Вступ

Актуальність теми. Збільшення кількості зброї в соціальному середовищі викликає пропорційне зростання кількості деліктів, пов’язаних зі зброєю. Наприклад, за даними української асоціації власників зброї та швейцарської незалежної організації «Small Arms Survey», в Україні станом на початок 2016 р.

Забезпечення стабільності в суспільстві на всіх етапах розвитку держави є основним завданням державної влади. Один з інструментів досягнення цієї мети - застосування дозвільного порядку обігу зброї, оскільки її неконтрольоване використання становить реальну загрозу громадському порядку, життю та здоров’ю громадян. Тому держава мусить контролювати соціальну діяльність у сфері обігу зброї, вимагати від громадян дотримання особливих умов запобігання - правил обігу зброї та правил дозвільної системи. Ці правила, у комплексі з адміністративною та кримінальною відповідальністю за їх порушення, формують певний баланс між правами одних громадян на володіння зброєю та правами інших на особисту безпеку.

Потребам сучасності це дослідження відповідає і через те, що чинне законодавство, яке регулює суспільні відносини у сфері обігу зброї, потребує певного вдосконалення як щодо повноти регулювання суспільних відносин, так і щодо якості такого регулювання. У свою чергу, нечітке та неповне підзаконне регулювання порядку обігу вогнепальної, холодної, пневматичної, газової, електрошокової зброї, що є адресантом бланкетних норм особливої частини КУпАП щодо порушення правил обігу зброї, спричиняє проблеми у кваліфікації окремих деліктів.

категоріально-понятійного апарату феноменів «зброя», «обіг зброї» та «правила обігу зброї».

Таким чином, забезпечення права громадян на безпеку й самооборону є первинним завданням держави. Проте в умовах сьогодення цей обов’язок виконується неналежно. Як показують результати власного соціологічного опитування, значна частина громадян оцінює рівень правового забезпечення обігу зброї в Україні негативно (73 %) (Додаток А).

Проблему загальних засад адміністративної відповідальності за порушення правил обігу зброї в Україні досліджували такі вчені-юристи, як В. Авер’янов, С. Алфьоров, Н. Армаш, В. Басс, В. Галунько, Ю. Гаруст, Є. Гетьман, М. Гурковський, І. Діткевич, М. Долгополов, О. Дробот, О. Дрозд, О. Єщук, Я. Здовбицька, В. Коваленко, В. Ковальська,

A. Ковальчук, Т. Коломоєць, В. Колпаков, А. Комзюк, Т. Кравцова, Н. Кулак, О. Кулешов, В. Курило, К. Куркова, А. Малько, А. Манжула, Д. Манько,

B. Марков, Р. Мельник, С. Мислінська, О. Музичук, С. Нечипорук,

C. Овчарук, В. Оксінь, С. Пєтков, О. Попов, В. П’ятковський, В. Сердюк, Є. Соболь, С. Слюсаренко, С. Стеценко, А. Сухорукова, К. Чижмарь, А. Чубенко, С. Шепетько, Л. Шереметьєва, В. Шкарупа, О. Фролов, О. Юнін та інші.

Зазначимо, що комплексного дослідження проблем адміністративної відповідальності за порушення правил обігу зброї в Україні та близькому зарубіжжі досі не проводилося. Існують окремі дисертаційні дослідження, де фрагментарно розглянуто адміністративну відповідальність за порушення правил у сфері обігу зброї. Такий розгляд здійснили В. Большаков, О. Григор’єва, В. Гуменюк, С. Казимиров, В. Лончаков під час дослідження питання «здійснення ліцензійно-дозвільної системи органами виконавчої влади» та С. Діденко і М. Федоров у висвітленні питання «реалізація права громадян на зброю».

Проте вищезазначені вчені розкрили лише окремі аспекти проблеми адміністративної відповідальності за порушення правил обігу зброї в Україні або ж аналізували їх побічно, досліджуючи інші, більш широкі спеціальні або суміжні суспільні відносини.

Незадоволеність громадян України станом правового забезпечення обігу зброї в країні, значна кількість правопорушень, які вчиняються за допомогою зброї, неузгодженість нормативно-правових актів у цій сфері зумовили вибір теми цього дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810, Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5, та плану науково-дослідницької роботи Науково-дослідного інституту публічного права «Правове

забезпечення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів публічно-правових відносин» (номер державної реєстрації 0115U005495).

