Стаття 72. Землі авіаційного транспорту

1. До земель авіаційного транспорту належать землі під:

а) аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об'єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спо­рудами), службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту;

б) вертольотними станціями, включаючи вертольо-тодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами;

в) ремонтними заводами цивільної авіації, аеро­дромами, вертольотодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден;

г) службовими об'єктами, що забезпечують робо­ту авіаційного транспорту.

2. На приаеродромній території відповідно до за­кону запроваджується особливий режим використан­ня земель.

Землі авіаційного транспорту — самостійний різно­вид земель транспорту. Вони характеризуються загаль­ними ознаками, які притаманні іншим землям транс­порту. В той же час вони мають і певні особливості, що обумовлені специфікою даного виду транспорту.1

1 Згідно Закону «Про транспорт» (ст. 32) до складу авіа­ційного транспорту входять підприємства повітряного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і ван­тажів, аерофотозйомки, сільськогосподарські роботи, а та­кож аеропорти, аеродроми, аероклуби та інші підприєм-

178

Повітряним Кодексом України2 встановлено, що Україні налелшть повний і виключний суверенітет вад повітряним простором країни, що є частиною її тери­торії.

Повітряним простором визнається частина повітря- вої сфери, розташована над суходолом і водною тери­торією України, в тому числі над її територіальними водами (територіальним морем). Цей простір викорис­товується авіацією з метою задоволення інтересів Укра­їни та її громадян і забезпечення безпеки авіації.

Авіація як самостійна галузь включає всі види під­приємств, організацій та установ, діяльність яких спря­мована на створення умов та використання повітряно­го простору людиною за допомогою повітряних суден.

Здійснення господарської діяльності підприємства­ми авіаційного транспорту неможливо без відповідних земельних ділянок, на яких розташовані будівлі і спо­руди та інші об'єкти, що забезпечують роботу авіацій­ного транспорту.

Відведення території для будівництва та реконструк­ції, а також будівництво, реконструкція та експлуата­ція аеродромів, аеропортів та інших об'єктів допуска­ється в порядку, встановленому чинним законодавством.

Для забезпечення належного функціонування авіа­ційного транспорту навколо аеродромів визначається певна територія, в межах якої земельні права суб'єк­тів власності на землю і землекористувачів дещо об­межуються. На цій території, яка вважається приае-родромною, відповідно до закону запроваджується осо­бливий режим використання земель.

Приаеродромна територія (прилегла до аеродрому зона контролю і обліку об'єктів та перешкод) представ­ляє собою обмежену встановленими розмірами місцевість навколо аеродрому, над якою здійснюється маневруван­ня повітряних суден. її розміри повинні бути доведені власником аеродрому (аеропорту) чи уповноваженою на

ства, установи та організації незалежно від форм влас­ності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

2 Відомості Верховної Ради.—1993.— № 25.— Ст. 274; 1998.— № 2.— Ст. 5; 2000.— № 11.— От. 89.

179

те особою до відповідних місцевих рад, підвідомча те­риторія яких повністю чи частково підпадає під при-аеродромну територію. Усі нерухомі об'єкти і споруди, розташовані на приаеродромній території, повинні бути маркіровані їх власниками денними і нічними маркі­рувальними знаками та пристроями згідно з нормами придатності аеродромів до експлуатації.

Особливий режим використання земель на цій те­риторії полягає в тому, що тут запроваджується особ­ливий режим одержання дозволу на будівництво (ре­конструкцію) та іншу діяльність тільки за узгоджен­ням з органом державного регулювання діяльності авіації та відповідною місцевою радою.

Підприємства, установи і організації, а також грома­дяни, які допустили порушення правил будівництва та інші дії на приаеродромній території,, зобов'язані на вимогу власника аеродрому (аеропорту) чи уповноваже­ної ним особи припинити будівництво чи іншу діяль­ність на приаеродромній території та провести у вста­новлений термін за свої кошти і своїми силами усунен­ня допущених порушень.

Особливі вимоги встановлені законом до таких спе­цифічних споруд що розташовуються в межах земель авіаційного транспорту як аеродром. Зокрема, він пови­нен бути сертифікований на відповідність його нормам придатності до експлуатації з видачею відповідного сертифіката. Крім того, всі цивільні аеродроми підля­гають реєстрації у державному органі з питань серти­фікації і реєстрації та занесенню їх до державного ре^ єстру аеродромів України. Аеродром і його елементи повинні мати маркірування, що відповідають нормам придатності аеродроми* до експлуатації. Розташування у районі аеродромів будь-яких знаків, пристроїв і позна­чень, подібних до маркірувальних знаків, пристроїв і позначень, що вживаються для розпізнавання аеродро­мів, забороняється.

При розвідуванні, будівництві, реконструкції, ремонті та експлуатації аеродрому підрядник та експлуатант зобов'язані виконувати чинні в Україні норми, прави­ла і процедури щодо охорони навколишнього природ­ного середовища.

180