Сучасний радикалізм
Радикалізм (від латинського radikalis - докорінний) - ідейно-політична течія, яка обстоює розрив з визнаною традицією, спрямована на рішучу, докорінну зміну методів політичної діяльності, основних інститутів політичної системи суспільства або негайне здійснення інших політичних цілей.
Як політична течія радикалізм виник у ХІХ ст. Його представники вимагали проведення демократичних реформ при збереженні соціально-економічних основ самого ладу.Соціального опорок» радикалів е дрібні і середні власники, що дотримуються республіканських і антиклерикальних поглядів, частина ліберальної інтелігенції, заможне селянство, середнє чиновництво.
Радикалізм як політичну течію характеризують: стійке надання переваги рішучим методам перетворень, динамічні зміни поглядів і дій; звернення до простих форм вирішення складаних проблем, прагнення до форсування подій; забезпечення диктаторських методів; обстоювання демократичних перетворень без врахування меж підтримки їх масами; прагнення поліпшити соціальне законодавство; розширення інтеграції, насамперед західноєвропейської; розвиток міждержавних відносин без дискримінації тощо.
У країнах Східної Європи організаційні структури радикалізму не склалися, однак як позиція, напрям суспільно-політичної думки, методи дій, політичної діяльності він має свої особливості.
Радикалізму політики сьогодні властиві пошук простих способів розв’язання складаних проблем; прагнення твердо запрограмувати зміни; абсолютизація можливостей раціонального управління; намагання форсувати події, що призводять до розриву між засобами і цілями політичної дії (цілі можуть бути шляхетними, засоби реалізації - безчесними); стійке тяжіння до використання крайніх засобів політичної дії, що породжує імпульси до насильства, віру в ефективне розв’язання за його допомогою будь-яких політичних проблем; прояви правового нігілізму, що розглядається як вияв свободи, політичний запас та інш.
6.
Еще по теме Сучасний радикалізм:
- Тема 2. Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука
- Актуальні проблеми сучасного сімейного виховання
- Діти „індіго” як феномен сучасного суспільства
- Сучасна демократія
- Сучасний учитель-вихователь: Особистість, Професіонал, Громадянин
- 44. Проблема сенсу історії і сучасна соціальна стратегія.
- 11. Основні напрямки розвитку адміністративно-процесуального права на сучасному етапі.
- 3. Характеристика сучасних присяжних
- 1.2 На сучасному рівні за рубежом
- 21. Сучасна філософська антропологія.
- Середовищний підхід у теорії і практиці сучасного виховання[155]
- Національна концепція виховання як сучасна педагогічна метасистема і метатехнологія
- Право сучасних мусульманських держав
- 2. Формування сучасних парадигм глобалістики
- § 6. Культура Беларусі на сучасным этапе