СПІЛЬНА БОРОТЬБА ЗАПОРІЗЬКИХ I ДОНСЬКИХ КОЗАКІВ ПРОТИ ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКОЇ АГРЕСІЇ
У багатовіковій боротьбі ,проти турецько-татарської агресії постійними і вірними союзниками і бойовими товаришами запоріжців були дан.ські козаки.
3 початку утворення донського козацтва і виникнення Запорізької Січі між ними встановлюються найтісніші зв’язки.
3 розвитком запорізького і донського козацтва, що мали багато спільного в своєму походженні, соціально-економічному устрої, у військовій організації і т. д., їх відносини зміцнюються і з часом набирають характеру прямої взаємодопомоги і взаємної підтримки. Такі відносини складалися незважаючи на ворожу агресивну політику, проводжувану шляхетською Польщею щодо Російської держави.Тісні зв’язки українських і донських козаків ще на ранніх етапах існування козацтва відмічали вже сучасники, які підкреслювали спільність інтересів і цілей донців та дніпровських козаків, в першу чергу в боротьбі проти турецько-татарських нападів.
Мартин Бельський, який жив у XVI ст. і залишив свою хроніку, пише, що низові українські козаки часто об’єднувалися з донськими козаками. Він навіть вказує давні шляхи їх зносин—степом, суходолом. Хроніст також повідомляє, що під час наступу на козацтво шляхти на чолі з королем Стефаном Баторієм, який застосовував жорстокі репресії проти учасників морських походів, низівці тимчасово переселились до донців і, об’єднавшися з ними, активізували боротьбу з татарськими ордами. Крім того, Бельський зазначає, що шілкуваїння низівців з донцями ,посилило антифеодальні виступи українського козацтва проти іноземного гніту[110].
Дружні відносини Запоріжжя і Донського Війська, їх бойове братерство :не переривались протягом усієї історії Запорізької Січі.
Документальні дані свідчать про те, що між запорізькими та донськими козаками існували спеціальні договори про взаємодопомогу.
У 1632 p. царицинський воєвода Лев Волконський у своїй відписці до царя відмічав, що на Дону козаки заявляють: «А у нас де, у донских казаков, з запорожскими черкасы приговор учинен таков: как приходу откуды чаять каких людей многих на Дон или в Запорогн, и запорожским черкасам на Дону нам, казакам, помогать, а нам, донским казакам, помогать запорожским черкасам» '.
Донські козаки бачили в своїх братах по зброї — запорізьких козаках вірних спільників. У цитованій відписці Волконського є і таке повідомлення. Коли поширилась чутка про те, що царський уряд нібито хоче «вивести» з Дону козаків і збудувати там фортеці, донські козаки говорили стрілецькому п’ятдесятнику Угрюмову: «А как де у нас, у казаков, на Дону e Москвы про посылку подлинная весть учинитца, и мы де тотчас з Дону отпишем в Запороги к запорожским черкасам, и к нам де придут на помочь запорожские черкасы многие люди, тысяч десять и больши» [111] [112]
Вже на найбільш ранньому етапі існування запорізького і донського козацтва запоріжці ходили на Дон і жили там подовгу, а донці