2.2. Методи психологічного дослідження та основні вимоги до їх використання

Методи психології доцільно розподілити на дві групи:

- пізнавальні (дослідницькі) методи;

- методи активного впливу на особистість.

Розглянемо першу групу методів. Процес психологічного до­слідження складається з ряду етапів: підготовки, збирання, оброб­ки, інтерпретації фактичних даних та формулювання висновків.

На підготовчому етапі вивчається стан досліджуваної проб­леми, проводяться попередні спостереження, бесіди, анкетування, визначаються мета й завдання дослідження. Важливим елементом цього етапу гіпотеза - уявлення про очікуваний результат дослідження.

Усі вихідні чинники зумовлюють планування дослідження, вибір контингенту і кількість піддослідних, місце та час прове­дення дослідів, технічне оснащення, отримання попередніх експе­риментальних даних, форми протоколів, план кількісної (статис­тичної) та якісної обробки й інтерпретації даних.

На етапі збирання фактичних даних використовуються емпі­ричні методи (експеримент, спостереження, тестування, бесіда тощо). Експериментальні дані фіксуються в протоколі, що має бути достатньо повним і цілеспрямованим, включаючи реєстрацію усіх необхідних параметрів експериментальної ситуації та психіч­них властивостей.

Етап обробки даних передбачає кількісний та якісний аналіз і синтез зафіксованих даних.

На останньому етапі дослідження здійснюються інтерпрета­ція даних та формулювання висновків, встановлюється їх відпові­дність чи невідповідність вихідній гіпотезі, визначаються нові пи­тання та проблеми, на основі яких формується програма дослід­ження.

Відповідно до етапів психологічного дослідження доцільно розрізняти чотири групи методів:

1) організаційні;

2) емпіричні;

3) методи обробки даних;

4) інтерпретаційні методи.

Організаційні методи включають:

• порівняльний метод: зіставлення груп піддослідних, що відрізняються за віком, видом діяльності тощо;

• лонгітюдний метод: багаторазові обстеження тих самих осіб упродовж тривалого часу;

• комплексний метод: один і той самий об’єкт вивчається різними засобами й представниками різних наук, що дає змогу з різних боків характеризувати особистість.

Лонгітюдний (від лат. тривалість) метод характеризується тим, що упродовж тривалого часу послідовно вивчаються ті самі досліджувані. При цьому можуть застосовуватися найрізноманіт­ніші методи збору фактичного матеріалу, але вони скеровані на той самий об’єкт дослідження.

Деякі дослідження особливостей особистості тривали десяти­ліття.

За порівняльного методу паралельно та одночасно вивчаються різні об’єкти дослідження, хоча при цьому визначаються єдиний пре­дмет і загальне завдання дослідження. Це можуть бути дослідження особливостей психіки школярів різного віку (порівняльно-онтогене­тичне дослідження), психіки здорових і психічно хворих досліджува­них (порівняльно-патологічне дослідження), вивчення досліджува­них, які перебувають у різних соціальних чи педагогічних умовах (по­рівняльно-соціальне, порівняльно-педагогічне дослідження).

До групи емпіричних методів належить:

1) спостереження і самоспостереження;

2) експериментальні методи;

3) психодіагностичні методи (тести, анкети, опитувальники, соціометрія, референтометрія, інтерв’ю, бесіда);

4) аналіз продуктів діяльності;

5) біографічний метод;

6) трудовий метод.

Виділяють такі вимоги до організації психологічного дослід­ження:

1. Планування дослідження (підбір та апробація методів і ме­тодик, складання логічної й хронологічної схем дослідження, ви­бір контингенту й кількості досліджуваних, план математичної об­робки та опис усього дослідження тощо).

2. Мета проведення дослідження (потрібно забезпечити ізо­ляцію від зовнішніх перешкод, відповідність санітарно-гігієніч­ним й інженерно-психологічним вимогам, тобто певний комфорт і невимушені робочі ситуації).

3. Технічна оснащеність дослідження (повинна відповідати вирішуваним завданням, усьому процесу дослідження і рівню ана­лізу одержаних результатів).

4. Підбір піддослідних (має бути забезпечена їх якісна одно­рідність).

5. Дослідник (неминуче впливає на хід роботи, що прово­диться, на всіх етапах - від планування до висновків і рекоменда­цій).

6. Інструкція (складається на стадії планування роботи, по­винна бути чіткою, короткою та однозначною).

