Статті з укладеного в Москві договору про «Вічний мир» і дружбу між Московією і Річчю Посполитою[123] (26 квітня 1686 p.)

(Витяг)

3. Також договорилися ми і постановили, що... всієї Малої Росії цієї сторони Дніпра містам Ніжину, Переяславу, Батурину, Полтаві, Пере- волочні і всім того Малоросійського краю містам і землям і місцям, якими не є прозвиськами чи урочищами названим, з усіма своїми повітами, селами і поселеннями, і з усяких чинів людьми, що в них живуть, І 3 приналежностями, як вони до цього часу за перемирним договором на стороні їх царської величності перебували, так і тепер залишатися мають на стороні їх царської величності на вічні часи; а його королівській величності від Дніпра у всьому цьому згаданому Малоросійському краї ні якогось міста, ні місця, ні волості аж до Путивльського рубежу у володінні і в держанні з нинішнього часу і дня вічного миру не має належати вічно і мати не буде, а за Дніпром-рікою Київ має залишатися також на стороні їх царської величності з таким відмежуванням, а саме: вище Києва берег Дніпра, почавши від гирла ріки Ірпеня, яка в Дніпро впадає, донизу Дніпром з містечками Трипіллям і Стайками і за Стай- ками також Дніпром вниз миля, а звідти від Дніпра, почавши прямим через поле шляхом, по п'ять миль в ширину, а від того місця, також ведучи полем прямо до ріки Стугни, мають на стороні, що буде у володінні і державі їх царської величності, залишатися; а коло Києва всі землі, що є між річками Ірпенем і Стугною або Стульмою, аж по Васильків, і по тому містечку Василькову, і від нього вверх, від берега Стугни полем як Васильків стоїть, на півмилі вище і звідти полем прямо до берега Ірпеня лінія ведена має бути; і що тією лінією в ширину між Стугною і Ірпенем ріками [відмежоване буде], те все має в сторону їх царської величності належати вічно і через призначених від обох великих государів, його королівської величності і їх царської величності, комісарів особливими знаками і копцями ці вищезазначені місця обме- жовані бути мають; і вниз ріки Дніпра, що називаються Запороги, козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку, в інших місцях по Задніпрю знаходяться, в яких вони там островах і поселеннях своїх [перебувають], від

Січі вверх Дніпром по гирлу ріки Тясмин, яка впадає в Дніпро, мають бути за цим же вічним договором у володінні і в державі їх великих государів, їх царської величності, також зо всіма їх стародавніми вольностями і місцями, де вони, запорожці, всякі задоволення як в лісах, так і звіриних і рибних ловлях і соляних промислах добуток собі приуготовляли здавна; від гирла ріки Тясмин має бути вверх, в поле, прямою лінією ведений, Чигирина не займаючи, до лісу, який називається Чорний^[124], в сторону їх царської величності належати має; а королівська величність і його королівської величності наслідники, і майбутні королі польські, і великі князі литовські і всієї Речі Посполитої обох народів Корони Польської і Великого князівства Литовського до тих всіх вищезгаданих міст і місць і до Запорожжя, як вище докладно описано, нині і надалі ніякого приступу на вічні часи не матимуть, і до тих козаків, міських і низових, обох боків Дніпра, до вищеописаних міст жителів, на вічні часи в сторону їх царської величності відступлених, його королівській величності і Речі Посполитій нікого ні для чого не посилати і ні до кого і за рубіж у сторону його королівської величності викликати і приймати з сторони їх царської величності не веліти і ніякими якими б'то.не було містами, на вічні часи цим договором відступленими, у грамотах і в усяких листах його королівській величності і підданим його на сторону великих государів, їх царської величності, а також і в навколишні християнські і бусурманські держави не писатись і на печаті зображень цих вищезгаданих міст не мати, і в титулах його королівської величності в канцеляріях мають бути відставлені навіки.

7.

Хрестоматія з ІсторіїУкраїнськоїРСР: У 3 т. — K., 1959. — T. 1. — C. 338—340.

9.1.