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення теоретичних засад, аналізу чинного законодавства України, зарубіжних і міжнародних правових актів, даних судової адміністративної практики визначити зміст і сутність, проблеми та порядок функціонування інституту адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері обігу зброї.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

- виявити юридичну природу зброї як категорії адміністративного права;

- з’ясувати адміністративно-правові аспекти обігу зброї;

- розкрити правила обігу зброї як об’єкта адміністративного проступку;

- визначити адміністративно-правовий режим обігу зброї в Україні;

- розробити наукові положення щодо інституту інтенсивності адміністративно-правового регулювання у сфері обігу зброї;

- сформувати поняття, розкрити зміст і здійснити класифікацію видового об’єкта правопорушень у сфері обігу зброї;

- з’ясувати предмет адміністративних деліктів, пов’язаних із порушенням правил обігу зброї;

- здійснити класифікацію порушень правил обігу зброї за ознаками об’єктивної сторони адміністративного проступку;

- розкрити суб’єктивні елементи складів адміністративних правопорушень у сфері обігу зброї;

- удосконалити адміністративну відповідальність у сфері обігу зброї в Україні.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час здійснення адміністративної діяльності у сфері обігу зброї, а також порядок застосування норм адміністративного права, що зумовлюють адміністративну відповідальність за порушення правил обігу зброї.

Предметом дослідження є адміністративна відповідальність за порушення правил обігу зброї в Україні.

Методи дослідження. У науковій роботі використано сукупність методів наукового пізнання. Діалектичний метод надав можливість розробити наукові положення щодо інституту інтенсивності адміністративно-правового регулювання у сфері обігу зброї (підрозділ 2.2.). Логічні методи аналізу й синтезу використовувалися в більшості підрозділів дисертації (1.1, 1.2, 1.3,

2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3). Метод системного підходу було використано для розкриття юридичної природи зброї як категорії адміністративного права, визначення адміністративно-правового режим обігу зброї, з’ясування предмета адміністративних деліктів, розкриття суб’єктивних елементів складів адміністративних правопорушень у сфері обігу зброї (підрозділи 1.1,

2.1, 3.1, 3.3).

Метод дедукції використовувався для здійснення аналізу правових явищ від загального до одиничних чинників стосовно розкриття юридичної природи зброї як категорії адміністративного права, з’ясування адміністративно- правових аспектів обігу зброї (підрозділи 1.1, 1.2). Метод індукції забезпечив можливість узагальнення одиничних юридичних фактів стосовно формування поняття видового об’єкта правопорушень, з’ясування предмета адміністративних деліктів, здійснення класифікації порушень правил обігу зброї за ознаками об’єктивної сторони адміністративного проступку, розкриття суб’єктивних елементів складів адміністративних правопорушень (підрозділи 2.3, 3.2, 3.2, 3.3). Застосовувався в дисертації також метод класифікації (підрозділи 2.3, 3.2). Формально-догматичний метод було використано в усіх підрозділах дисертації. Соціологічний метод став провідним у проведенні й обробленні результатів соціологічного опитування (Додаток А). Метод правового прогнозування разом із методами правотворчості забезпечили формування проектів нормативно-правових актів (підрозділ 3.4, Додаток Б).

Нормативна база дослідження ґрунтується на Конституції України, міжнародних договорах, ратифікованих Верховною Радою України, чинних законах та інших нормативно-правових актах, що регулюють адміністративну відповідальність за порушення правил обігу зброї в Україні.

Емпіричну базу дослідження становлять узагальнена практика адміністративної діяльності МВС України, адміністративна практика щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил обігу зброї, результати власного соціологічного опитування громадян щодо стану адміністративної відповідальності за порушення правил обігу зброї в Україні (724 особи), а також акти судів загальної юрисдикції у справах про адміністративні делікти за ст.ст.190-195-4 КУпАП (11 624 постанови суду).

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних монографічних досліджень у вітчизняній правовій літературі, присвячених проблемі адміністративної відповідальності за порушення правил обігу зброї в Україні.

У результаті проведеного аналізу сформовано низку висновків, рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України в зазначеній сфері, зокрема:

уперше:

- сформовано поняття інтенсивності адміністративно -правового регулювання у сфері обігу зброї як адміністративно-правового режиму жорсткого імперативного регулювання, насиченого нормами міжнародного, конституційного та адміністративного права з метою забезпечення державою найціннішої з цінностей - природного права (права на життя і здоров’я) та права на самозахист;

удосконалено:

- категорійне розуміння зброї в адміністративному аспекті як штучно створених людиною речей з метою заподіяння шкоди об’єктам, коли правові процедури, пов’язані з її проектуванням, виготовленням, придбанням, зберіганням, носінням, використанням і знищенням, регулюються нормами адмінстративного права;

- правила обігу зброї як об’єкта адміністративного проступку, як суспільних відносин, що визначають заборонні й дозвільні провадження щодо обігу зброї в Україні, зміст яких полягає в сукупності імперативних норм адміністративного права щодо адміністративно-правого режиму обігу зброї;

- наукове розуміння видового об’єкта правопорушення у сфері обігу зброї як порушення правил дозвільної системи, що у свою чергу є родовим для подальшого логічного поділу та в кінцевому результаті утворює логічну координовану серію порушень правил дозвільної системи, якій підпорядковується видова координаційна серія порушень правил обігу зброї, що утворена диспозиціями окремих статей КУпАП;