7. Протокол дослідження (повинен бути одночасно повним і цілеспрямованим)

8. Обробка результатів дослідження (кількісний і якісний аналіз та синтез одержаних даних)

Побудова психологічного дослідження вимагає дотримання певних принципів, основним серед яких є принцип якісного ана­лізу особливостей протікання психічних процесів, важливим є не те, скільки та які завдання виконав піддослідний, а як він працював та характер допущених ним помилок. Інші методологічні прин­ципи:

- метод повинен виходити із діалектико матеріалістичного розуміння предмета науки, відображати його специфіку;

- науковий метод психології повинен бути об’єктивним;

- дотримання генетичного (еволюційного) принципу;

- необхідність наукових узагальнень з урахуванням індивіду­альних особливостей.

Методами психологічного дослідження, є: спостереження, бесіда, анкетування, інтерв’ю, експеримент лабораторний та при­родний, тестування, вивчення продуктів діяльності.

Загальними принципами методології психологічного дослід­ження є:

• гуманістична спрямованість (проблема людини - централь­на в системі сучасного наукового знання);

• комплексність досліджень (людина вступає у взаємодію з навколишньою дійсністю і відкривається різними гранями, кожна з яких може стати предметом дослідження);

• системність (спирається на положення системного підходу, реальний об’єкт вивчається як сукупність взаємозв’язаних компо­нентів).

Як складова наукового методу психології методика може ро­зглядатися на кількох рівнях:

• перший рівень - загальна методика психологічного дослі­дження;

• другий рівень - методика здійснення конкретного типу науко­вого дослідження (теоретичного, емпіричного, прикладного та ін.);

• третій рівень - детально описана послідовність реалізації прийому, засобу, способу психологічного дослідження.

Психологічне дослідження будь-якого явища, що має психо­логічний зміст, повинно становити завершений цикл.

Психологія як наука має свої предмет і методи вивчення за­кономірностей, механізмів і психічних фактів. Знання методів і вміння за їх допомогою вивчати особливості психічного розвитку людини - шлях до пізнання психологічних особливостей особис­тості і застосування цих знань у практичній діяльності.

Системний підхід - це спосіб теоретичного та практичного дослідження в психології, який передбачає, що кожний її процес, явище або стан людини - предмет вивчення - розглядається як система.

При цьому умови розгляду кожного предмета дослідження відповідають вимогам діалектики і конкретизуються положенням про взаємовідносини і взаємозалежність усіх психічних явищ. Усі психічні явища співвідносяться між собою.

Але врахувати й осмислити всі відношення у цілісній системі психіки і її зв’язки з довкіллям практично неможливо. Тому систе­мний підхід передбачає обмеження під час дослідження психічних явищ деякими з усіх можливих відношень, що мають суттєве зна­чення для досягнення мети дослідження.

Так, системний підхід до поняття “дія” і її виникнення як явища - операційного аспекту діяльності - це фіксоване відно­шення функцій, які вона виконує. Таких функцій є три: виконання, орієнтування та контроль.

Разом з тим кожна функція повинна мати властивості - менші елементи цілісності. Візьмемо, наприклад, орієнтувальні власти­вості дії. Вони здійснюють:

1) семантичний аналіз тексту завдання або задачі для іденти­фікації предметів - відомого і невідомого, які складають умову дії;

2) встановлення відношення між відомим і невідомим, що мі­стяться в задачі;

3) усвідомлення структури задачі;

4) пошук аналогів розв’язання задачі або виконання зав­дання;

5) перебудування створеної структури задачі тощо.

Вимоги до методів дослідження. Психологія висуває до ме­тодів дослідження психічних явищ такі вимоги:

- психічні явища треба вивчати в їх розвитку, взаємозв’язку та взаємозалежності;

- обраний метод психологічного дослідження має відпові­дати предметові дослідження, розкривати істотні, а не випадкові, не другорядні особливості предмета дослідження - психічного процесу, стану або властивості.

Основним принципом психологічного дослідження є його об’єктивність.

Отже, до методів, які забезпечують об’єктивність розкриття природи досліджуваного психічного явища, відносять: самоспос­тереження, спостереження, експериментальне дослідження, аналіз продуктів діяльності (навчальної, трудової, спортивної), бесіду, інтерв’ю та ін. А завдяки системному підходу забезпечується мо­жливість відшукувати невідомі елементи в системі, розкривати нові властивості цілісних систем, якими є психічні явища.

2.2.