст вартості активів підприємства, в порівнянні з 2003р. вартість активів збільшилася на 23476,60 тис. грн. Збільшення відбувалося за рахунок

необоротних й оборотних активів, динаміку змін вартості яких представлено на рис. 3.6. Структуру джерел формування власного капіталу представлено на рис. 3.7.

Маємо, що при стійкому збільшені активів даного підприємства, джерела формування власного капіталу, навпаки, зменшують свою вартість, що закономірно. Найбільше зниження відбувалося у 2005 р., після чого відмічається стрімкий ріст активів. Тобто протягом періоду, який аналізується, підприємство нарощувало свої активи за рахунок джерел, що в свою чергу сприяло росту власного капіталу підприємства.

	Рис. 3.6. Зміни у структурі активів за п’ять років на підприємстві ВАТ ХЕЛЗ «Укрелектромаш»

Рис. 3.7. Структура джерела формування власного капіталу ВАТ ХЕЛЗ «Укрелектромаш», щорічно, у %

За другим етапом методики реалізується збір статистичної й аналітичної інформації про стан об’єктів управління власним капіталом. Для аналітичної характеристики стану об’єктів управління власним капіталом підприємства сформовано систему показників, яка містить тринадцять показників, що характеризують активи підприємства, й дев’ять показників, що характеризують джерела формування власного капіталу. Значення показників вилучені з бухгалтерської статистичної звітності. Для зручності всі вихідні данні об’єднуються в одну таблицю.

На третьому етапі методики визначаються характеристики стану об’єктів управління власним капіталом підприємства, тобто проводиться попередній економічний аналіз даних підприємства. За результатами аналізу активів підприємств діагностується рівень зносу основних засобів на підприємстві ВАТ «Електромашина». Спостерігається збільшення цього коефіцієнта й в 2006 р. він складає 70%. Однак такий стан майна негативно впливає на розвиток підприємства та ріст його власного капіталу. Динаміку оновлення основних засобів підприємства наведено на рис, 3.8.

Рис. 3.8. Динаміка оновлення основних засобів на ВАТ ХЕЛЗ «Укрелектромаш», щорічна

Підприємству необхідно прискорити темпи оновлення основних засобів для зменшення коефіцієнту зносу та збільшення конкурентноздатності продукції. Така динаміка коефіцієнта зносу має супроводжуватися збільшенням коефіцієнта вибуття основних засобів.

Аналіз ліквідності балансу показує, що у 2006р. відбулося різке зниження коефіцієнтів ліквідності. Так, у 2006р. коефіцієнт покриття дорівнював 1,2, коефіцієнт швидкої ліквідності 0,71. На рис. 3.9. наведено динаміку коефіцієнтів ліквідності даного підприємства, щорічно.

Рис. 3.9. Динаміка коефіцієнтів ліквідності балансу ВАТ ХЕЛЗ «Укрелектромаш», щорічно

Таке зниження ліквідності балансу, в цілому, є небажаним, оскільки порушується структура активів. На підприємстві в 2006 р. недостатньо оборотних засобів, які мають змогу погасити поточну кредиторську заборгованість, що несприятливо впливає на платоспроможність підприємства. Для виходу з такої негативної ситуації підприємству необхідно розробити управлінські рішення щодо збільшення ліквідності свого балансу. Низьке значення коефіцієнта абсолютної ліквідності - 0,01 попереджає про дефіцит грошових коштів на підприємстві, що може бути обумовлено невирішеною проблемою реалізації своєї продукції, неефективною політикою управління грошовими коштами або політикою управління дебіторською та кредиторською заборгованістю.

Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості свідчить, що на підприємстві з кожним роком скорочується термін погашення дебіторської й кредиторської заборгованості. Це наочно демонструється на рис. 3.10. Підприємству необхідно дотримуватися вибраної політики щодо управління дебіторською заборгованістю, але при цьому змінити важелі управління кредиторською заборгованістю.

Рис. 3.10. Аналіз дебіторської й кредиторської заборгованості за їх коефіцієнтами оборотності (а) й періодом оборотності (б) на ВАТ ХЕЛЗ «Укрелектромаш», щорічно

Аналіз джерел власного капіталу підприємства свідчить про ефективне використання власних джерел (в 2006 р. коефіцієнт оборотності власних джерел значно виріс і став дорівнювати 3,5). Однак на підприємстві частка власних джерел, за рахунок якої у фінансується поточна діяльність, недостатня. Коефіцієнт маневреності власних джерел складає 0,11. Графічне представлення тенденцій змін у власних джерелах ВАТ «Електромашина» наведено на рис. 3.11.

