ДОДАТКИ
Додаток А
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Публікації, в яких опубліковано основні наукові результати
дисертації:
1. Неврозов О. Б. Адміністративно-правове регулювання діяльності прокуратури в Україні.
Прикарпатський юридичний вісник. 2015. № 3 (9). Т. 3.С. 183-187.2. Неврозов О. Б. Поняття та елементи адміністративно-правового статусу прокуратури України. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2015. Випуск 3-2. Т. 4. С. 88-92.
3. Nevrozov O. B. Administrative and legal aspects of prosecution Ukraine. Visegradjournal on human rights. 2015. № 6-2. P. 62-66. (Словенія).
4. Неврозов О. Б. Зарубіжний досвід визначення адміністративно - правового статусу прокуратури. Науковий вісник публічного та приватного права. 2016. № 1. С. 107-111.
5. Неврозов О. Б. Адміністративні права та обов’язки прокурорів. Науковий вісник публічного та приватного права. 2016. № 2. С. 132-136.
6. Неврозов А. Б. Административной ответственности в сфере деятельности прокуратуры Украины. Право и Закон. 2016. № 4. С. 107-112. (Киргизия).
7. Неврозов О. Б. Адміністративна компетенція прокуратури України. Науковий вісник публічного та приватного права. 2017. № 1. С. 149-153.
Публікації, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації:
8. Неврозов О. Б. Актуальні питання законодавчого врегулювання адміністративних прав та обов’язків прокуратури України. Сучасні проблеми правової системи та державотворення в Україні: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 27-28 лют. 2015 р.).
Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація «Істина», 2015. С. 84 - 87.
9. Неврозов О. Б. Адміністративно-правовий статус прокуратури України: проблематика визначення поняття. Вітчизняна юридична наука в умовах сучасності: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м.
Харків, 20-21 берез. 2015 року). Харків: ГО «Асоціація аспірантів- юристів», 2015. С. 24-26.10. Неврозов О. Б. Актуальні питання дефініції поняття «адміністративна компетенція» на прикладі прокуратури України. Державне регулювання суспільних відносин: розвиток законодавства та проблеми правозастосування: міжнародна науково-практична конференція (м. Київ, 89 лип. 2016 р.). К.: Центр правових наукових досліджень, 2016. С. 100-102.
БЛАНК
соціологічного опитування громадян щодо проблем у сфері діяльності прокуратури України
Шановний респонденте! Вашій увазі надається бланк соціологічного опитування щодо проблем у сфері діяльності регіональної прокуратури у сфері діяльності прокуратури України. Опитування є анонімним, відповідно просимо Вас надати правдиві відповіді. На кожне питання треба надати відповідь - наприклад, «Так» або «Ні» у графі навпроти шляхом постановлення позначки (наприклад, «+», або «V»). Результати Вашої активної громадянської позиції буде використано для розроблення рекомендацій щодо покращення діяльності прокуратури в Україні.
Дякуємо Вам за участь!
| Визначте рівень захисту Ваших прав органами прокуратури України? | ||||
| Задовільний | Незадовільний | |||
| Чи потрібен суспільству інститут Прокуратури? | ||||
| Так | Ні | |||
| Хто має обирати склад Г енеральної проку | ратури України? | |||
| Суспільство | Президент України | Верховна Рада України | ||
| Визначте рівень довіри громадян до Прокуратури України | ||||
| Задовільний | Незадовільний | |||
| До якої гілки влади має бути віднесено Проку | ратуру України? | |||
| Судова гілка влади | Виконавча гілка влади | Незалежна гілка влади | ||
РЕЗУЛЬТАТИ
соціологічного опитування громадян України щодо проблем у сфері діяльності прокуратури України
Вибірковим анкетуванням було охоплено 609 респондентів.
Час проведення анкетування - перше півріччя 2015 і перше півріччя 2016 року. 12% респондентів відмовилися відповідати на питання з причин браку часу та роздратованості, викликаної складною ситуацією в державі.| Визначте рівень захисту Ваших прав органами прокуратури України? | ||||
| Задовільний | Незадовільний | |||
| 61% | 39% | |||
| Чи потрібен суспільству інститут Прокуратури ? | ||||
| Так | Ні | |||
| 92% | 8% | |||
| Хто має обирати склад Г енеральної проку] | натури України? | |||
| Суспільство | Президент України | Верховна Рада України | ||
| 72% | 15% | 13% | ||
| Визначте рівень довіри громадян до Прокуратури України | ||||
| Задовільний | Незадовільний | |||
| 47% | 53% | |||
| До якої гілки влади має бути віднесено Проку | ратуру України? | |||
| Судова гілка влади | Виконавча гілка влади | Незалежна гілка влади | ||
| 40% | 37% | 23% | ||
ПРОЕКТ
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про приведення правового статусу Прокуратури України до вимог Конституції України як єдиної системи судової гілки влади
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1.
