<<
>>

Археологічні дослідження

Великі археологічні відкриття Гайнриха Шлімана у Греї Азії, Артура Джона Еванса на острові Крит, Жака Жана Мі гана в Еламі, Г. Вінклера в Анатолії та низка інших знач: розширювали сучасне знання в галузі історії греко-римськс косхідної цивілізацій.

Аналогічну роль відіграли успіхи бі хеології, кульмінацією якої стало відкриття юдейської гірсьі Масади, що була останнім укріпленням проти римських ві чинили опір під час повстання 66—73 рр. по Р.Х. Відкриття г го археолога Дж. Маршала в Індії дали важливу інформацію історію індійської цивілізації та розкрили спірність попер лень про провідну роль ведичної культури в процесі форму дицій індуїзму.

Дуже важливу роль відіграло відкриття археологами 1841 ричних виробів людини. Особливо великим було значення криття для вивчення магіко-релігійних вірувань та ритуалів ніх людей. Виявлення зображень тварин на стінах печери у східній Іспанії дозволило фахівцям простежити перебіг релії люції людини, починаючи з глибокої давнини. Але хоч би я

жаючими не були такі знахідки, вони залишаються тільки фрагмента­ми невідомого цілого, реконструювати яке дуже важко. Навіть славно­звісні наскельні зображення у печерах, про які згадувалося, залиша­ють багато питань. Наприклад, там зображена людина, яка танцює, з рогами оленя на голові та кінським хвостом. Хто це? Чаклун? Жрець? Він дуже схожий на жерця, який уособлював божество плодючості або полювання... але це тільки здогадки.

Тому для дослідників релігій цікаво здійснити накладання даних археологічних на дані антропологічних спостережень за життям су­часних первісних племен, тобто інтерпретувати інформацію про лю­дей кам’яного віку, спираючись на аналогічну культуру наших днів, Ця ідея мала низку слабких місць: сучасні «первісні громади» самі були продуктом тривалого історичного процесу І їхня культура могла за ти­сячі років зазнати багаторазових і різноманітних змін.

Знахідки археологів не тільки стимулювали перехід до нових уяв­лень про стародавній період людської історії. Вони також допомогли звернути увагу на ту роль, яку відіграють у релігійному житті архітек­турні споруди та твори мистецтв. У наш час найбільші релігійні спору­ди давніх часів ретельно оберігають, вони оголошені заповідниками для наукових досліджень та загального огляду.

Хоча іконографію заведено відносити до дисциплін, які вивчають історію мистецтва, релігієзнавці дедалі більше уваги приділяють релі­гійній символіці візуальних мистецтв. Музика ж, навпаки, стосовно цього вивчена недостатньо, незважаючи на важливу роль, яку вона ві­діграє у більшості релігій. Дослідження функцій музики у релігійному житті може стати істотним доповненням релігійних текстів та ідей.

1,3.3.

<< | >>
Источник: Лубський В., Козленко В., Лубська М., Севрюков Г.. Історія релігій. Навчальний посібник. — Київ: Тандем,2002. — 640 с.. 2002

Еще по теме Археологічні дослідження:

  1. 1.2. Методологія дисертаційного дослідження 1.2.1. До характеристики методів дослідження 1.2.1. До характеристики методів дослідження
  2. методологічна основа дослідження правової системи 1.2.2. Поняттєво-категоріальний апарат системного аналізу як методологічна основа дослідження правової системи.
  3. Методи дослідження
  4. 5. Методи ек досліджень
  5. 3. Як розпочати правове дослідження
  6. Теоретичні засади та методи дослідження
  7. 1.2. Загально-методологічні основи наукових досліджень
  8. 1.2. Джерельна база дослідження
  9. Всебічність, повнота й об'єктивність дослідження
  10. 2.2. Методи психологічного дослідження та основні вимоги до їх використання
  11. 2.2. Конкретні наукові методи психологічних досліджень