56. Суспільна психологія та ідеологія як рівні суспільної свідомості.

б) суспільна психологія та ідеологія

Співвідношення між названими рівнями свідомості специфічні трансформуються у співвідношенні між суспільною психологією, суспільною ідеологією та наукою.

Суспільна психологія - це сукупність знань про психічні явища, процеси, особливості, характеристики людей певних соціальних спільностей; це психологічний бік взаємодії, взаємовпливу людей До суспільної психології відносяться колективні уявлення, думки ] гадки, вірування, передсуди, а також колективні емоції, настрої, афекти, мрії, прагнення, типові психологічні установки, звички, традиції риси характеру, особливості менталітету тощо.

Конкретніше це виглядає так:

-явища психологічного складу певної соціальної спільноти: а) потреби (матеріальні, духовні); б) інтереси; в здібності.

-емоційно-вольові явища: а) соціальні настрої сподівання, надії, сумніви та ін.

- соціально -психологічні явища: а)традиції; б)звичаї в) соціальні звички;

- національна психологія: а) національний характер

б) національне почуття і традиції; в) національний темперамент.

- так званий ідеологічний аспект: а)ідеї;б)уявлення

в) соціальні установки тощо.

- психологія менеджменту та маркетингу: а)групова; б) колективна; в) індивідуальна.

Вивчаючи суспільну психологію, ми розглядаємо свідомість як функціонуючу, вплетену в повсякденне життя людських спільностей. Тому буденну свідомість ще називають повсякденною. Ми досліджуємо такі явища, як взаємне навіювання, наслідування, конформізм, нонконформізм, негативізм і таке ін. При цьому дуже важливе значення має вивчення громадської думки, механізмів її формування, способів впливу на неї.

Суспільна психологія не дорівнює буденному рівню свідомості і не є його частиною. Вона може існувати як на буденному, так і на теоретичному рівні свідомості, про що свідчать дослідження як вітчизняних вчених (А. Гозмана, О.

Свої психологічні особливості мають люди різних соціальних груп, станів, класів, національностей, професій, вікових категорій тощо.

В свою чергу, суспільна ідеологія - це частина теоретичного рівня свідомості, в якій з позиції певного класу, партії дається систематизована оцінка соціальної дійсності. В ідеології акумулюється соціальний досвід суспільних груп, класів, формулюються їхні соціально-політичні завдання та цілі, формуються ідеали. Особливістю ідеології є те, що вона відображає дійсність не цілісно-безпосередньо, як суспільна психологія, а опосередковано (абстрактно). Тому відходить далі від дійсності, що може сприяти схоластичному теоретизуванню. Ідеологія може відставати від суспільної психології, може й визначати побутову свідомість, чи повністю відриватись від неї, як це має місце в тоталітарних режимах, особливо в час їх агонії. Це й обумовлює те, що суспільна психологія та ідеологія можуть одні й ті ж явища відображати по-різному. Протистояння ідеології й суспільної психології призводить до її відставання від побутової свідомості, та й до дестабілізації суспільної психології (дисгармонії та розхитування). Коли в структурі суспільної свідомості утворюється дисгармонія, вона втрачає стабільність і єдність: виникає суперечність між світом повсякденних реалій та його відображенням у свідомості.

Для стабілізації цього процесу слід вивчати суспільну думку, для чого потрібні: об'єктивна критика, гласність, демократія та інші умови.

В діапазоні названих рівнів суспільної свідомості функціонують всі її форми. Крім філософії та науки, їх (може дещо й умовно) можна поділити на два цикли. До першого слід віднести політику, право й етику, в основі яких лежить смисловий стрижень, пов'язаний зі з'ясуванням відношення між суб'єктами: між людьми (галузь етики), між людиною і суспільством (сфера права), між різними соціальними групами, класами, державами (сфера політики). До другого циклу відносять - інші форми та науку. Загальним стрижнем виступає "суб'єкт - об'єкт", тобто відображення людською свідомістю багатоманітних відношень зі світом. Відмінність між названими циклами умовна.