Внести до Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради. - 2015. - № 2-3. - Ст.12) такі зміни й доповнення:- внести зміни до частини 1 статті 40 «Призначення Генерального прокурора» та викласти її в такій редакції:
«Г енеральний прокурор призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України. 1-1. Добір кандидатури Генерального прокурора здійснюється згідно з вимогами порядку відбору Директора Національного антикорупційного бюро, визначеного Законом України від 14.10.2014 № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України».
- внести зміни до статті 73 «Статус Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів» та викласти її в такій редакції:
«1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади.
2. Повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів виконує Вища кваліфікаційна комісія суддів України».
- виключити статтю 74 «Склад Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів»;
- виключити статтю 75 «Порядок проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ»;
- виключити статтю 76 «Припинення повноважень члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів»;
- виключити статтю 78 «Організація роботи та проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів»;
- виключити статтю 79 «Забезпечення діяльності Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів».
II. Внести до Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради. - 2016. - № 31. - Ст. 545) такі зміни й доповнення:
- внести зміни до статті 94 «Склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» та викласти її в такій редакції:
«1.
До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обираються (призначаються) двадцять три членів, які є громадянами України, мають повну вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років.2. До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обираються (призначаються):
1) з’їздом суддів України - дванадцять членів Комісії з числа суддів, які мають стаж роботи на посаді судді щонайменше десять років, або суддів у відставці;
2) з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ - два члени Комісії;
3) з’їздом адвокатів України - два члени Комісії;
4) Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини - два члени Комісії з числа осіб, які не є суддями;
5) Головою Державної судової адміністрації України - два члени Комісії з числа осіб, які не є суддями;
6) Всеукраїнською конференцією прокурорів - три членів Комісії з числа прокурорів, які мають стаж роботи на посаді прокурора щонайменше десять років».
- доповнити частину 1 статті 93 «Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» пунктом 10 та викласти її в такій редакції:
«Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах, у тому числі вакантних;
2) проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;
3) вносить до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді;
4) вносить рекомендацію про переведення судді відповідно до цього Закону, крім переведення як дисциплінарної санкції;
5) визначає потреби у державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;
6) затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складення відбіркового іспиту та методику оцінювання його результатів, порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) та інші процедури виконання Комісією її функцій;
7) проводить кваліфікаційне оцінювання;
8) забезпечує ведення суддівського досьє, досьє кандидата на посаду
судді;
9) бере у межах компетенції участь у міжнародному співробітництві, у тому числі встановлює зв’язки з іноземними закладами, установами та організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, є бенефіціаром, реципієнтом міжнародної технічної допомоги, головним розпорядником міжнародної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій;
10) здійснює повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів згідно із Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 2-3, ст.12)
11) здійснює інші повноваження, визначені законом».
III. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування.
Голова
Верховної Ради України А.В. ПАРУБІЙ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про приведення правового статусу Прокуратури України до вимог Конституції України як єдиної системи
судової гілки влади»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
З метою проведення ефективної антикорупційної, судової та адміністративної реформи потрібно вдосконалити окремі аспекти правового статусу Прокуратури України, для того щоб уникнути неузгодженостей у процесі її діяльності.
Законопроект позитивно вплине на розвиток європейських засадничих принципів діяльності органів прокуратури, що призведе до якісного та неупередженого захисту прав, свобод і законних інтересів осіб.
2. Цілі й завдання прийняття акта
Провідним завданням проекту є приведення правового статусу Прокуратури України до вимог Конституції України як єдиної системи судової гілки влади.
