Особливості соціально-економічного розвитку Західної України

Західна Україна наприкінці XVIII — у першій по­ловині XIX ст. виконувала роль аграрно-сировинно­го придатка промислово розвинених регіонів імперії, ринку збуту вироблених там товарів.

— екстенсивне землеробство, застаріла техніка спричиняли низьку товарність селянських гос­подарств;

— більшість Селян були малоземельними, зростала кількість безземельних селян; багато селян виїзди­ли на заробітки до інших регіонів;

— до селянських повинностей належали панщина, данина, чинші, військова служба (14 років);

— на Закарпатті розвивалося виноградарство, садівництво; у гірських районах поширеними були тваринництво, лісозаготівлі, полювання.

Характерні риси промисловості:

— у промисловості було зайнято близько 2% населен­ня, переважна більшість підприємств належали до ремісничо-мануфактурних;

— переробка сировини відбувалася за межами регіону (нафта, ліс тощо);

— розвиток промисловості пожвавився тільки з 30-40-х років XIX ст. під впливом промислово­го перевороту; парові машини з'явилися тільки в середині 40-х років XIX ст.;

— майже не розвивалися традиційні галузі — шкіря­на, текстильна, лісна, тютюнова — через конку­ренцію німецької та чеської фабричної промисло­вості;

— на західноукраїнських землях було встановлено найдовший в імперії робочий день (14-16 годин) при найнижчому рівні зарплатні та соціального захисту працівників. Характерні риси торгівлі:

— розвивалася зі зростанням товарного виробництва;

— у Західну Європу та провінції імперії з Гали­чини експортували сільськогосподарську про­дукцію, у Наддніпрянщину — деревину і ткани­ни; з Північної Буковини вивозили вовну, ліс, лля­ну пряжу;

— до середини XIX ст. відбулося зменшення попиту на галицькі товари, скорочення експорту;

— імпорт переважав експорт майже в десять разів;

— купці рідко вкладали накопичені кошти у проми­слове виробництво. Соціальна структура:

— більшість населення становили селяни;

— українська шляхта була полонізована, румунізо­вана або мадяризована, вищі щаблі суспільноїієрархиї займали іноземці — поляки, угорці, німці;румуни

— інтелігенція була нечисленною