Стаття 184. Зміст землеустрою Землеустрій передбачає:

а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землево­лодінь і землекористувань;

б) розробку загальнодержавної і регіональних про­грам використання та охорони земель;

в) складання схем землеустрою, розроблення тех­ніко-економічних обґрунтувань використання та охо­рони земель відповідних адміністративно-територі­альних утворень;

г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

ґ) складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення но­вих;

д) складання проектів відведення земельних діля­нок;

е) встановлення в натурі (на місцевості) меж зе­мельних ділянок;

є) підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею;

ж) складання проектів землеустрою, що забезпе­чують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;

з) розроблений іншої землевпорядної документа­ції, пов'язаної з використанням та охороною земель;

и) здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання та охорони земель;

і) проведення топографо-геодезичних, картографіч­них, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.

Важливим аспектом землеустрою є його зміст. Саме змісту землеустрою присвячена коментована стаття.

Встановлення (відновлення) на місцевості меж ад­міністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань виділено в особливий вид земле-

476

устрою у зв'язку із специфікою зазначених робіт. Ос­новою для виконання відповідних робіт є план земель-но-господарського устрою населених пунктів, план від­воду земельних ділянок, наданих відповідним особам у власність або користування.

Зокрема, план земельно-господарського устрою на­селеного пункту складається на основі генерального плану цього населеного пункту і затверджується від­повідним органом місцевого самоврядування.

Планами земельно-господарського устрою у відпо­відності з нормативно-правовими актами передбачаєть­ся особливий режим використання земель у: санітар­но-захисних зонах, шкідливих і небезпечних промис­лових, складських і комунальних підприємств; зонах і округах санітарної охорони курортів; зонах санітар­ної охорони джерел водопостачання, водоочисних спо­руд; водоохоронних зонах водоймищ і річок, узбереж­жя водосховищ, Чорного і Азовського морів; зонах охорони ландшафту, пам'яток історії і культури, зонах регулювання забудови; охоронних зонах заповідників, заказників, природних національних парків, ботанічних садів; зонах залягання корисних копалин; сейсмічних зонах та зонах руйнування земної поверхні, зсувів, за­

477

топлення і підтоплення, тектонічних розломів та інших небезпечних природних і антропогенних процесів.

Розробка загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель, а також складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відпо­відних адміністративно-територіальних утворень е пра­вовою основою для проведення державними органами необхідних заходів по раціональному використанню земель.

Зазначені програми і схеми включають прогнозні розробки з питань раціональної організації території, підвищення родючості ґрунтів, захисту земель від віт­рової і водної ерозії й інших негативних процесів, консервації деградованих сільськогосподарських угідь, рекультивації порушених земель і т.п.

Схеми використання й охорони земельних ресурсів, а також схеми землевпорядження областей і районів необхідні для розробки довгострокових прогнозів або середньострокових передпланових документів, що за­безпечують наукове обґрунтування раціональної екс­плуатації й охорони земельних ділянок. Крім того, зазначені схеми є основою для складання проектів між­господарського і внутрішньогосподарського землеуст­рою, різних передпроектних і проектних розробок.

Важливого значення набуває така землевпорядна дія, як обґрунтування встановлення меж територій з особли­вими природоохоронними, рекреаційними і заповідни­ми режимами. Відповідно до Закону України «Про при­родно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 р. (із наступними змінами та доповненнями), території та об'єкти, що мають особливу екологічну, наукову, есте­тичну, господарську, а також історико-культурну цін­ність, підлягають комплексній охороні, порядок здійс­нення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об'єктів. Землі територій та об'єк­тів природно-заповідного фонду, належать до категорії земель природно-заповідного та іншого природоохорон­ного призначення, а землі рекреаційних територій — до категорії земель рекреаційного призначення.

478

Збереження відповідних територій та об'єкті» забез­печується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за ставом заповідних та рекреаційних природних комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективно­го використання; додержання вимог щодо охорони те­риторій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої ді­яльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; проведення широкого між­народного співробітництва у цій сфері.

Утворення нових і упорядкування існуючих земле­володінь і землекористувань вимагають рішення про надання і вилучення земель, виділенні орендованих ділянок, відвід угідь для ведення селянських або фер­мерських господарств.

