Реформи адміністративно-політичного управління

— У повітах і губерніях обиралися земські управи (земства)— місцеві органи влади, які опікували­ся школами, лікарнями, статистикою, лісництвом тощо, тобто культурною, господарською і благо­чинною діяльністю.

— Були загальностановими органами: до їхнього складу входили дворяни, буржуазія, селянство.

— Не мали політичних повноважень.

— Робота земств сприяла поширенню освіти, на­данню медичної допомоги в селах, загаль­ному підвищенню культурного рівня селян.

— На Правобережжі земська реформа була впровад­жена тільки в 1911 р., оскільки влада побоювалася польського визвольного руху.

Реформа міського самоврядування (1870 р.)У містах обиралися міські думи й управи, що опікувалися комунальними проблемами (шляхами, освітленням, соціальними питаннями тощо). Судова реформа (1864 р.)

— Запроваджено безстановий суд, незалежний від владних органів.

— Судові засідання стали публічними (могли бути присутні представники преси, публіка).

— Судочинство було побудоване на змагальній основі між адвокатом і прокурором.

— Уведено суд присяжних.

— Дрібні справи розглядав мировий суддя, який оби­рався земством або міською думою.

— Установлено кілька судових інстанцій: мировий, окружний суди, судова палата; для особливо важ­ливих справ існував Верховний кримінальний суд. Освітня реформа (1864 р.)

— Уведено єдину систему початкової освіти.

— Створено мережу чоловічих і жіночих класичних гімназій (давали можливість вступити до універ­ситету) та реальних училищ (давали можливість вступити до вищої технічної школи), до яких міг вступити будь-хто платоспроможний.

— Відновлено автономію університетів.

— Стала можливою вища освіта жіноцтва на приват­них жіночих курсах.

— Видавалися підручники, популярна література. Військова реформа (1862—1874 рр.)

— Замість рекрутських наборів запроваджено загаль­ну військову повинність чоловіків, які не належа­ли до дворянського стану, з 20 років.

— Служба скорочувалася з 25 до 6-7 років; особи, що мали освіту, служили менше.

— Заборонено тілесні покарання.

— Держава була поділена на 15 військових округів, в Україні були розташовані Харківський, Одесь­кий, Київський округи.

— Армія переозброювалася за новітніми техно­логіями, створено паровий військовий флот. Фінансова реформа (1860-1864 рр.)

— Управління грошовими ресурсами зосереджено в руках міністерства фінансів.

— Створення незалежних від губернатора контроль­них палат, які щомісяця контролювали видатки всіх губернських установ.

— Створення Державного банку, який мав переваж­не право на кредитування торговельних і проми­слових підприємств.

— Скасування відкупної системи податків.

— Установлення акцизних зборів, що здійснювалися державними установами.

— Із 1862 р. у пресі публікуються дані про прибутки й видатки держави. Реформа цензури (1865 р.)

— Введення попередньої цензури періодичних ви­дань.

— Видавцям заборонено торкатися політичних пи­тань. Результати й наслідки реформ

— Заклали підґрунтя для переходу від феодально-станового устрою Російської імперії до буржуаз­но-представницького.

— Сприяли економічному й політичному розвитку держави.

— Законодавчо визначили й закріпили громадянські права населення.

— Відбулася певна демократизація суспільства.

— Були непослідовними, обмеженими: зберігали не­доторканною поміщицьку власність на землю та самодержавну владу.