1.Найдавніші часи. Початки людської цивілізації на території України

Історія України — це наука, що вивчає розвиток людського суспільства на території України та його закономірності.

Джерела вивчення історії України:

усні (міфи, легенди, казки, народні пісні);

писемні (літописи, документи, щоденники, мемуа­ри);

речові (залишки жител, знаряддя праці, посуд, одяг);

антропологічні (залишки людських поховань);

мовні явища, які відображають процес розвитку мови;

етнографічні (побут і звичаї народу);

фоно- й фотодокументи.

Археологія — наука, що вивчає первісні, стародавні та серед­ньовічні матеріальні пам'ятки (стоянки, поселення, поховання, знаряддя праці, зброю, посуд тощо).

Перші люди, на думку вчених, з'явилися на тери­торії Африки близько 2,5 млн років тому.На тери­торію сучасної України люди прийшли близько 1 млн років томуз Європи та Закавказзя.

В історії давніх часів використовується архео­логічна хронологія, заснована на вивченні матеріалу, форми й техніки виготовлення знарядь праці.

Хронологія — послідовність певних подій у часі.

До початку нової ери історія умовно поділяється на кам'яний, мідно-кам'яний, бронзовий та ранній залізний віки.

Кам'яний вік (1 млн — кінець III тис. до н. е.)

Кам'яний вік— це найдовший період історії люд­ства. У цей період воно, власне, і виникло. Знаряддя праці тоді виготовляли з каменю (кремінь, обсидіан, сланець), кістки, дерева.

Cловник:

Кам'яний вік поділяють на три етапи: палеоліт, мезоліт, неоліт.

Палеоліт — давній кам'яний вік.

Мезоліт— середній кам'яний вік.

Неоліт — новий кам'яний вік.

Він є добою первіснообщинного ладу, основними рисами якого є такі:низький рівень розвитку продуктивних сил, май­же цілковита залежність від природи;рівність усіх членів суспільства;колективний характер праці;спільна власність на знаряддя та результати праці;зрівняльний розподіл продуктів праці;язичницькі вірування.