<<
>>

Статті з укладеного в Москві договору про «Вічний мир» і дружбу між Московією і Річчю Посполитою[123] (26 квітня 1686 p.)

(Витяг)

3. Також договорилися ми і постановили, що... всієї Малої Росії цієї сторони Дніпра містам Ніжину, Переяславу, Батурину, Полтаві, Пере- волочні і всім того Малоросійського краю містам і землям і місцям, якими не є прозвиськами чи урочищами названим, з усіма своїми повітами, селами і поселеннями, і з усяких чинів людьми, що в них живуть, І 3 приналежностями, як вони до цього часу за перемирним договором на стороні їх царської величності перебували, так і тепер залишатися мають на стороні їх царської величності на вічні часи; а його королівській величності від Дніпра у всьому цьому згаданому Малоросійському краї ні якогось міста, ні місця, ні волості аж до Путивльського рубежу у володінні і в держанні з нинішнього часу і дня вічного миру не має належати вічно і мати не буде, а за Дніпром-рікою Київ має залишатися також на стороні їх царської величності з таким відмежуванням, а саме: вище Києва берег Дніпра, почавши від гирла ріки Ірпеня, яка в Дніпро впадає, донизу Дніпром з містечками Трипіллям і Стайками і за Стай- ками також Дніпром вниз миля, а звідти від Дніпра, почавши прямим через поле шляхом, по п'ять миль в ширину, а від того місця, також ведучи полем прямо до ріки Стугни, мають на стороні, що буде у володінні і державі їх царської величності, залишатися; а коло Києва всі землі, що є між річками Ірпенем і Стугною або Стульмою, аж по Васильків, і по тому містечку Василькову, і від нього вверх, від берега Стугни полем як Васильків стоїть, на півмилі вище і звідти полем прямо до берега Ірпеня лінія ведена має бути; і що тією лінією в ширину між Стугною і Ірпенем ріками [відмежоване буде], те все має в сторону їх царської величності належати вічно і через призначених від обох великих государів, його королівської величності і їх царської величності, комісарів особливими знаками і копцями ці вищезазначені місця обме- жовані бути мають; і вниз ріки Дніпра, що називаються Запороги, козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку, в інших місцях по Задніпрю знаходяться, в яких вони там островах і поселеннях своїх [перебувають], від

Січі вверх Дніпром по гирлу ріки Тясмин, яка впадає в Дніпро, мають бути за цим же вічним договором у володінні і в державі їх великих государів, їх царської величності, також зо всіма їх стародавніми вольностями і місцями, де вони, запорожці, всякі задоволення як в лісах, так і звіриних і рибних ловлях і соляних промислах добуток собі приуготовляли здавна; від гирла ріки Тясмин має бути вверх, в поле, прямою лінією ведений, Чигирина не займаючи, до лісу, який називається Чорний[124], в сторону їх царської величності належати має; а королівська величність і його королівської величності наслідники, і майбутні королі польські, і великі князі литовські і всієї Речі Посполитої обох народів Корони Польської і Великого князівства Литовського до тих всіх вищезгаданих міст і місць і до Запорожжя, як вище докладно описано, нині і надалі ніякого приступу на вічні часи не матимуть, і до тих козаків, міських і низових, обох боків Дніпра, до вищеописаних міст жителів, на вічні часи в сторону їх царської величності відступлених, його королівській величності і Речі Посполитій нікого ні для чого не посилати і ні до кого і за рубіж у сторону його королівської величності викликати і приймати з сторони їх царської величності не веліти і ніякими якими б'то.не було містами, на вічні часи цим договором відступленими, у грамотах і в усяких листах його королівській величності і підданим його на сторону великих государів, їх царської величності, а також і в навколишні християнські і бусурманські держави не писатись і на печаті зображень цих вищезгаданих міст не мати, і в титулах його королівської величності в канцеляріях мають бути відставлені навіки.

7.

