НЕАНДЕРТАЛЬЦІ. ЗАГАЛЬНА XAFAKTE РИСТИ КА
Одна з найкраще відомих популя їчних Homo sapiens - неандертальці, вали у Європі та суміжних областях Близького
Сходу впродовж ранньовюрмського зледеніння в період 150-40 тис.
р. тому. Вперше скам’янілі кістки неандертальців виявлені у Гібралтарі в 1848 р., але цей факт не отримав визнання в наукових колах. Свою назву вид отримав від знахідок у вапняковому кар’єрі Неандерталь в Західній Німеччині. Спершу виявлена істота видалась дослідникам надто звіроподібною і її не визнали предком сучасної людини. Лише після відкриття нових решток неандертальців її включили до родоводу Homo sapiens. Неандерталець був досить розвиненим інтелектуально, об’єм його мозку - близько 1600 cmλ-перевищував середній об’єм мозку сучасних людей. Його обличчя мало виступаючий ніс та округлі очні орбіти. Порівняно низький зріст та масивну будову тіл неандертальців можна пояснити пристосуванням до холодного клімату останнього зледеніння.У цей час з'являються тенденції до осілості, які стали можливими завдяки тому, що у певних регіонах багаті харчові ресурси були доступними впродовж цілого року. Однак більшість людей продовжували дотримуватись традиційних стратегій добування їжі, які передбачали постійні міграції в межах окремого регіону.
У мустьєрських збірках присутні лише обмежені свідчення не утилітарної діяльності не андертальців. Але навіть на їхній основі помітно, що архаїчні Homo sapiens творять цілком нову картину реальності. Вони не лише починають вірити у надприродні сили, але й впроваджують ритуали - релігійні церемонії, які включають символічні дії та об’єкти для того, щоб впливати на трансцендентні явища. Ця первісна релігія, очевидно, не знала бога чи богів. Її метою було пояснити незрозуміле з точки зору емпіричної практики. Вірування виконували також важливі соціальні функції, формуючи нові важелі управління членами спільнот та способи врегулювання конфліктів між ними.
У неандертальців вперше з’являються ознаки поховального ритуалу - померлих вкладали у спеціально підготовлені поховальні ями, часто супроводжуючи набором предметів не утилітарного характеру.
Очевидно, ритуальне значення мав також канібалізм неандертальців (якщо вірити у його існування взагалі).
Рис. 76. Фауністичний комплекс періоду неандертальської людини
Зростаючу роль культури у житті неандертальців підтверджують свідчення турботи про фізично неповноцінних членів груп. Причина цього явища у тому, що людина могла бути корисною для групи навіть не приймаючи участі у здобуванні їжі. Натомість, вона могдаЭ^Онува- ти певну соціальну роль - знахаря, шамана або зберігана корисних знань. Такий рівенькуЖ’ур- ного та інтелектуального розвитку, видається,
був неможливим без мови. Дані скам’янілостей містять непрямі докази наявності у неандертальців потенціалу до мовлення на рівні сучасних людей.
Крім неандертальців, на території Старого Світу у цей період існували інші популяції архаїчного Homo sapiens (зокрема, у Китаї та Південній Африці), які досягли високого рівня розвитку. На жаль, вони залишили по собі надто мало решток своєї життєдіяльності.
Цікаві кісткові залишки (зокрема, черепи) виявлені в областях, дотичних до ареалу неандертальців - на Близькому Сході. Істоти, яким вони належали, мали техніку виготовлення знарядь подібну до мустьєрської, але за своєю фізичною будовою були подібніші до сучасних людей, ніж до неандертальців. Деякі вчені вважають, що саме вони були предками Ното sapiens. Кісткові рештки раси неандертальців відомі майже з 300 пунктів (переважно в печерах). Територія розселення - уся Європа, Передня Азія, Трак, Туреччина, Іран, Афганістан, Кавказ, Південно-Східна Азія.
4.3.