Втрата незалежності Української православної церкви

Процес втягнення Української православної церкви в орбіту Мос­кви тривав 27 років, Йому сприяла доба «руїни», коли Україну розри­вали міжусобиці і не було ані сильного державного керівника, ані силь­ної особистості на чолі Церкви, на яких можна було б орієнтуватися.

Митрополит Київський Йосип Нелюбович-Тукальський був остан­нім, хто дістав благословенну грамоту від патриарха Царгородського. Після його смерті 1675 р. Київська митрополича катедра залишалась вакантною протягом десяти років, і ЇЇ справами завідував місцеблю- ститель. Це робилося з наміром, щоб ослабленням митрополичого пре­столу підготувати грунт для підпорядкування Київської митрополії Москві. Відповідний час для цього настав 1684 р.

У грудні того ж року до Царгородського патриарха Якова було на­правлене царське посольство з проханням погодитися, щоб новообра­ний митрополит Київський та його наступники висвячувались у Москві — Іншими словами, йому фактично пропонували зректися юрисдикції над Київською митрополією. Патриарх Яків згоди на це не дав, але ще перед тим, як прийшла його відповідь, Московський пат­риарх поставив на митрополита Київського, без згоди Царгорода, єпи­скопа ґедеона Святополк-Четвертинського, прихильника переходу під владу Москви, порушуючи тим канони Вселенської православної цер­кви.

1686 р. Москва формально встановила свою владу над Православ­ною церквою в Україні. До Царгорода були вислані посли від царя і гетьмана Самойловича. На вимогу підкупленого ними великого турець­кого візира і за щедрі царські дари Царгородський патриарх Дионісій погодився передати Київську митрополію під юрисдикцію Москви. Київська митрополія згідно з обіцянками царів у час зміни юрисдик­цій мала зберігати значну автономію. Але ці обіцянки були швидко за­буті.

Тим часом уже через рік після того, як Царгородський патриарх Дионісій віддав Українську православну церкву Москві, його було ски­нуто з патриаршего престолу. Одним із головних звинувачень проти нього було висунуто те, що він некаионічно віддав Київську митропо­лію Москві, Незаконність передачі Української православної церкви Московському патриархові підтверджено також 1924 р. декретом (то- мосом) Вселенської патриархії про надання автокефалії Православній церкві у Польщі, територія якої включала західноукраїнські і західно- білоруські землі, що були колись частиною Київської митрополії. Все­ленський патриарх Григорій VII і дванадцять митрополитів писали у цьому томосі:

Приєднання до Московської церкви Київської митрополії відбу­лося не за приписами канонічних правил, а також не було дотрима­но всього того, що було встановлено відносно повної церковної ав­тономії Київського митрополита, який має титул екзарха Вселен­ського патриарха.

22.8.