Складання проектів відведення земельних ділянок є однією з функцій обласних, Київського та Севастополь­ського міських та відділів районних управлінь земель­них ресурсів. Складання відповідних проектів здійс­нюється за рахунок бюджетних коштів, або коштів замовників, яким відводяться земельні ділянки.

Складання проектів відведення земельних ділянок виконується у дві стадії: попереднє погодження міс­ця розташування об'єкта; складання проекту відве­дення земельної ділянки. Попереднє погодження про­водиться з органами місцевого самоврядування, влас­никами землі або землекористувачами, землевпоряд­ними, природоохоронними, санітарними органами та органами у справах будівництва, архітектури та жит­лової політики. В погоджених висновках повинні вказуватися наявні сервітути та обмеження щодо Використання земельних ділянок. Матеріали поперед­нього погодження є складовою частиною до проекту відведення земельної ділянки.

479

Проект відведення земельної ділянки складається лише після подання відповідних документів і затвер­джується в установленому порядку після погодження його власником землі або землекористувачем та отри­мання позитивного висновку державної землевпоряд­ної експертизи.

Встановлення в натурі (на місцевості) меж земель­них ділянок відбувається за допомогою межових зна­ків встановленого зразка. Перенесення проекту земле­устрою на місцевість проводиться за участю представ­ників заінтересованих власників землі, землекористу­вачів (в т.ч. орендарів). Виконана робота оформляєть­ся актом встановленого зразка з додатком робочого креслення перенесених меж.

Підготовка документів, що посвідчують право влас­ності або право користування землею виконується на підставі робіт по кадастровому землеустрою (інвентари­зація земель та юридичне підтвердження права на зе­мельну ділянку).

Складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін упорядку­вання угідь, відноситься до різновиду внутрішньогос­подарського землеустрою.

Внутрішньогосподарська організація земель, що зна­ходяться у власності чи користуванні (у т.ч. і на умо­вах оренди), проводиться в зв'язку з об'єктивними змінами економічних, природних, територіальних і ін­ших умов виробництва.

480

Результатом цих дій е складання проекту внутріш­ньогосподарського землеустрою, що визначає основу правового режиму використання земель даного гос­подарства. Одночасно з цим встановлюються чи уточ­нюються права та й обов'язки власників земельних ді­лянок або землекористувачів. Сам же проект після не­обхідних затверджень стає юридичною основою для наступних внутрішньогосподарських заходів (меліора­тивних, культурно-технічних, агрогослодарських і т.п.).

Змістом проектів, пов'язаних з охороною земель по­винна бути розробка системи організаційних, еконо­мічних, правових, інженерних і інших заходів, спря­мованих на їх захист від необгрунтованого вилучен­ня із сільськогосподарського обороту, нераціонально­го використання, шкідливих антропогенних і природ­них впливів з метою підвищення ефективності при­родокористування і створення сприятливого екологіч­ного середовища.

До іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель, розробка якої передбачена в коментованій статті, слід віднести: про­гнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель; схеми землеустрою; проекти створення нових землеволодінь і землекорис­тувань; проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організації, особистих селянсь­ких, фермерських законодавств; робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним по­ліпшенням та охороною земель.

Авторський нагляд за виконанням проектів з ви­користання та охорони земель здійснюють власники земельних ділянок, землекористувачі, в т.ч. орендарі земельних ділянок. Основною його метою є реалізація проектів землеустрою, а при необхідності —- внесення змін у складені проекти.

481

На даний час законодавством не урегульована ме­тодика проведення авторського нагляду, тому вона має регіональний характер і потребує подальшого удоско­налення.

Проведені в процесі землеустрою топографо-геоде­зичні, картографічні, ґрунтові, геоботанічні, а також їтптгі обстеження і розвідування земель спрямовані на роз­робку вихідних графічних, економічних і інших мате­ріалів для проведення всіх інших землевпорядних дій. Вони можуть здійснюватися як у комплексі з іншими землевпорядними діями, так і самостійно. Матеріали обстежень характеризують якісний стан земель, ступінь їхньої придатності для відповідних господарських потреб і є базою для створення землевпорядних і ін­ших проектів.