<<
>>

Об’єднання романо-германського світу в імперії Карла Великого.

Найбiльшої могутностi Франкська держава досягла за часiв правлiння сина Пiпiна – Карла Великого (768-814), який виявив себе видатним державним дiячем, здiбним воєначальником та дипломатом.

Новий король франкiв посилив завойовницьку полiтику своїх попередникiв, значно розширив кордони своєї держави i створив iмперiю, яка охопила чимало народiв i племен. Насамперед вiн розпочав наступ на землi саксiв – германських племен, переважна маса яких ще зберiгала особисту свободу й чинила стiйкий опiр завойовникам. Лише у 804 р. було завершено пiдкорення саксiв, котре стало можливим внаслiдок переходу їхньої знатi на бiк франкських феодалiв. Одночасно вiдбувалися християнiзацiя мiсцевого населення, а також залучення земель саксiв до адмiнiстративно-полiтичної системи Франкської держави, що прискорило формування феодальних вiдносин серед цього етносу.

Карл продовжив полiтику пiдтримки римського папи у його конфлiктi з ланго-бардами. У 774 р., пiсля успiшного походу в Iталiю, вiн позбавив лангобардського короля Дезидерiя престолу i сам коронувався залiзною короною королiв Лангобардiї. На пiвднi Карл захопив Баварiю i розпочав боротьбу з Аварським ханством на територiї Паннонiї. Кочовi аварськi племена неодноразово порушували межi Франкської держави i земель слов’ян, якi стали союзниками Карла Великого у боротьбi з ханством. Тривалi аварськi вiйни завершилися розпадом Аварської держави i створенням прикордонної Паннонської марки.

На схiдному кордонi своєї держави – вiд Балтiйського до Адрiатичного морiв – франки, таким чином, безпосередньо увiйшли в контакт з численними слов’янськими племенами, стосунки з якими складалися неоднозначнo – вiд локальних воєнних зiткнень до спiльних союзницьких дiй проти саксонцiв, аварiв та iнших. Водночас Карл продовжував боротьбу з арабами i, здiйснивши кiлька успiшних походiв в Iспанiю, дещо вiддалив їхнi володiння на пiвдень i заснував за Пiренеями прикордонну Iспанську марку.

Таким чином, зусиллями Каролiнгiв були об’єднанi в однiй державi майже всi колишнi провiнцiї Захiдної Римської iмперiї, завойована Германiя. У 800 р. Карл був коронований римським папою Левом III iмператорською короною як «iмператор римлян». Згодом претензiї на вiдновлення Римської iмперiї та iмперiї Карла Великого заявили германськi королi. У 962 р. Оттон I iз Саксонської династiї коронувався iмператорською короною. Так виникла «Священна Римська iмперiя германської нацiї», яка формально проiснувала аж до 1806 р., поки її не лiквiдував Наполеон. Одночасно римський єпископ – папа поступово посилював свою владу над захiдним християнством, прагнучи звiльнитися вiд полiтичної пiдлеглостi вiзантiйським iмператорам, якi i на Заходi досi визнавалися «володарями свiту».

<< | >>
Источник: Терещенко Ю.І.. Україна і європейський світ: Нариси історії від утворення Старокиївської держави до кінця ХVІ ст. – К.: Перун,1996. – 496 с.. 1996

Еще по теме Об’єднання романо-германського світу в імперії Карла Великого.:

  1. Розпад імперії Карла Великого.
  2. § 54. Романо-германська правова система.
  3. 3.2. Ідентифікація правової системи України з романо-германським типом
  4. Об’єднання Польщі і Великого князівства Литовського.
  5. Грамота руських князів Володимира-АндрІя i Львова Юрійовича до великого магістра німецького ордена Карла (9 серпня 1316 р.)
  6. ТЕМА 3 Великое переселение народов. Романо-варварские королевства Византия ѴІ-ѴІІвв
  7. 45. Світогляд і картина світу. Різні форми існування картин світу.
  8. Германська імперія.
  9. Про чехи, нову монету царської величності, роблену у Севську на прохання гетьмана Івана Самойловича, і що тих чехів люди не беруть, бо гетьман Самойлович не розіслав про те в Малій Pocii своїх універсалів; тут-таки про з'єднання малоросійського народу з великоросійським і про подружжя між ними; щоб не забороняти малоросіянам переходити жити у Велику Росію.
  10. ИМПЕРИЯ КАРЛА ВЕЛИКОГО: OT ОБЪЕДИНЕНИЯ ЕВРОПЫ K РАСПАДУ
  11. Стратегічні плани імперії
  12. Адміністративні зміни в Австрійській імперії
  13. Про запрошення Української PCP ї Білоруської PCP на конференцію Об’єднаних націй у Сан-Франціско. Резолюція конференції Об’єднаних націй у Сан-Франціско, одноголосно прийнята на засіданні Виконавчого Комітету конференції (30 квІтня 1945 p.)
  14. Таинственный карла
  15. Великие ошибки великого Галилея
- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История варварских народов - История Византии - История Грузии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История Крыма - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История рыцарства - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - ОГЭ - Первая мировая война - Ранний железный век - Ранняя история индоевропейцев - Советская Украина - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -