§ 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

1. Підставами застосування звільнення від відбування покарання таких жінок ст.

83 КК називає:

а) наявність вагітності, що повинна мати місце під час відбування покарання або

народження в цей же період дитини, крім засуджених до позбавлення волі за умисні

тяжкі та особливо тяжкі злочини на строк більше п'яти років;

б) засудження до обмеження волі або позбавлення волі;

в) недоцільність тримання таких засуджених у місцях позбавлення волі у зв'язку з

вагітністю або народженням дитини.

2.

а) наявність у засудженої можливості самостійно забезпечити належні умови для

виховання дитини або наявність сім'ї чи родичів поза місцями позбавлення волі;

б) згода останніх на спільне проживання з засудженою. Звільнення від відбування

покарання вагітних жінок і жінок, які

мають дітей віком до трьох років, є правом, а не обоє 'язком суду. Рішення про

це суд приймає з урахуванням названих вище підстав і умов. Причому, крім

заборони застосування такого звільнення у разі

засудження жінки до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі

та особливо тяжкі злочини, інших обмежень у ст. 83 КК не міститься.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КК строк звільнення від відбування покарання

визначається судом у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути

звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною

трирічного віку.

3. Умовність цього виду звільнення від покарання пов'язана з тим, що суд може за

певних умов прийняти рішення про скасування звільнення від відбування покарання.

Це відбувається в тому разі, коли засуджена відмовляється від дитини, передала

її в дитячий будинок, зникла з місця проживання або ухиляється від виховання

дитини, догляду за нею, або систематично вчинює правопорушення, що потягли за

собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях

виправлення. У цьому разі суд за поданням контролюючого органу, яким є орган

кримінально-виконавчої системи за місцем проживання засудженої, скасовує

звільнення і приймає рішення про направлення засудженої у відповідну установу

для відбування покарання, призначеного за вироком.

Перелік підстав, згідно з якими суд може скасувати звільнення, має вичерпний

характер.

не може.

4. Закінчення строку звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок,

які мають дітей віком до трьох років, закон пов'язує з двома обставинами:

досягненням дитиною трирічного віку або її смертю. Самі по собі ці обставини ще

не означають автоматичного звільнення від невідбутої частини покарання, навіть

якщо остання закінчилася. Тільки суд з урахуванням поведінки засудженої протягом

встановленого строку звільнення від відбування покарання може прийняти рішення

про її звільнення від відбування покарання, або про заміну його більш м'яким,

або про направлення засудженої у відповідну установу для відбування покарання,

призначеного за вироком. У цьому разі суд може повністю або частково зарахувати

в строк покарання час, протягом якого засуджена не відбувала покарання.

Відповідно до ч. 6 ст. 83 КК при вчиненні засудженою в період звільнення від

відбування покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами,

передбаченими у статтях 71 і 72 КК.