Так, цим проектом пропонуються такі зміни:
1. До Закону України від 14.10.2014 № 1697-VH «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради. - 2015. - № 2-3. - Ст.12):
- внести зміни до частини 1 статті 40 «Призначення Генерального прокурора» та викласти її в такій редакції: «Генеральний прокурор призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України. 1-1. Добір кандидатури Генерального прокурора здійснюється згідно з вимогами порядку відбору Директора Національного антикорупційного бюро, визначеного Законом України від 14.10.2014 №1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України»;
- внести зміни до статті 73 «Статус Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів» та викласти її в такій редакції: «1. Кваліфікаційно- дисциплінарна комісія прокурорів є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади. 2. Повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів виконує Вища кваліфікаційна комісія суддів України»;
- виключити статтю 74 «Склад Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів»;
- виключити статтю 75 «Порядок проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ»;
- виключити статтю 76 «Припинення повноважень члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів»;
- виключити статтю 78 «Організація роботи та проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів»;
- виключити статтю 79 «Забезпечення діяльності Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії прокурорів».
2. До Закону України від 02.06.2016 № 1402-УШ «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради. - 2016. - № 31. - Ст. 545):
- внести зміни до статті 94 «Склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» та викласти її в такій редакції: «1. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обираються (призначаються) двадцять три членів, які є громадянами України, мають повну вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років. 2. До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обираються (призначаються):
1) з’їздом суддів України - дванадцять членів Комісії з суддів, які мають стаж роботи на посаді судді щонайменше десять років, або суддів у відставці;
2) з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ - два члени Комісії; 3) з’їздом адвокатів України - два члени Комісії;
4) Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини - два члени Комісії з осіб, які не є суддями; 5) Г оловою Державної судової адміністрації України - два члени Комісії з осіб, які не є суддями; 6) Всеукраїнською конференцією прокурорів - три членів Комісії з прокурорів, які мають стаж роботи на посаді прокурора щонайменше десять років».
- доповнити частину 1 статті 93 «Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» пунктом 10 та викласти її в такій редакції: «Вища кваліфікаційна комісія суддів України: 1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах, зокрема вакантних; 2) проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, зокрема організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит; 3) вносить до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді; 4) вносить рекомендацію про переведення судді відповідно до цього Закону, крім переведення як дисциплінарної санкції;
5) визначає потреби у державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;
6) затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складення відбірного іспиту та методику оцінювання його результатів, порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) та інші процедури виконання Комісією її функцій; 7) проводить кваліфікаційне оцінювання;
8) забезпечує ведення суддівського досьє, досьє кандидата на посаду судді;
9) бере в межах компетенції участь у міжнародному співробітництві, зокрема встановлює зв’язки з іноземними закладами, установами та організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, є бенефіціаром, реципієнтом міжнародної технічної допомоги, головним розпорядником міжнародної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій; 10) здійснює повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів згідно із Законом України від 14.10.2014 № 1697-УП «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 2-3, ст.12); 11) здійснює інші повноваження, визначені законом».
3. Правові аспекти
Проект Закону відповідає Конституції України та іншим актам вищої юридичної сили, узгоджується з актами такої самої юридичної сили, не належить до сфери правового регулювання Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, пріоритетних сфер адаптації законодавства України до асquіs соттипаШ;аіге, не потребує проведення гендерно-правової експертизи.
Нормативно-правовими актами в цій сфері правового регулювання є:
- Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР;
- Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005;
- Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х;
- Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-
уі;
- Наказ Г енеральної прокуратури України «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» № 4 від 19.12.2012;
- Наказ Г енеральної прокуратури України «Про затвердження Положення про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України» від 12.10.2016 № 357;
- Наказ Генеральної прокуратури України «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність» № 4/1гн від 03.12.2012 та інші.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту Закону не потребує додаткових видатків державного бюджету.
5. Регіональний аспект
Проект Закону не стосується питань розвитку адміністративно- територіальних одиниць.
6. Запобігання дискримінації
У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.
7. Запобігання корупції
У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
8. Громадське обговорення
Проект Закону не потребує проведення консультацій з громадськістю.
9. Оцінювання регуляторного впливу
Проект Закону не є регуляторним актом.
10. Вплив реалізації акта на ринок праці
Реалізація проекту Закону не має впливу на ринок праці.
11. Прогноз результатів
Прийняття положень законопроекту приведе правовий статус Прокуратури України до вимог Конституції України як єдиної системи судової гілки влади.
