Гетьманування Івана Скоропадського (1708-1722 рр.)

1. Подав Петрові І на затвердження Просительні статті, де просив царя зберегти права і вольності України. На їх основі Петро І видав «Рішительний указ» (1709р.),абоРешетилівські статті:

— встановлено контроль за збиранням по­датків і витратами на утримання козаць­кого війська та гетьманської адміністрації;

— козакам відмовлено у звільненні від підпоряд­кування російським офіцерам;

— захоплена козацька артилерія залишалася російському війську;

— збільшено кількість російських залог у містах Лівобережжя;

— до кінця 1709 р.

— приймати іноземних послів можна було лише в присутності царського представника.

2. У 1709 р. при гетьмані було запроваджено по­саду міністра-резидента, який мав спостерігати за діяльністю гетьмана та його уряду; ним стаг А. Ізмайлов.

3. Резиденція гетьмана була перенесена ближче до російського кордону — до Глухова; тут перебува­ли два. російські полки, підпорядковані безпосе­редньо міністру-резиденту.

4. Петро І самостійно призначав генеральну і пол­кову старшину, в тому числі росіян і німців, які не підкорялися гетьману й отримували великі маєтності в Україні.

5. Тривали численні мобілізації козаків для участі у Північній війні та роботах з будівниц­тва укріплень, каналів і нової російської столиці Санкт-Петербурга.

6. Із Гетьманщини було заборонено вивозити будь- які товари, що гальмувало розвиток торгівлі; За­поріжжю оголошена економічна блокада.

7. Заборонено друкувати книжки українською мовою, з церков вилучали книги українського друку і заміняли їх на московські видання.

8. За кордон вислані студенти Києво-Могилянської академії, що були вихідцями з Правобережжя. Оцінка діяльності:спроби Скоропадського нейтралізувати наслідки повстання Мазепи мали частковий результат. Реального впливу на російську політику щодо України він не мав. Як наслідок, гетьман втрачав авторитет, і старшина почала налагоджувати контакти безпосередньо з оточенням Петра І.