- наукове розуміння предмета адміністративних деліктів, пов’язаних із порушенням правил обігу зброї (як матеріального об’єкта, штучно створеного людиною з метою завдання шкоди або знищення), з якими диспозиції норм адміністративного права пов’язують настання адміністративних санкцій;

- зміст суб’єкта адміністративних деліктів щодо порушення правил обігу зброї як сукупності двох спеціальних ознак - «вік» та «статус», який визначається як кваліфікований (спеціальний, неординарний) суб’єкт правопорушення, обсяг використання якого в юридично-деліктній діяльності звужується до меж сфери соціальної діяльності у сфері обігу зброї;

- положення адміністративної відповідальності у сфері обігу зброї в

Україні в аспектах визначення новітнього категорійного апарату уніфікації назв зброї, логічної структури конструктивних особливостей,

функціонування, способу ураження об’єкта, конкретних пропозицій щодо чіткого розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності у сфері нелегального обігу вогнепальної нарізної та гладкоствольної мисливської зброї;

отримали подальшого розвитку:

- адміністративно-правові аспекти обігу зброї як найбільш вагома складова правового регулювання, що характеризуються адміністративно- правовими та організаційно-правовими чинниками матеріального і процесуального характеру виконавчо-розпорядчої та адміністративно- сервісної діяльності суб’єктів публічної адміністрації в аналізованій сфері;

- наукові положення щодо кваліфікації порушень правил обігу зброї за ознаками об’єктивної сторони адміністративного проступку як дій і видів діяльності зі зброєю, що складають поняття «обіг зброї» і до яких належать: конструювання, розроблення, збирання, випробування, виробництво, виготовлення, перероблення, ремонт, сертифікація, реалізація, продаж, передання, дарування, нагородження, придбання, зберігання, обслуговування, облік, реєстрація, охорона, носіння, застосування, транспортування, перевезення, пересилання, експорт, імпорт, конфіскація, оплатне вилучення, примусова реалізація, дослідження, колекціонування, експонування, знищення зброї;

- адміністративно-правовий режим обігу зброї як сформована на загальній забороні та внутрішній ідеології спеціальнодозвільного типу правового регулювання система позитивних зобов’язань і спеціальних виключних заборон, визначених нормами адміністративного права, що діють за алгоритмом влада-підпорядкування з подальшим контролем за діями власників (користувачів) зброї.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері - для подальшого теоретичного розроблення питань адміністративної відповідальності за порушення правил обігу зброї (акт упровадження Науково-дослідного інституту публічного права);

- правотворчості - щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері адміністративної відповідальності за порушення правил обігу зброї (додаток Б до дисертації);

- навчальному процесі - під час розроблення та викладання навчальних дисциплін «Актуальні проблеми теорії адміністративного права», «Актуальні проблеми адміністративної відповідальності», у підготовці відповідних підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій (акт упровадження Науково-дослідного інституту публічного права).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано самостійно, усі сформовані положення і висновки обґрунтовано на підставі самостійних досліджень. У співавторстві підготовлено одну статтю, у якій здобувач розкрив адміністративно-правові аспекти правового режиму обігу зброї (0,11 др.арк.). Наукові ідеї та розробки, що належать співавтору опублікованої роботи, у дисертації не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Одержані здобувачем у процесі дослідження узагальнення та висновки були оприлюднені на одинадцяти науково-практичних конференціях та двох круглих столах: «Актуальні проблеми сучасного адміністративного права» (Запоріжжя, 2013 р.); «Наука і вища освіта» (Запоріжжя, 2013 р.); «Актуальні проблеми публічного та приватного права» (Запоріжжя, 2013 р.); «Адміністративний процес: сучасний стан та шляхи вдосконалення» (Запоріжжя, 2013 р.); «Актуальні проблеми адміністративно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України» (Харків, 2015 р.); «Правова держава: напрямки та тенденції її розбудови в Україні» (Одеса, 2015 р.); «Становлення громадянського суспільства в Україні: нормативно-правове підґрунтя» (Дніпро, 2016 р.); «Юридичні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень» (Київ, 2016 р.); «Юридична наука в ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрями досліджень» (Запоріжжя, 2016 р.); «Вплив євроінтеграції на соціально-економічний розвиток» (Чернівці, 2016 р.); «Юридичні науки: проблеми та перспективи» (Київ, 2016 р.); «Сучасні тенденції розвитку юридичної науки та практики» (Кривий Ріг, 2016 р.); «Особливості розвитку законодавства України у контексті євроінтеграційних процесів» (Харків, 2016 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у вісьмох наукових статтях у фахових наукових виданнях, зокрема у двох закордонних, а також у тринадцяти тезах доповідей на науково-практичних конференціях і круглих столах.

Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 207 сторінок. Список використаних джерел складається із 465 найменувань і займає 47 сторінок, додатки займають 31 сторінку.