Іслам в Україні

Перші відомості про іслам І мусульманський світ наші предки отри­мували під час торгових подорожей і воєнних походів. Арабські купці діставалися до Києва, подорожуючи на північний захід, але постійної арабської колонії у Києві не було.

В XI ст. на службі в київського князя була кіннота з мусульман-пе­ченігів. Першу мечеть в Україні було зведено за велінням князя Костя­нтина Острозького (XVI ст.) для татар-мусульман, що були у нього на службі. Після ісламізації Золотої Орди 20-ті рр. XVI ст. у Києві протя­гом 40 років постійно перебувала група мусульман-ординців.

ПояваісламувКримупов’язаназприходоммонголо-татар. 1223 р., там був утворений улус Золотої Орди. Осілий тюрський етнос прийняв Іслам дещо пізніше. Після завершення ординського періоду Кримський улус виокремився в самостійне державне утворення, на основі якого І виникло кримськотатарське ханство.

1475 р. почався новий період в історії ханства. Турки-османи, вдер­шись на Кримський півострів, підпорядкували собі кримськотатарську державу. Правителі Криму стали підвладними Стамбулові, який вима­гав неухильного дотримання законів шариату. Під впливом Ісламу сфо­рмувалася національна культура кримськотатарського народу, його по­бутові й сімейні традиції, мова, спосіб життя, система виховання ді­тей.

Крим як один із форпостів мусульманської цивілізації відіграв по­мітну роль у поширенні ісламу на південноукраїнських землях. Однак ознайомлення українців з основними ідеями ісламу, з мусульманським способом житгя відбувалося за гострих збройних конфліктів. Коли вони згасали, налагоджувалися торгівля, спільне використання природних угідь, татар приймали козаками в Запорізьку Січ, а деякі козаки рока­ми жили в Криму.

Політичні діячі України в пошуках виходу зі скрутних політичних ситуацій часом звертали погляди на південь, до сусідів-мусульман. У лютому 1648 р. у Бахчисараї було укладено союз між українським геть­маном Богданом на повстання Хмельницьким і кримським ханом Ісла- мом-Ґіреєм III. А в 1654 р. Хмельницький розмірковував про встанов­лення державного протекторату Туреччини над Україною. Прихильни­ком турецької орієнтації був гетьман Петро Дорошенко (1627-1698).

Особливо делікатним є питання щодо українців-мусульман. Літера­турні джерела свідчать про осідання українців з числа полонених у Туреччині, Вони, прийнявши іслам, ставали домоправителями, кова­лями, садівниками. Частина невільників залишалася в Криму. Адапту­валися в мусульманському середовищі й заробітчани — аргати.

Мусульманські громади в різний час існували в Хаджибеї (Одеса), Азанеї (Азов), Ак Керма ні (Білгород-Дністровський), Ачи-Кале (Оча- ков), Кам’янці-Подільському.

У 20-30-х рр. XX ст. в Україні під тиском радянської влади було закрито мечеті й медресе, а майже весь мусульманський актив був ре­пресований. 1944 р. з Криму було виселено майже 189 тисяч кримських татар.

Нормалізація життя мусульманських громад почалася в Україні з проголошенням незалежності,

Нині іслам в Україні репрезентований трьома Духовними управлін­нями — ДУМК, ДУМУ, ДЦНМГУ.

Духовне управління мусульман Криму (ДУМК). Кадиат (Духов­не управління) мусульмани Криму створено 1991 р. зі статусом мухта- сибату— канонічно самостійної адміністративної одиниці, очолюва­ної імамом-мухтасибом. Першим муфтієм Криму було обрано Хаджи Сеїджаліля Ібрагімова.

У релігійному аспекті ДУМК визнає авторитет муфтія. Головною метою вважає втілення в життя вимог Корану, поширення вчення Про­рока Мухамеда, створення умов для виконання мусульманами їхнього обов’язку перед Аллахом.

Духовне управління мусульман України (ДУМУ). Створене 1992 р. на чолі з громадянином Лівану шейхом Ахмедом Тамімом. Видає газету «Мінарет» російською й арабською мовами та окремі сто­рінки іншими мовами. 1994 р. засновано Київський ісламський універ­ситет, який має п’ять факультетів, де навчаються студенти різних націо­нальностей. ДУМУ має науково-дослідний центр, який підготував бро­шури та посібники з ісламу російською мовою, а також підручники арабською та англійською мовами для дітей шкільного віку.

Головна мета — об’єднання навколо себе всіх мусульман України, іропаганда та поширення ісламу, втілення в життя вимог Корану та ін.

Духовний центр незалежних мусульманських громад України (ДЦНМГУ). Очолює його Рашид Брагін, Центр міститься у Донецьку, має представництво в Києві — «Ісламський культурний центр». У Києві виходить газета «Аль Баян», яка, окрім суто мусульманської тематики, висвітлює й етноісторичні питання життя татар.

Отже, іслам неоднорідний. Течії і напрями в ісламі часто виникали внаслідок не тільки соціальних, а й інших причин. Зокрема, релігій­ний поділ у мусульманських країнах нерідко збігався з поділом уклад- но-територіальним. Йдеться про етнічні або релігійні (етнорелігійні) групи, які й нині живуть у відносно географічно та економічно Ізольо­ваних районах, де збереглися специфічні форми соціально-економіч­ного життя і, як наслідок цього, сформувалися «місцеві» форми релігії (наприклад друзи).

Дослідники ісламу пропонують різні його Інтерпретації. Наприклад, з одного боку, існує іслам, як він поданий у священних книгах Корані й Суні, а також у ряді теологічних творів, з іншого — має місце реаль­ність звичаїв та звичок поведінки мусульман, яка відрізняється від цієї теорії.

23.5.