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до Закону України
«Про приведення правового статусу Прокуратури України до вимог Конституції України як єдиної системи судової гілки влади»
Закон України від 14.10.2014 № 1697-УП «Про прокуратуру»
| Чинна редакція | Авторська редакція |
| Стаття 40. Призначення Генерального прокурора 1. Генеральний прокурор призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України. | Стаття 40. Призначення Генерального прокурора 1. Г енеральний прокурор призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України. 1-1. Добір кандидатури Генерального прокурора здійснюється згідно з вимогами порядку відбору Директора Національного антикорупційного бюро, визначеного Законом України від 14.10.2014 № 1698-VR «Про Національне антикорупційне бюро України» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 47, ст.2051) |
| 2. Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль. | 2. Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль. |
| Г лава 3. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів | Г лава 3. Кваліфікаційно- дисциплінарна комісія прокурорів |
| Стаття 73. Статус Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади. 2. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України. 3. Порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначається положенням, прийнятим всеукраїнською конференцією прокурорів. | Стаття 73. Статус Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів 1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади. 2. Повноваження Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів виконує Вища кваліфікаційна комісія суддів України |
| Стаття 74. Склад Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 1. До складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів входять одинадцять членів, які є громадянами України, мають вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років, з яких: 1) п’ять прокурорів призначає всеукраїнська конференція прокурорів; 2) дві особи (вчених) призначає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ; 3) одну особу (адвоката) призначає з’їзд адвокатів України; 4) три особи призначає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмету відання якого належить організація та діяльність органів прокуратури. 2. Членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів не може бути призначений народний депутат України, представник Кабінету Міністрів України, центрального чи місцевого органу виконавчої влади, науковий чи науково-педагогічний працівник Національної академії прокуратури України, іншого навчального закладу або наукової установи, що входять до сфери управління органів прокуратури, суддя, працівник правоохоронного органу чи органу державного нагляду (контролю), прокурор, який перебуває на адміністративній посаді, а також більше однієї особи з числа наукових та науково-педагогічних працівників одного і того ж навчального закладу чи наукової установи. 3. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є повноважною за умови призначення до її складу не менше дев’яти членів. 4. Строк повноважень члена Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів становить три роки. Одна і та ж сама особа не може здійснювати повноваження члена комісії два строки підряд. 5. Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів не може одночасно бути членом Ради прокурорів України. 6. Члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів працюють на постійній основі і на час виконання своїх обов’язків відряджаються до комісії. 7. Умови оплати праці, соціального забезпечення членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії визначаються на засадах, встановлених для відповідної категорії державних службовців. За членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії | Статтю 74 виключити |
| прокурорів, які є прокурорами, зберігаються гарантії соціального забезпечення, визначені законодавством для прокурорів. | |
| Стаття 75. Порядок проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ 1. З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ скликається головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів не пізніш як за три місяці до закінчення строку повноважень членів цієї комісії, призначених за квотою з’їзду. Рішення про дату, час та місце проведення з’їзду голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів розміщує на веб-сайті Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів і надсилає до відома до юридичних вищих навчальних закладів, юридичних факультетів вищих навчальних закладів та наукових установ. 2. Від кожного юридичного вищого навчального закладу, юридичного факультету вищих навчальних закладів та наукових установ у з’їзді беруть участь по одному делегату. Про осіб, обраних делегатами, повідомляють голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів не пізніш як за десять днів до дня з’їзду. 3. З’їзд є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від загальної кількості обраних делегатів. 4. Відкриває з’їзд найстарший за віком делегат. З ’їзд шляхом таємного голосування обирає головуючого та секретаря, обговорює і затверджує порядок денний та регламент роботи з’їзду, обирає лічильну комісію та інші робочі органи з’їзду. 5. Кандидати на посади членів Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів, які відповідають вимогам, передбаченим частинами першою та другою статті 74 цього Закону, визначаються за пропозицією делегатів з’їзду таємним голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні делегатів і включаються до бюлетеня для таємного голосування. 6. Призначеним на посаду члена Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів з’їзду. 7. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписується рішення про призначення членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, що оприлюднюється на веб-сайті | Статтю 75 - виключити |
Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
8. Скликання та проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ у встановленому цієї статтею порядку проводиться виключно для цілей, передбачених цим Законом.