Підприємство використовує позикові кошти для формування власного капіталу підприємства. Цей факт випливає з аналізу позикових коштів підприємства. Так, коефіцієнт залежності у 2006р. дорівнював 1,65, коефіцієнт довгострокового залучення позикового капіталу - 0,02 та коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень - 0,02. Проте використання позикових коштів не обумовило підприємство до його залежності.

Рис. 3.11. Динаміка показників власних джерел ВАТ «Електромашина», щорічно

Таким чином, виходячи з аналізу показників власного капіталу, стверджується факт, що підприємство фінансує свої активи за рахунок як власних джерел, так і за рахунок позикових, залучених, але це не впливає на його фінансову незалежність. Підприємству необхідно звернути увагу на стан основних засобів з метою їх оновлення, а також розробити управління ліквідністю балансу та дебіторської й кредиторської заборгованістю.

На четвертому етапі слід визначити тип росту ВАТ «Електромашина». Констатується факт, що підприємство збільшує свій власний капітал за рахунок росту активів підприємства, тобто наявний тип росту «ріст активів підприємства». Необхідно відмітити, що збільшення активів при зменшенні джерел формування власного капіталу може призвести до негативних наслідків - підприємство повинне мати достатньо коштів для утримання та оновлення активів, а це спричиняє негативний ріст власного капіталу. Підприємство протягом періоду, який аналізується, збільшувало активи за рахунок використання джерел формування власного капіталу. Особливо в 2006р. підприємству слід було звернути увагу на управління джерелами формування власного капіталу з метою його збільшення.

За результатами кластерізації ВАТ «Електромашина» увійшло до

другого кластеру підприємств, для яких частка акціонерного капіталу у власних джерелах більше, ніж 72 %. Такий стан власних джерел на підприємстві обумовлює відповідно високий рівень коштів для покриття поточної заборгованості, що підтверджує вищенаведений аналіз. На підприємстві достатня частка активів (в 2006 р. розмір 52 % від всіх джерел) фінансується за рахунок власних коштів, це забезпечує фінансову незалежність підприємству.

Згідно шостого етапу визначено основні латентні фактори об’єктів управління власним капіталом підприємства ВАТ «Електромашина», що є доповненням до комплексної характеристики підприємства. Так, для підприємства внутрішні причини змін об’єктів управління власним капіталом підприємства наступні: стану ресурсів підприємства; ліквідності

підприємства; ефективності використання активів підприємства; структури необоротних активів у власному капіталі; ефективності використання ресурсів підприємства. Факторами використання джерел формування власного капіталу є ефективність оборотності власних засобів; фінансова стійкість; ступінь оборотності кредиторської заборгованості; структура позикових джерел.

На сьомому етапі встановлюються для кожного об’єкту управління власним капіталом основні визначальні фактори, які впливають на зміни їх обсягів. Визнання цих факторів надає підприємству важелі управління щодо росту об’єктів управління власним капіталом підприємства - це ті основні фактори, які впливають на ріст всього власного капіталу. Отже, підприємству необхідно сконцентрувати увагу на політиці управління ліквідністю балансу, оборотністю основних засобів, управління власними джерелами, зміною частки акціонерного капіталу у власних джерелах, що сумісно суттєво впливає на ріст активів та джерел формування власного капіталу підприємства.

Після цілісної характеристики власного капіталу підприємства необхідно проаналізувати стан його активів та джерел формування власного капіталу, що реалізується на восьмому етапі методики. За допомогою обчислених значень узагальнюючих показників результату управління активами й джерелами формування власного капіталу визначається позиція ВАТ «Електромашина», що відображено на матриці результатів управління (рис. 3.12).

Рис. 3.12. Позиціювання підприємства протягом чотирьох років

Підприємство протягом трьох років займало оптимальну позицію й входило до І квадранту, тобто стійко утримувався високий рівень активів та джерел формування. В 2006 р. підприємство ще збільшило свої активи, що супроводжувалося недостатніми обсягами джерел формування власного капіталу підприємства. Підприємство в 2006 р. позиціювалось до другого квадранту, який відповідає стадії зрілості. За такої позиції підприємству необхідно вчасно звернути увагу на структуру джерел формування власного капіталу, щоб не знизити свої показники, що характеризують стан третього квадранту.

