Особливості розвитку українських земель у складі Речі Посполитої

— Українські землі остаточно втратили адміністратив­ний поділ, що брав початок із часів Київської Русі; натомість утворені Галицьке, Белзьке, Брацлавське, Волинське, Київське і Подільське воєводства.

— Південні землі залишалися майже незаселеними через постійні набіги татар.

— 1557 р.— Статут на волоки виділяв кращі землі під фільварки.

— Почалося формування фільварків. Головною причиною цього процесу стало зростання попи­ту в Європі на зерно та загальне пожвавлення гос­подарської діяльності. У ХVI - XVII ст. Річ Поспо­лита стає одним із найбільших експортерів зерна. Перехід до фільваркового господарства супро­воджувався посиленням феодального гноблення селянства: замість грошового або натурального оброку селяни мусили відробляти майже щоденну панщину, селянські наділи занепадали

Фільварок—багатогалузевий господарський комплекс, що ґрун­тувався на постійній щотижневій панщині кріпаків і був орієнто­ваний на товарно-грошові відносини та ринок; він зберігає риси ^натурального господарства.

— Відбувається зміцнення політичного та економічно­го впливу польської шляхти в державі. Польські магнатські роди й католицька церква захопили ве­личезні площі української землі. В Україні діяли польське феодальне право і Литовські статути. Ста­тут 1588 р. закріпачив селян і встановив 20-річний термін розшуку селян-утікачів. Право власності на землю отримала тільки шляхта.