Тип вищої нервової діяльності та темперамент
Найбільш розробленою науковою теорією походження темпераменту є теорія І. П. Павлова, яка ґрунтується на положенні про вроджені властивості типу нервової системи. Вивчаючи умовнорефлекторні реакції собак, вчений звертав увагу на індивідуальні відмінності в їх поведінці, які проявляються передусім у швидкості та точності утворення умовних реакцій - позитивних та гальмівних, їхній інтенсивності, здатності адекватно реагувати на зміни подразника, загальній поведінці в експериментальних ситуаціях.
І. П. Павлов, доводячи наявність закономірностей у прояві індивідуальних відмінностей, висунув гіпотезу про те, що в їх основі лежать фундаментальні властивості нервових процесів - збудження та гальмування, врівноваженість та рухливість.Властивості нервової системи
Сила нервової системи - здатність нервової системи витримувати сильні подразники, обумовлюючи працездатність і стійкість нервових клітин. проявляється насамперед у функціональній витривалості, тобто здатності витримувати тривалі чи короткочасні, але сильні збудження.
Врівноваженість характеризується співвідношенням процесів збудження і гальмування. Завдяки цій властивості організм може відповідати як спонукальними, так і гальмівними реакціями на численні впливи, які діють на нервову систему.
Рухливість визначається швидкістю зміни процесів збудження і гальмування. Рухливість нервових процесів проявляється у здатності змінювати поведінку залежно від умов, швидко переходити від однієї дії до іншої, від пасивного стану до активного і навпаки. Протилежною рухливості якістю є інертність нервових процесів. Нервова система інертніша тоді, коли потребує більше часу чи зусиль для переходу від одного процесу до іншого.
Своєрідне поєднання цих властивостей утворює 4 типи нервової системи, кожний з яких співвідноситься з одним із 4-х типів темпераменту.
1. Холерик (сильний, неврівноважений, рухливий) характеризується активністю, енергійністю дій, різкими, рвучкими рухами, їхнім швидким темпом.
Схильний до різких змін настрою, нетерпимий, схильний до емоційних зривів, буває агресивним.2. Сангвінік (сильний, урівноважений, рухливий) відрізняється активністю, товариськістю. Швидко пристосовується до нових умов. Продуктивний, коли має інтересу. Почуття в сангвініка легко виникають і легко замінюються, міміка рухлива, виразна.
3. Флегматик (сильний, урівноважений, інертний) важко переключається з одного виду діяльності на інший і пристосовується до нових обставин. Відрізняється низьким рівнем психічної активності. Почуття виникають повільно, але відрізняються усталеністю, переважає рівний, спокійний настрій.
4. Меланхолік (слабкий тип вищої нервової діяльності) характеризується низьким рівнем активності. Швидко стомлюється та легко вразливий. Відрізняється схильністю глибоко переживати навіть незначні події при слабкому зовнішньому вираженні почуттів. Сильні впливи часто викликають тривалу гальмівну реакцію.
Роль досліджень І. П. Павлова у розвитку сучасної науки надзвичайно велика. Однак здійснене ним відкриття властивостей нервової системи і розроблена на цій основі типологія нервової системи пояснювали поведінку людини, як і поведінку тварини, з позиції фізіології. Однак поведінка людини складна і визначається не лише вродженими характеристиками, а й умовами соціальної ситуації, а також особливостями виховання.
Проте типологія І. П. Павлова стала джерелом великої кількості досліджень у цій галузі. У результаті досліджень Б. М. Теплова, а пізніше - В. Д. Небиліцина були виділені та описані й інші властивості нервових процесів, зокрема лабільність і динамічність.
Лабільність нервової системи проявляється в швидкості виникнення і припинення нервових процесів. Сутність динамічності нервових процесів складають легкість і швидкість утворення позитивних (збудження) і гальмівних (гальмування) умовних рефлексів.
Нині науці накопичено безліч фактів щодо властивостей нервової системи, і з їх узагальненням дослідники надають все меншого значення типам нервової системи, тим більше їх кількості - 4, що фігурує майже у всіх роботах І. П. Павлова про темперамент.
Отже, кожна людина має певний тип нервової системи, прояви якого, тобто особливості темпераменту, складають важливий аспект індивідуальних психологічних відмінностей, які проявляються в діяльності.
15.4.
Еще по теме Тип вищої нервової діяльності та темперамент:
- Розвиток вищої нервової діяльності (ВНД)
- Розвиток інтегративної діяльності нервової системи
- 18. физиологические основы темперамента. Типы внд и темперамент. Проблема изменчивоти темперамента. Значение наследствнного фактора в происхождении свойств темперамента.
- Визначте тип темпераменту за описом (за т. Шелдона- Кречмера).
- 17. круг психических свойств характеризующих темперамент. Типы темперамента и их психологическая характеристика.
- Поняття про темперамент. Критерії темпераменту
- 16. понятие о темпераменте. История представлений о темпераменте.
- 8.Понятие о темпераменте. Учет особенностей темперамента в процессе обучения и воспитания.
- 19. роль темперамента в трудовой и учебной деятельности. Темперамент и индивидуальный стиль деятельности. Роль темперамента в учебной деятельности
- 44. Правове становище Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури
- Розвиток нервової системи у дітей і підлітків
- Взаємозв’язок психіки та нервової системи
- Розділ XVII ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ'ЯЗАНОЇ З НАДАННЯМ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ
- Тема 6.1 Болонський процес і реформування системи вищої освіти в Україні
- Значення Великої хартії університетів у становленні єдиного Європейського регіону вищої освіти
- Органічне ураження центральної нервової системи у дітей і підлітків
- ЗМІНИ ОРГАНА ЗОРУ ПРИ ПАТОЛОГІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