Загальний перелік способів забезпечення виконання зобов’язань встановлено у ст. 546 ЦК України
Неустойка. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штраф — це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або нена- лежно виконаного зобов’язання.
Пеня — це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.Завдаток. Це грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього згідно з договором платежів на підтвердження зобов’язання й на забезпечення його виконання. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо у порушенні зобов’язання винен кредитор, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток і додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Застава. У силу застави кредитор (заставодер-жатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’я- зання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлене законом (право застави). Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Порука. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язан- ня боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобо- в’язання частково або у повному обсязі. У разі по-рушення борж- ником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручи- тель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено до-даткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Гарантія. За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку.
Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Зобов’язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов’язання (його припинення або недійсності), зокрема й тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов’язання.Притримання. Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, указаній боржником, у разі невиконання ним у вказаний строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов’язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов’язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлене договором або законом. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, що виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлене законом.
Господарське зобов’язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; у разі поєднання управненої та зобов’язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Господарське зобов’язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним згідно з рішенням суду.