§1. Поняття та види огляду як слідчої дії

Огляд - це слідча дія, яка полягає у безпосередньому виявленні, сприйнятті і дослідженні слідчим об'єктів, що мають значення для кримінальної справи, їх ознак, властивостей, стану і взаємного розташування^[38].

Суть слідчого огляду полягає в тому, що слідчий сам, безпосередньо, за допомогою органів чуттів переконується в існуванні і характері фактів, які мають доказове значення. При проведенні слідчого огляду застосовуються різні методи пізнання. Огляд - це не лише спостереження, але і проведення різних вимірювань і обчислень, порівняння спостережуваних об'єктів, як між собою, так і з іншими об'єктами і явищами, експериментування з досліджуваними об'єктами і, нарешті, опис і відображення іншими методами всього того, що слідчий та інші учасники слідчої дії виявили. Широко застосовуються при слідчому огляді і спеціальні методи криміналістики, особливо техніко-криміналістичні прийоми роботи із слідами та іншими речовими доказами.

Значення слідчого огляду в процесі розслідування виключно велике. Шляхом огляду виявляється і досліджується значна частка найважливіших слідів злочину і злочинця. Результати слідчого огляду, особливо такого його різновиду, як огляд місця події, дозволяють слідчому правильно визначити напрям розслідування, скласти уявлення про механізм злочину і про особу злочинця. ВІД якості проведення слідчого огляду у багатьох випадках залежить успіх розслідування. Проте, незважаючи на важливість цієї слідчої дії, на те значне місце, яке посідає розроблення тактики слідчого огляду в криміналістиці і в слідчій практиці, деякі слідчі недооцінюють його значення і можливості І проводять огляд поверхово, швидко, а інколи навіть формально.

Цілі і види слідчого огляду. Цілі слідчого огляду, визначені ст. 190 КПК України, полягають у:

- виявленні слідів злочину та Інших речових доказів;

- з'ясуванні обстановки події;

- виявленні інших обставин, що мають значення для кримінальної справи ■

Визначаючи в цілому завдання слідчого огляду, можна вказати, що вони полягають у збиранні і дослідженні доказів на матеріальних носіях. На основі зібраних у процесі огляду доказів слідчий висуває версії про характер події, що розслідується, і її учасників, про місцезнаходження злочинця та інших об'єктів, які мають доказове значення. Крім того, при проведенні слідчого огляду метою є також встановлення обставин, що сприяють скоєнню злочину.

У багатьох випадках слідчий огляд с засобом отримання таких фактичних даних, які іншим шляхом не можуть потрапити до кримінальної справи. Наприклад, такими є результати безпосереднього сприйняття слідчим обстановки події, дані про негативні обставини, що набувають значення саме в сукупності з цією обстановкою. Огляд є незамінною слідчою дією, тому що безпосереднє сприйняття слідчим тих або інших об'єктів, їх розташування і взаємозв'язків не можна замінити ні допитом осіб, що бачили дані об'єкти, ні реконструкцією обстановки при проведенні відтворення обстановки та обставин дій, ні іншими доступними слідчому засобами збирання і дослідження доказів.

У процесі огляду емпіричне пізнання слідчим об'єктів і явищ матеріального миру поєднується з логічним мисленням, з аналізом і оцінюванням того, що оглядається.

Особливо важливо розрізняти слідчий огляд і обшук, оскільки на практиці інколи їх плутають. Огляд відрізняється від обшуку, перш за все, цілями проведення. Цілі огляду ширші, ніж цілі обшуку, які полягають тільки у відшуканні і вилученні об'єктів, що мають значення для кримінальної справи. Крім того, при обшуку обстеженню піддаються шппе ті об'єкти, які перебувають у віданні або у володінні певних осіб. Відмінності у правовому становищі об'єктів огляду і обшуку обумовлюють відмінності і в процесуальному порядку проведення цих слідчих дій.

Існують наступні види слідчого огляду:

1) огляд місця події;

2) зовнішній огляд трупа на місці його виявлення;

3) огляд предметів;

4) огляд документів;

5) огляд тварин;

6) огляд місцевості і приміщень, що не є місцем події;

7) огляд живих осіб (освщування).

Кожен із названих видів слідчого огляду має свої специфічні особливості, які визначають тактику його проведення. Проте існує ряд положень процесуального і тактичного характеру, загальних для всіх видів слідчого огляду.

Процесуальній порядок слідчого огляду передбачений ст. ст. 190-195 КПК України. Відповідно до закону слідчий огляд завжди проводиться особисто слідчим, а не через інших осіб, і в присутності понятих. Слідчий має право залучити до участі в огляді обвинуваченого, підозрюваного, потерпшого, свідка. У необхідних випадках слідчий може запросити для участі в слідчій дії спеціаліста, не заінтересованого в результаті справи (ст. 128-1 КПК України).

Спеціаліст - учасник огляду - допомагає слідчому у виявленні, фіксації, вилученні і збереженні доказів, у фіксації' результатів огляду і їх оцінювальні, консультує слідчого з питань, що вимагають спеціальних знань.

Усі об'єкти слідчий оглядає, як правило, за місцем їх виявлення і лише в тих випадках, коли для такого огляду потрібний тривалий час або необхідна спеціальна апаратура чи спеціальні умови, - за місцем проведення слідства.

При огляді не допускаються дії, які принижують честь і гідність учасників слідчої дії або небезпечні для їхнього життя і здоров'я. Слід уникати пошкоджень меблів і інших предметів обстановки на місці огляду, якщо це не викликається необхідністю. Хід і результати огляду мають бути зафіксовані у встановленому законом порядку. Всякий відступ від приписів закону призводить до порушення законності і, як наслідок, до втрати доказів. Так, слідчим РВВС в Харківській області огляд трупа чоловіка при огляді місця події в селі Д. нібито за об'єктивними причинами був проведений без участі судового медика (є обов'язковим за ч. 1 ст. 192 КПК України), що призвело до безповоротної втрати доказів у кримінальній справі і нерозкриггя злочину.

Вимоги, що містяться в Кримінально-процесуальному кодексі, називають процесуальними. Процесуальні вимоги поділяються на два види: обов'язкові і рекомендаційні. До обов'язкових процесуальних вимог належать:

- присутність не менш двох понятих {ч. 1 сг. 191 КПК України);

- участь судового медика або лікаря при зовніппіьому огляді трупа (ч. 1 ст. 192 КПК України);

- складання протоколу огляду (ст. 84 КПК України);

- проведення огляду житла або іншого володіння особи по ухвалі суду або з письмового дозволу власника (ч. 4 ст.

- проведення огляду в невідкладних випадках, пов'язаних з врятуванням життя людей і майна або з безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних в скоєнні злочину, без рішення суду, але з обов'язковою вказівкою в протоколі причини, яка зумовила проведення слідчої дії без ухвали суду та повідомлення про не прокурора протягом доби з моменту проведення огляду (ч. 5, ч, 6 ст, 190 КПК України);

- проведення освідування особи (якщо це пов'язано з необхідністю оголення особи) особами однієї статі (ч. З ст. 193 КПК України).

До рекомендаційних процесуальних вимог належать:

- проведення огляду, як правило, вдень (ч. 1 ст. 191 КПК України);

- складання планів, схем, проведення фото- і відеозйомки (ст. 85-2 КПК України);

- використання звукозапису (ст. 85-1 КПК України);

-залучення спеціаліста (ст. 128-1 КПК України).

Окрім рекомендаційних процесуальних вимог, існують тактичні рекомендації, розроблені в криміналістиці, які відіграють значну роль в організації проведення цієї слідчої дії.