Мнемотехніки

Мнемотехніка - сукупність спеціальних прийомів і способів, що полегшують запам’ятовування і збільшують обсяг пам’яті шля­хом утворення штучних асоціацій.

У психологічній практиці існує велика кількість мнемотехні­чних прийомів.

Прийом “Матрьошка”. Образи з’єднуються парами. Пер­ший образ асоціації завжди більш значний, ніж другий і містить у собі другий. Після з’єднання першого і другого образу увага пере­водиться на другий образ (перший повинен зникнути зі свідомо­сті). Подумки збільшується другий образ і знаходиться асоціація між другим і третім образами. І так далі: образи постійно вклада­ються один в один. При цьому в асоціації завжди повинні бути чі­тко видні виключно два образи. Пригадування здійснюється ана­логічно. Уявляємо перший образ і чекаємо, доки з пам’яті виникне другий. Потім переводимо увагу на другий, збільшивши його, і че­каємо появи третього тощо.

Прийом запам ’ятовування інформації за першими буквами знайомий кожному з дитинства, адже для вивчення кольорів веселки ми вивчали коротенький віршик: “Чапля осінь жде завзято, буде сани фарбувати”, у якому перші букви слів були також першими у назві кольорів веселки.

Прийом символізації (метод піктограм) застосовується для запам’ятовування абстрактних понять, що не мають чіткого образного значення. Одне й те саме слово може бути по-різному закодоване в образи різними людьми. Але, як правило, вдається використовувати для кодування різноманітні символи, добре закріплені у свідомості більшості людей. Символи оточують нас усебічно. Так, перекладаючи дорожні знаки у зміст, займаємося мнемотехнікою.

Прийом прив’язки до добре знайомої інформації виходить з того, що нові відомості можуть запам’ятовуватися на основі елемен­тів добре знайомої інформації. Прикладами знайомої інформації мо­жуть бути знаменні дати, власне ім’я, назва вулиці, телефонний но­мер тощо. Прикладами кодування слів в образи - це прийомом прив’язки нової інформації до добре знайомої, наприклад планета Марс - шоколадка “Марс”, прізвище Блек - “Чорний квадрат” тощо.

Метод римської кімнати, або метод Цицерона, полягає у розташуванні інформації, що вивчається, у знайомому примі­щенні. Рухаючись в одному напрямі, наприклад зліва направо, лю­дина розташовує у звичних місцях слова, об’єкти, факти, які нею вивчаються. Під час відтворення інформації, вона згадує пред­мети, розташовані у кімнаті, і асоційовані з ними факти.

Метод Айвазовского: відомий художник Айвазовський свого часу вигадав чудовий метод для тренування фотографічної пам’яті. Метод полягає у тому, щоб покласти перед собою пред­мет, бажано складний за формою, і ретельно його дослідити з усіх боків. Потім заплющуємо очі і намагаємося якомога чіткіше відт­ворити картину, повністю описати предмет, за яким спостерігали. Пізніше, на аркуші паперу відтворіть його з усіма деталями.

Для успішного запам’ятання велике значення має установка на запам’ятовування, коли людина ставить перед собою мету: спеціа­льне завдання саме запам’ятати, а не відтворити матеріал. Важливим є і характер установки, наприклад на довготривале збереження нав­чального матеріалу. Успішність запам’ятовування прямо залежить від активності особистості та самостійності її діяльності. Також для розвитку пам’яті необхідні постійні тренування.

Основною метою тренування професійної пам’яті є удоско­налення індивідуальних здібностей, зокрема:

- запам’ятовувати швидко і точно;

- запам’ятовувати великий обсяг інформації.

До ефективних правил запам’ятовування можна віднести такі:

- великий обсяг інформації завчати змістовими частинами;

- перше повторення інформації здійснювати не пізніше ніж через 15-40 хвилин після первинного запам’ятовування, оскільки через годину в пам’яті залишиться лише 50 % інформації, а через день - не більше 30-35 %;

- будь-яку інформацію краще повторювати, використовуючи зорову, слухову і рухову пам’ять.

Тренування пам’яті досягається регулярним повторенням уже завченого, цілеспрямованими вправами.

6.7.