7. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Одним з ефективних методів перебудовчих процесів вищої школи є рейтингова система оцінки знань студентів, яка через зміну стимулів до навчальної діяльності суттєво впливає на якість підготовки спеціалістів вищої кваліфікації.

У межах лише такої системи можна розглядати питання про ефективність рейтингового контролю знань студентів з окремих дисциплін, у тому числі з логіки.

Проміжний і поточний рейтинговий контроль складається з:

· поточних оцінок студентів на практичних заняттях за звичайною системою оцінки знань (за шість занять студент теоретич­но може одержати максимум 30 балів, тобто по 5 балів за кожну якісну відповідь);

· балів за виконання домашніх тестів (складання словника, системи символів логіки, тесту з історії логіки «Хто є хто?», підготовки реферату, якісного конспекту лекцій); максимум балів за комплекс робіт — 30;

· балів за виконання двох аудиторних контрольних робіт (максимум 30 балів, по 15 балів за якісне виконання кожної контрольної роботи);

· балів за участь у наукових студентських конференціях (максимум 10 балів, вони додаються до 5-ти балів за реферат).

Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку на останньому семінарському занятті. Залікова сума балів: від 50 до 100. Якщо студент отримав менше 50-ти балів, то він повинен добрати необхідну кількість балів за невиконані роботи для допущення до заліку. Успішне виконання двох контрольних робіт за наявності необхідної суми балів є обов’язковою умовою для автоматичною заліку. Для студентів заочної форми навчання умовою допуску до заліку є виконання домашніх тестів, а сам залік проводиться у письмовій формі за підсумками контрольної роботи.