На дев’ятому етапі визначаються оптимальні значення обсягів об’єктів управління власним капіталом за умови отримання оптимального чистого прибутку. В таблиці 3.4. приведена порівняльна характеристика наявної структури власного капіталу з оптимальною. В 2006 р. підприємство мало набагато гіршу структуру власного капіталу порівняно з оптимальною, що встановлена для підприємств другого квадранту.

Порівняння обсягів власного капіталу для визначення

Розраховані оптимальні обсяги структури власного капіталу є еталонними, до яких мають змінюватися структури джерел формування власного капіталу й структури активів. Привертає увагу відношення між об’єктами управління власним капіталом, наразі, на підприємстві в два рази перевищуються активи підприємства, рекомендується змінити структуру об’єктів управління власним капіталом на 0,27. Таке перевищення активів над джерелами не забезпечує утримання активів в належному стані, що спонукає збільшення витрат. Підприємству, щоб довести свою структуру власного капіталу до оптимальної, необхідно збільшити обсяги джерел формування власного капіталу підприємства. Структура джерел майже відповідає оптимальній, але все ж таки рекомендується змінити структуру активів підприємства в сторону збільшення частки оборотних активів до 70 % від всіх активів підприємства або зменшення частки необоротних активів до 40 %.

Таким чином, в результаті реалізації комплексної технології управління власним капіталом має наступний обґрунтований висновок. Підприємство ВАТ «Електромашина» протягом трьох років, з 2003 р. до 2005 р., знаходилось на стадії «росту», що є свідченням високого результату управління активами й джерелами формування власного капіталу. За етапами життєдіяльності підприємство в 2006 р. переходить до стадії «зрілості». Для того, щоб підприємство не зупинилося на даній стадії, йому необхідно реалізувати сформовані управлінські рішення щодо переходу до стадії «росту».

Оскільки підприємство протягом трьох років було на стадії «росту», реалізація акцій може дати достатньо коштів для продовження росту власного капіталу підприємства. Високий стан активів підприємства дає змогу отримувати кредити в банку. Учасники підприємства мають можливість вкладати кошти в уставний капітал, збільшуючи власні кошти підприємства. Все це дасть змогу збільшити кошти й утримувати, оновлювати основні засоби підприємства. Після більш глибокого аналізу використання основних засобів, виявити основні засоби, які не використовуються у виробництві, й здати їх в оренду. Аналіз залишків невикористаних виробничих засобів дасть змогу зменшити витрати на оборотні активи підприємства, що збільшить власні кошти. Планування обсягу закупок виробничих засобів, які необхідні для виробництва. Управління дебіторською заборгованість сприяє збільшенню власних коштів у підприємства.

Отже, дієвість управління ростом власного капіталу забезпечується розробленим відповідним методичним підходом до оцінювання використання власного капіталу підприємством. Сформований підхід передбачає розробку науково-практичної методики технології управління процесом росту власного капіталу на підприємстві. Оскільки власний капітал є багатовимірною складною фізичною характеристикою підприємства, то його визначати слід за допомогою аналітичних методів агрегації величин ознак в економіці, а саме, за допомогою побудови узагальнюючого

таксономічного показника розвитку.

Ґрунтуючись на факті, що рівень використання власного капіталу залежить від взаємозв’язку систем ознак стану активів підприємства та джерел формування власного капіталу, доцільно визначати найвпливовіші ознаки, що виражаються відповідними показниками. Аналітично таке визначення можливе лише на основі застосування багатовимірного статистичного методу - канонічних кореляцій. Оцінка використання власного капіталу підприємств буде об’єктивною, якщо дані підприємства позиціювати на матриці результатів управління власним капталом. Виконана в дисертаційних дослідженнях дана процедура засвідчила, що більшість промислових підприємств Харківського регіону мають низькі рівні розвитку своїх активів та джерел формування власного капіталу.

Метою управління ростом власного капіталу підприємства є досягнення оптимальної структури джерел його формування та активів з отриманням за даних умов максимуму чистого прибутку відповідно до кожної стадії життєдіяльності підприємства. Таку складну задачу доцільно вирішувати за допомогою математичних методів оптимізації з урахуванням стадії розвитку підприємств за критерієм розвитку їх активів та джерел формування власного капіталу, що визначають чотири фінансових стани підприємств. Кожний такий фінансовий стан підприємства має свою оптимальну структуру в джерелах формування власного капіталу та активах й характеризується збільшенням прибутку від них. Таким чином, залежно від своїх внутрішніх фінансово-економічних умов, свого фінансового стану в цілому, відповідно до стадії своєї життєдіяльності, підприємство має розробляти управлінські рішення в досягненні оптимальної структури в джерелах формування власного капіталу та своїх активах.