Стаття 76. Припинення повноважень члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів
1. Повноваження члена Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів припиняються у разі:
1) закінчення строку, на який його призначено;
2) подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;
Статтю 76 - виключити
3) вчинення дій, несумісних з посадою члена комісії;
4) зайняття посади, передбаченої частиною другою статті 74 цього Закону;
5) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) його смерті.
2. Повноваження члена Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів припиняються:
1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини
першої цієї статті, - з дня, наступного за днем закінчення строку, на який його призначено, без необхідності прийняття рішення комісією;
2) з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5-8
частини першої цієї статті, - за рішенням комісії;
3) з підстави, передбаченої пунктом 9 частини
першої цієї статті, - у день смерті, без необхідності прийняття рішення комісією;
4) з підстави, передбаченої пунктом 4 частини
першої цієї статті, - у день призначення на посаду, передбачену частиною другою статті 74, - без необхідності прийняття рішення комісією. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає рішення про припинення повноважень її члена з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, за наявності медичного висновку, що надається медичною комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, або за рішенням суду, що набрало законної сили, про визнання члена комісії обмежено дієздатним чи недієздатним.
Стаття 78. Організація роботи та проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії
прокурорів
1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів обирає із свого складу з числа прокурорів таємним голосуванням голову комісії строком на три роки.
2. Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії
Статтю 78 - виключити
прокурорів організовує її роботу та головує на її засіданнях, визначає обов’язки заступника, веде засідання комісії, представляє її у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування,
особами, установами та організаціями, з органами інших держав та міжнародними організаціями. Обов’язки голови Кваліфікаційно-дисциплінарної
комісії прокурорів у разі його відсутності виконує заступник голови.
3. Для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження у Кваліфікаційно- дисциплінарній комісії прокурорів діє автоматизована система розподілу дисциплінарних скарг. Положення про автоматизовану систему розподілу дисциплінарних скарг затверджується Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів за погодженням з Радою прокурорів України.
4. Секретар Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів організовує підготовку її засідань та несе відповідальність за організацію діловодства.
5. Засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводяться відкрито і гласно, крім випадків, установлених законом. Засідання комісії є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дев’яти членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
6. Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначає дату, час і місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, перелік питань, що вносяться на засідання, і не пізніш як за п’ять днів до засідання повідомляє про це інших членів Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів та забезпечує розміщення цих відомостей на її веб-сайті з урахуванням вимог, передбачених частиною четвертою статті 45 цього Закону.
7. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від її загального складу, передбаченого цим Законом. Рішення Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів викладаються в письмовій формі.
8. У рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії
прокурорів зазначаються дата і місце його прийняття, члени комісії, які брали участь у засіданні, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення, а також порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл особі, яка подала дисциплінарну скаргу, на оскарження рішення, якщо він наданий.
Рішення підписується головуючим та членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, які брали участь у засіданні. За наявності окремої думки, вона викладається у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст окремої думки виголошенню на засіданні не підлягає.
9. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів підлягає оприлюдненню на її веб-сайті у триденний строк з дня його прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.
10. Особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити рішення Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів на таке оскарження.
Стаття 79. Забезпечення діяльності Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів.
1. Організаційне забезпечення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів здійснюється її секретаріатом.
Статтю 79 - виключити
2. Питання прийняття на роботу, звільнення з роботи, притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також умови оплати праці працівників секретаріату, умови їх побутового забезпечення і рівень соціального захисту визначаються Кодексом законів про працю України, Законом України "Про державну службу”, цим Законом, іншими нормативно-правовими
актами.
Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»
Стаття 93. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах, у тому числі вакантних;
Стаття 93. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах, у тому числі вакантних;
10) здійснює інші повноваження, визначені законом.
9) бере у межах компетенції участь у міжнародному співробітництві, у тому числі встановлює зв’язки з іноземними закладами, установами та організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, є бенефіціаром, реципієнтом міжнародної технічної допомоги, головним розпорядником міжнародної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій;
9) бере у межах компетенції участь
у міжнародному співробітництві, у тому числі встановлює зв’язки з іноземними закладами, установами та організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, є бенефіціаром, реципієнтом
міжнародної технічної допомоги, головним розпорядником
міжнародної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових
організацій;
10) здійснює повноваження
Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів згідно із Законом України від 14.10.2014 № 1697-VH «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 2-3, ст.12)
11) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Стаття 94. Склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обираються (призначаються) двадцять три членів, які є громадянами України, мають повну вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років.
