Контузїі додаткових структур ока

Ушкодження повік. Найчастіше в цій групі уражень органа зору трапля ються різної величини крововиливи в товщу шкіри повік. Велике діагностичне значення має час, протягом якого після травми з’являється гематома: крововилив, що виникає відразу після травми, розвивається з ушкоджених судин повік (розсмоктується впродовж наступних 2—3 тиж.); виникнення гематоми через кілька годин після травми свідчить про проникнення крові під шкіру повік із

гематоми очної ямки; поява гематоми через добу і більше може означати перелом основи черепа (симптом окулярів — наявність характерних кіл у ділянці шкіри повік обох очей; мал.

Іноді при контузії повік пальпаторно за характерним хрускотом під пальцями можна виявити підшкірну емфізему (симптом крепітації; мал. 17.3), що свідчить про ушкодження кісткових стінок очної ямки і проникнення повітря із приносових пазух. За наявності підшкірної емфіземи хворому необхідно зробити рентгенографію очної ямки у двох проекціях для визначення локалізації й обсягу ушкодження кісток.

Лікування. Спочатку призначають холод на ділянку ураження, а через 1 добу — теплові процедури для розсмоктування крововиливу (УВЧ, кварц). За підозри на ушкодження решітчастих комірок необхідно впродовж кількох діб ретельно спостерігати хворого через небезпеку проникнення інфекції в порожнину черепа.

Мал. 17.2. Симптомокулярів

При тупих травмах верхньої повіки нерідко трапляється птоз (опущення) унаслідок ушкодження м’яза-підіймача або відповідної гілки окорухо- вого нерва.

Лікування. Таким хворим призначають електро- процедури, масаж. Питання про хірургічне усунення птозу вирішують не раніше ніж через 6 міс. після травми.

Мал. 17.3. Підшкірнаемфізема

Контузія верхньої ПОВІКИ B зовнішній третині іноді зумовлює травмування сльозової залози, унаслідок чого розвивається дакріоаденіт.

Контузія повік у внутрішній третині нерідко супроводжується ушкодженням сльозових шляхів: можливе зміщення

нижньої сльозової точки, розрив сльозових канальців і сльозового мішка. Якщо вчасно не зшити кінці розірваних каналь-

ців, то під час їх загоювання утворюється рубець, що порушує сльозовідведення і спричинює постійну сльозотечу.

Мал. 17.4. Відкрив нижньої повіки біля внутрішнього кута ока з порушенням цілості сльозових шляхів

Ушкодження кон’юнктиви при контузії повік проявляються субкон’юнктивальним крововиливом і набряком (хемо- зом). Невеликі крововиливи при легких контузіях розсмоктуються самостійно протягом кількох днів, більш масивні займають більшу площу, розсмоктуються протягом тривалішого часу, згодом забарвлюючи білкову оболонку в сірувато- жовтуватий колір. Тяжкі травми можуть супроводжуватися контузійним розривом кон’юнктиви. У разі локалізації ушкодженої ділянки поблизу канта ймовірний розрив білкової оболонки.

Лікування. Розрив кон’юнктиви до 5 мм не потребує хірургічного лікування, показано інстиляції дезінфекційних крапель. Якщо поранення кон’юнктиви понад 5 мм, накладають шви (моноволокно 8/0—9/0) під епібуль- барною анестезією алкаїном, потім призначають дезінфекційні краплі й мазі. Шви знімають на 5—6-й день.

Ушкодження сльозового апарату. Контузії тяжкого ступеня можуть супроводжуватися надривами повік, наскрізними й ненаскрізними, аж до повного відриву повік біля зовнішнього або внутрішнього кута ока (мал.

17.4, 17.5). Особливо небезпечні відриви повік біля внутрішнього кута ока, унаслідок чого потерпають сльозові шляхи (розриви сльозових канальців).

Лікування. Такі ушкодження потребують невідкладної первинної хірургічної обробки.

Man. 17.5. Відрив верхньої повіки біля внутрішнього кута ока

Хірургічне лікування полягає у видаленні забруднень і сторонніх предметів із рани з подальшим відновленням прохідності сльозових шляхів. При наскрізних пораненнях повік з ушкоджен-

ням хрящової частини шви накладають роздільно на хрящову й шкірно-м’язову частини, пошарово відновлюючи цілість усіх шарів.