Характеристика методів психологічного дослідження, їх переваги та недоліки

Спостереження - науковий метод дослідження, не обмеже­ний простою реєстрацією фактів, а науково пояснює причини пев­ного психологічного явища. Виділяють життєвий (обмежуються реєстрацією фактів, мають випадковий, неорганізований характер) та науковий (перехід від опису фактів до пояснення його внутріш­ньої сутності.

Метод спостереження виступає у двох основних формах: зо­внішнє об’єктивне спостереження (полягає у спеціальному сприй­манні явищ, які вивчаються) та самоспостереження (спостере­ження, об’єктом якого є психологічні стани, дії самого суб’єкта). Залежно від мети воно буває суцільне (фіксуються всі явища, які можна споглядати: особливості пам’яті людини, увага, мислення тощо) та вибіркове (фіксація фактів, які належать до вузького пи­тання). Виділяють такі різновиди спостережень: аналіз продуктів діяльності (продуктом діяльності є твори, вироби з дерева, паперу, пластиліну, малюнки, моделі тощо; аналізуючи продукт діяльнос­ті, можна вивчити особливості пам’яті, мислення, уяви, почуттів тощо) та узагальнення незалежних характеристик (різні види дія­льності та їх прояв як особливості особистості, складені на їх ос­нові ряд незалежних характеристик - вчителі, вихователі, батьки, друзі; узагальнена характеристика та прогноз діяльності).

Метод спостереження полягає в тому, що за зовнішніми, об’єктивно вираженими показниками: вчинками, рухами, виразом обличчя, висловлюваннями, роблять висновок про психічні про­цеси, стани людини.

Перевага методу спостереження над іншими полягає у збере­женні природності психічних проявів людини. Також цей метод має і негативний чинник- спостерігаючи, дослідник перебуває в пасивній позиції, вимушений чекати, коли відбудеться явище, яке його цікавить.

Вимоги до спостереження:

- збереження природних умов трудової, навчальної або іг­рової діяльності людини;

- спостереження повинно бути цілеспрямованим (мета і за­вдання);

- системність спостереження;

- фіксація фактів у щоденнику;

- люди, за якими ведеться спостереження, не повинні знати про це;

- дослідник не повинен втручатися в діяльність обстежува­ного.

Бесіда - метод пізнання психологічних явищ у процесі мов­ного спілкування за спеціально складеною програмою. Викорис­товується для з’ясування особливостей уявлень дітей і дорослих про різні явища об’єктивної дійсності, розуміння ними навчальних та інших завдань, їх мрій, переживань тощо.

Бесіда передбачає:

- визначення мети;

- врахування індивідуальних особливостей обстежування;

- дотримання етико-педагогічного центру;

- наявність плану, добре продуманих питань;

- створення атмосфери взаємної довіри;

- забезпечення засобами фіксації (стенограма, запис).

Анкетування - метод збирання фактів на основі письмового самозвіту обстежуваних за спеціально складеною програмою.

Вимоги до методу анкетування:

- під час використання важливе значення має чітко визначений зміст;

- правильне формулювання питань;

- інструкція про порядок заповнення анкети.

Анкети бувають відкриті (обстежувані повинні самі сформу­лювати відповіді на поставлені запитання) та закриті (необхідно вибрати одну із запропонованих відповідей). Кожен з цих видів має свої переваги та недоліки. Так, переваги методу відкритих анкет - можливість одержання більш багатих, повних даних про досліджуваних; недоліки - труднощі в обробці одержаних даних 50

через різноманітність відповідей. Переваги методу закритого анкетування - вони є легкими для обробки, але одержані за їх до­помогою дані ніколи не виходять за межі заздалегідь сформульо­ваних відповідей.

Загальними перевагами методу анкетування є можливість одержання великого обсягу матеріалу, достовірність якого визна­чається “законом великих чисел”. Недоліком є неможливість зіставлення відповідей обстежуваних з їх реальною діяльністю і поведінкою.

Інтерв’ю як метод отримання інформації про особистість, її погляди, самооцінку, ціннісні установки, психічні властивості спирається на попередньо розроблену програму, гнучку стратегію формування запитань залежно від очікуваних та отриманих відпо­відей. Він вимагає значної підготовки інтерв’юера, певної майсте­рності, зокрема здатності викликати довіру до себе, налаштувати людину на відвертість тощо.

Експеримент - активне втручання дослідника в діяльність піддослідного з метою створення умов, у яких виявляється психо­логічний факт. Існує лабораторний та природний експерименти. Також експеримент поділяють на констатуючий (інколи в ньому моделюються деякі аспекти діяльності людини - в ньому виявля­ються певні психічні особливості і рівні розвитку відповідної якості. Обмеженість констатуючого експерименту перекривається використанням методу зрізів) та формуючий (навчальний або виховний - передбачає цілеспрямований вплив на обстежуваного з метою формування у нього певних якостей).

