Стаття 21. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель

Порушення порядку встановлення та зміни цільо­вого призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про на­дання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ді­лянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних діля­нок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у пору­шенні порядку встановлення та зміни цільового при­значення земель.

Порушення порядку встановлення та зміни цільо­вого призначення земель тягне за собою настання пев­них негативних правових наслідків.

По-перше, такі порушення є підставою для визнан­ня недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з якими пов'язане виникнення права власності чи права землекористу­вання громадян та юридичних осіб. Визнання недійс­ним рішень уповноважених органів здійснюється в судовому порядку.

По-друге, визнання недійсними угод щодо земель­них ділянок. Маються на увазі цивільно-правові уго­ди (купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земель­них ділянок), при здійсненні яких було порушено по­рядок встановлення та зміни цільового призначення відповідних земельних ділянок. Такі угоди визнають­ся недійсними за рішенням суду. Правові наслідки та загальні підстави визнання таких угод недійсними встановлені ст.ст. 48-49 Цивільного кодексу України (див. комент. до ст. 210 ЗК України).

По-третє, відмова в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Державна реєстрація земельних ділянок — складо­ва частина державного земельного кадастру. Держав­ний земельний кадастр ведеться уповноваженим ор­ганом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Якщо після державної реєстрації земельної ділян­ки буде встановлено, що порядок встановлення та змі­ни цільового призначення земельної ділянки поруше­ний, державна реєстрація визнається недійсною.

І нарешті, по-четверте, притягнення до відповідаль­ності осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Порушення порядку встановлення та зміни цільо­вого призначення земель не названо в ст. 211 Земельно­го кодексу як самостійне порушення земельного зако­нодавства. Але тут можна говорити, що це порушення нерозривно пов'язане з приховуванням від обліку і реєстрації та перекрученням даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок, або ж подан­ня до державної реєстрації невірної інформації про земельну ділянку.

49