Лідерство
. В спілкуванні з ровесниками (нормальними дітьми) , обдарована дитина досить часто бере на себе роль керівника і організатора групових ігор і справ. Засновуючись на подібних спостереженнях, багато дослідників виділяють в якості одної з важливих, з їх точки зору, якість обдарованої дитини – схильність командувати іншими дітьми.
Та слід розглянути це явище уважніше, як виявляється досить складна картина.Спостереження, проведені в ході експериментальної роботи, дозволяють зробити заключення про те , що проявляючись таким чином організаторські здібності обдарованої дитини в більшості випадків мають дещо іншу природу, чим у дорослого. Вони, як правило, засновуються не на суєтивних можливостях, не на вмінні наполягати на своєму і не на здібності „ладнати”, встановлювати контакти з іншими дітьми.
Основна причина схильності обдарованої дитини до командування ровесниками – його інтелектуальна перевага над ними, гнучкості і швидкості його мислення. Вона краще за всіх уявляє собі ефективний характер ігрової дії, прогнозує можливі помилки і не співвідношення ігрової поведінки учасників і, прагне передбачати їх, бере на себе відповідальність – роль лідера.
Це проявляється досить чітко в старшому дошкільному віці. У молодших школярів ця ситуація дещо видозмінюється. Частина обдарованих дітей перестає цікавитися колективними іграми, надаючи перевагу індивідуальним іграм і заняттям. Основні причини: отриманий раніше негативний досвід спілкування з ровесниками в колективних іграх (зазвичай результати педагогічних не доопрацювань); особливості характеру (темпераменту), наслідком яких проявляється не прагнення утвердитися в ролі лідера, а інтерес до певної діяльності, виражений в заглибленості, інтелектуальній роботі, самодостатності.