Принципи та методи наукової психології, їх взаємозв’язок

Методологія - система теоретичних принципів, яка підносить рівень кожної індивідуальної діяльності психологів та слугує їх об’єднанню. Побудувати таку систему, зважаючи на існування ве­ликої кількості напрямів психології, непросто, оскільки академі­чна психологія оперує даними досліджень, а практична - даними, що їх психолог отримує, допомагаючи пацієнтові.

Наукове дослідження у психології передбачає дотримання за- гальнофілософських, загальнонаукових і загальнопсихологічних принципів.

Психологія як наука спирається у своїх пошуках на систему загальнофілософських принципів, які зумовлюють пізнавальну логіку і дослідницький інструментарій. Знання і дотримання їх си­стематизує дослідницький пошук, формує надійну теоретичну і світоглядну основу інтерпретування його результатів. У форму­ванні принципів значну роль відіграли такі психологи: П. Блонсь- кий, М. Бернштейн, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Ру- бінштейн, Б. Теплов.

Згідно з О. Тепловим суб’єкт (людина) взаємодіє з об’єктом (дійсністю) на трьох основних рівнях: індивіда, особистості, інди­відуальності. Ці рівні стають визначальними у тлумаченні методо­логічних принципів: детермінізму, відображення, єдності свідомості та діяльності, розвитку, системно-структурного підходу.

1. Принцип детермінізму розкриває причини виникнення психіки у філогенезі та онтогенезі, закономірну зумовленість пси­хічних явищ, психічної діяльності та психічних властивостей лю­дини. Є кілька рівнів детермінації, які залежать від рівня розгляду суб’єкта - як індивіда, особистості і як індивідуальності. За цим принципом психіка визначається способом життя і змінюється з його зміною. Психіка, свідомість людини детерміновані суспіль­ним буттям, рівнем розвитку виробництва, матеріальних умов життя та культури.

2. За принципом відображення усі психічні функції за своєю природою є відображувальними. Психічне відображення має сиг­нальний характер. Воно випереджає фізичний контакт суб’єкта з об’єктом, попереджуючи суб’єкта, сигналізуючи про значущі для нього об’єкти за допомогою сигналів. Для індивіда психічне відо­браження забезпечує життєдіяльність, для особистості - дії з метою привласнення зразків суспільного досвіду, а на рівні інди­відуальності - дії, спрямовані на створення нових суспільно зна­чущих продуктів і способів діяльності.

3. Відповідно до принципу єдності свідомості та діяльності психіка і діяльність не тотожні, але й не протилежні. Вони утво­рюють єдність. Психіка виступає як внутрішній ідеальний план діяльності. Психічні моделі дійсності дають можливість орієнту­ватися в довкіллі, забезпечуючи життєдіяльність, засвоєння і про­дукування суспільного досвіду. За цим принципом свідомість - це внутрішній план діяльності, модель дійсності, за допомогою яких регулюється взаємодія людини з навколишнім світом.

4. У принципі розвитку психіки поєднується поведінка, пси­хіка та діяльність. Так, на рівні організму суб’єкт розвивається у процесі визрівання і формування психофізіологічних структур, на рівні індивіда - у процесі діяльності присвоєння, а на рівні особис­тості - у процесі перетворювальної діяльності. Процес розвитку особистості пов’язаний з її творчою діяльністю. Якості особис­тості закладаються під час ігрової та навчальної діяльності, а дося­гають повного розквіту у трудовій та творчій діяльності. При цьому творчість виступає як процес створення суспільно цінного продукту, самотворення, саморозвитку і самореалізації особис­тості. Принцип розвитку психіки дає змогу адекватно розуміти психіку, розглядати її не як щось стале, а як результат розвитку і ді­яльності на різних етапах становлення особистості. Відповідно до принципу розвитку психіка людини розглядається як результат її діяльності. Розвиток психіки на різних вікових етапах залежить від видів діяльності: гри, навчання, спілкування, праці, творчості.

5. Психіка за системно-структурним принципом є складною системою взаємопов’язаних елементів, таких як пам’ять, воля, ми­слення, уява та інші, що розглядаються як елементи цілого. Пси­хіка виступає як особлива відкрита система зі зворотними зв’яз­ками.

П. М’ясоїд пропонує таку таблицю системно-діяльнісного аналізу психіки (табл. 2.1)

Таблиця 2.1

Структура методів наукової психології подана у такій таб­лиці (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Взаємозв’язок методології, методів і методик подано у ви­

гляді піраміди (рис. 2.1).

Отже, існують принципи детермінізму, відображення, єдності свідомості та діяльності, розвитку, системно-структурного підходу, на основі яких аналізують предмет і об’єкт психології, вибудовують висновки про особливості функціонування і розви­ток психіки та особистості.