A що в нас, його королівської величності великих і повноважних послів, і їх царської величності ближніх бояр і думних людей, між нами виникло утруднення про ті розорені міста і місця, які від містечка Стаєк, вниз Дніпра по ріку Тясмин [лежать], а саме: Ржищів, Трехте- мирів, Канів, Люшни,Сокольня, Черкаси, Моровиця, Бужин, Вороньків, Крилов і Чигирин, про які з нами, його королівської величності великими і повноважними послами, їх царської величності ближні бояри і думні люди говорилися і домагалися, щоб вони були в держанні і у володінні великих государів, їх царської величності, навіки, вниз Дніпра, йдучи рубежем від містечка Стаєк по ріку Тясмин, то ми, його королівської величності великі і повноважні посли, не маючи на це від його королівської величності і від Речі Посполитої на договорювання повноважень, відступити не хотіли; тоді ми, його королівської величності великі і повноважні посли, і їх царської величності ближні бояри і думні люди, погоджено цю статтю так обміркували i постановили, що ці міста залишатися мають пустими, так, як вони тепер є...

Хрестоматія з ІсторіїУкраїнськоїРСР: У 3 т. — K., 1959. — T. 1. — C. 338—340.

9.1.

<< | >>
Источник: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. — K.,2003. - 656 c.. 2003

Еще по теме Статті з укладеного в Москві договору про «Вічний мир» і дружбу між Московією і Річчю Посполитою[123] (26 квітня 1686 p.):

  1. Статті АндрусІвського перемир'я мІж Московією та Річчю Посполитою (30 сІчня 1667 p.)
  2. Статті Константинопольського договору про південноукраїнські землі і про взаємовідносини між МосковІєю і Туреччиною в південній смузі (З липня 1700р.)
  3. Статті Богдана Хмельницького[69], стверджені царем і боярською думою, які визначали умови військового договору між Московією і Військом Запорозьким (21березня 1654р.)
  4. Про гетьманську уразу на Орільські сотні; про їхнє покарання й прощення, висловлене в гетьманському універсалі; про діткливе гетьманське писання до запорожців і взаємну діткливу листовну відповідь гетьманові від запорожців; про постановлений і утверджений у Москві Вічний мир і російський союз з поляками проти турчина; про тодішні пакти; про лібертаціяльний 1085 королівський універсал, виданий на прохання Шум’янського всьому духовенству грецького обряду, що жило в Польщі; про королівський лист до
  5. Німецько-Радянський договір про дружбу і кордони між CPCP i Німеччиною (28 вересня 1939 p.)
  6. Закон CPCP «Про розмежування повноважень між Союзом PCP і суб’єктами федерації» (26 квітня 1990 p.)
  7. Про безперервне озлоблення поміж козаків; про обмову Многогрішного Мокрієвичем; про взяття йогоу Многогрішного, з товаришами до Москви і про вічне заслання їх у різні місця; про вибрання після Многогрішного на гетьманство Івана Самойловича; про дані йому монарші статті і про його попереднє життя; про царських послів, що мали бути на царських комісіях з поляками; про Дорошен- кову піджогу турків на поляків і на взятт
  8. Московські статті, схвалені царським урядом під час перебування в Москві і. Брюховецького (22 жовтня 1665 p.)
  9. Коломацькі статті, якІ закріпляли за козацькою старшиною привілеїІ вольності та посилювали визиск посполитого населення (25липня 1687р.)
  10. Про владу Дуки, волоського господаря, над тогобічною Україною; про закликання з цього боку на той бік людей і про встановлення тогобічних полковників; про Самойловичеву заборону людям переходити на той бік; про господаревий, писаний про те, лист до Самой- ловича; про Думитрашкові затруднення; про книгу «Вечеря», що була тоді видрукувана в Москві; про смерть печерського архімандрита Гізеля; про преславну й радісну для всього християнства війну під Віднем з перемогою над турчином.