2. До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обираються (призначаються):
1) з’їздом суддів України -
Стаття 94. Склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України обираються (призначаються)
шістнадцять членів, які є громадянами України, мають повну вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років.
2. До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обираються (призначаються):
1) з’їздом суддів України - вісім членів Комісії з суддів, які мають стаж роботи на посаді судді щонайменше десять років, або суддів у відставці;
2) з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ - два
члени Комісії;
3) з’їздом адвокатів України - два члени Комісії;
4) Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини - два члени Комісії з осіб, які не є суддями;
5) Головою Державної судової адміністрації України - два члени Комісії з осіб, які не є суддями.
дванадцять членів Комісії з числа суддів, які мають стаж роботи на посаді судді щонайменше десять років, або суддів у відставці;
2) з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ - два члени Комісії;
3) з’їздом адвокатів України - два члени Комісії;
4) Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини - два члени Комісії з числа осіб, які не є суддями;
5) Головою Державної судової адміністрації України - два члени Комісії з числа осіб, які не є суддями;
6) Всеукраїнською конференцією прокурорів - три членів Комісії з прокурорів, які мають стаж роботи на посаді прокурора щонайменше десять років.
234
Додаток Г
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор І {ауково-дослідного
інституту публічного права
~ ". Галунько
АКТ упровадження результатів дисертаііійногб;^6слідження на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук- Неврозова Олексія Борисовича з теми «Адміністративно-правовий статус прокуратури в Україні» у навчальний процес випускаючого відділу проблем публічного, права Науково-дослідного інституту публічного права
Комісією Відділу було розглянуто результати використання матеріалів дисертаційного дослідження з теми «Адміністративно-правовий статус прокуратури в Україні» Неврозова Олексія Борисовича. Під час обговорення наданих матеріалів комісією було констатовано, що окремі положення дослідження було використано н розробленні лекційних курсів з дисциплін «Актуальні проблеми теорії адміністративного права» та «Актуальні проблеми адміністративної відповідальності», при підготовці відповідних підручників, навчальних посібників.
ВИСНОВОК: результати дисертаційного дослідження з теми «Адміністративно-правовий статус прокуратури в Україні» Неврозова Олексія Борисовича вважати впровадженими в навчальний процес випускаючого відділу проблем публічного права Науково-дослідного інституту публічного права з дисциплін «Актуальні проблеми теорії адміністративного права» та «Актуальні проблеми адміністративної відповідальності». .
Члени комісії:
Д. С. Левченко
.М. Куркова
Старший науковий співробітник, к.ю.н.
Науковий співробітник
ЗАТВЕРДЖУЮ
I HCTUtrry Тіуол ІЧIIj Д.Ю.Н..
Директор Науково-дослідного го права
їр.В. В. Галунько
'Ш? '
АКТ упровадження результатів дисертайійнйго.дрСЛідження «Адміністративно-правовий статус прокуратури в Україні» Неврозова Олексія Борисовича на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук у науково-дослідну діяльність Науково-дослідного інституту публічного права
Комісією Інституту було розглянуто результати використання матеріалів дисертаційного дослідження з теми «Адміністративно-правовий статус прокуратури в Україні» Неврозова Олексія Борисовича. Під час обговорення наданих матеріалів щодо використання їх у науково-дослідній діяльності комісією було констатовано, що окремі положення вказаного вище дослідження було використано в науково-дослідній діяльності Науково- дослідного інституту публічного права, а саме для подальшої теоретичної розробки питань адміністративно-правового статусу прокуратури, удосконалення законодавства у сфері діяльності прокуратури.
Отже, результати дисертаційного дослідження з теми «Адміністративно-правовий статус прокуратури в Україні» Неврозова Олексія Борисовича мають вагому цінність для науково-дослідної діяльності Науково-дослідного інституту публічного права.
ВИСНОВОК: результати дисертаційного дослідження з теми «Адміністративно-правовий статус прокуратури в Україні», Неврозова Олексія Борисовича вважати впровадженими в науково-дослідну діяльність Науково-дослідного інституту публічного права.
Члени комісії:
К. М. Куркова Д. С. Левченко
Старший науковий співробітник, к.ю.н.
Науковий співробітник