Зріз - короткочасна констатація стану, якого вивчають, об’єкта на різних етапах його розвитку. Існують поперечні зрізи (зводяться до зіставлення різних груп обстежуваних, але не врахо­вують індивідуальні особливості й не дозволяють простежити стійкі або змінні з віком окремі властивості особистості і як вони пов’язані між собою) та поздовжні зрізи (дозволяють простежити зміну окремих психічних явищ в одних і тих самих людей упро­довж тривалого часу, що в підсумку допомагає вивчити особис­тість в її цілісності).

Метод експерименту - особливий вид об’єктивного спосте­реження психічних явищ, при якому дослідник штучно викликає і планомірно змінює ті явища, які вивчаються.

Лабораторний експеримент протікає у спеціальних умовах, використовується спеціальна апаратура. Дії обстежуваного визна­чаються інструкцією. Проводиться з використанням спеціально розроблених експериментальних матеріалів. Лабораторний експе­римент може як використовувати апаратуру, так і не використову­вати її.

Природний експеримент відбувається у звичайних умовах. Застосовується під час вивчення пізнавальних можливостей на рі­зних вікових етапах. Включається в ігрову, трудову або навчальну діяльність, непомітно для обстежуваного. Природній експеримент може бути педагогічним або іншим залежно від галузі психології.

Вимоги до експерименту [2]:

- визначити проблему;

- сформулювати мету дослідження;

- розробити план;

- скласти протокол експерименту;

- зробити кількісну та якісну обробку даних;

- зробити графічно й схематично зобразити дані;

- зробити висновки й запровадити даних на практиці.

Перевага методу експерименту над іншими методами поля­гає у тому, що експериментатор сам створює спеціальні умови, які викликають певні психічні явища, в експерименті дослідник, згідно з певним планом, змінює деякі умови, досліди можна повто­рювати. Порівняно з багатьма іншими методами метод експери - менту є більш економним та надійним. Експеримент може бути проведений з великою кількістю обстежуваних.

Тестування - стандартизоване психологічне випробування, в результаті якого здійснюється спроба оцінити певний психічний про­цес або особистість у цілому. Тести можуть бути індивідуальні, гру­пові, вербальні та дійові. Наприклад, тест Г. Айзенка складається із 40 завдань для визначення загального рівня здібностей.

Метод тестування застосовується для того, щоб встановити наявність або відсутність уже відомих психологічних особливос­тей у певних обстежуваних.

До методу тестування передбачені такі вимоги:

- тест - це завжди стандартизоване випробування. Необхід­ність стандартизації обумовлена основним призначенням тесту: виз­начити, якою мірою обстежуваний відповідає відомому стандарту;

- кожний тест повинен давати всім обстежуваним однакові можливості для прояву у них психологічних особливостей;

- за інтерпретації результатів виконання тесту, завжди треба пам’ятати, що тести, як правило, разові випробування, вони дозволяють зробити зріз, зафіксувати те, що є в цей момент. Тому неможливо на основі результатів тесту будувати прогнози, перед­бачити можливість, ступінь подальшого психологічного розвитку. Постійно треба пам’ятати принцип психології - принцип єдності свідомості й діяльності, згідно з яким розвиток будь -яких склад­ників нашої свідомості здійснюється у процесі діяльності.

Тести застосовують для визначення здібностей (дозволяють провести вимірювання рівня розвитку психічних властивостей - напряму властивостей, пам’яті, мислення, уяви, які забезпечують успіх діяльності) та успішності (дають можливість визначити сту­пінь готовності до певної діяльності, тобто вимірюють рівень за­своєння знань і навичок, необхідних для певної діяльності), також використовують проєктивні тести (спрямовані на те, щоб встано­вити наявність певних психічних властивостей у людини.

Вивчати продукти діяльності можливо за наявності об’єкти­вних (матеріальних або матеріалізованих) наслідків діяльності лю­дини, таких як архівні матеріали, чернеткові записи, щоденники, креслення, варіанти ескізів та малюнків. Їх аналіз дає підстави ре­троспективно відтворювати закономірності психічної діяльності особистості, її психічні властивості. Прикладом застосування цього методу є вивчення психологом Б. М. Кедровим наукового архіву Д. І. Менделєєва часів створення ним періодичної системи хімічних елементів та побудова на цій основі психологічної теорії наукового відкриття.

Отже, експериментальні дослідження, безумовно, розширю­ють і здійснюють змістовніше уявлення людини про навколишній світ. Проте не у всіх сферах може використовуватися цей метод. Спостереження, експеримент та досліди в комплексі надають наба­гато більше інформації, доповнюючи один одного. Є напрями, в яких вивчення можливо різними методами окремо, але в інтересах раціоналізації наукові центри все частіше застосовують комбіновані підходи. Водночас треба визнати, що основну роль у контексті роз­робки теорій і гіпотез все ж відіграє експериментальне дослідження.