Уривок з інструкції послам від шляхти Київського воєводства на сейм з вимогою повернути силою землі, звільнені козаками на чолі з C. Палієм (листопад 1701 p.)
Хоч Конституція миротворчого сейму 1699 p. всі козацькі війська на ділі заборонила, все-таки бунтівник Палій не хоче підкорятися законам, а також не хоче слухати і виконувати наказів їх милості панів-гетьманів і навіть захопив Фастів, що належить до Київського єпіскопства, і багаті землі.
Ha захоплених землях він зробив собі кордон на річці Тетерів, козаки ж його зазнають великих утисків, дає на зиму, а також влітку притулок бідним людям; грабує, робить такі наскоки, що загрожує нашій любимій батьківщині1. Наше воєводство стало поживою для грабіжників. Через те із запальністю покладаємося на їх милість наших панів-послів, щоб вони на самому початку роботи сейму вблагали його королівську милість, нашого милостивого пана, і цілу Річ Посполиту поставити питання про Палія і його похідний полк і щоб якнайефективніші були вжиті заходи, такі, як суворі закони минулого сейму, щоб прийняли рішення про вигнання Палія з нашого воєводства і з Фастова, а також, щоб він сам був притягнутий до відповідальності за заподіяні злочини. Ось чого і тепер в союзі із сеймом їх милість пани-посли повинні добигися.Ясновельможним їх милості панам воєводство складає високу повагу і просить їх милість панів-послів повідомити про тяжкі кривди, утиски наших прав і вольностей, що їх наносить Палій — бунтівник, а також щоб приклали зусилля для того, щоб цей бунтівник міг бути вигнаний із нашого воєводства.
Для здійснення цієї мети стане в пригоді і допомога його милості пана Краківського.
Наш вельмимилостивий пан, кавалерія і інфантерія[125] [126] допоможуть гетьманському праву і наказам вигнати неслухняного бунтівника. Хрестоматія з історіїУкраїнськоїРСР: У 3 т. — K., 1959. — T. 1. — C. 430. 9.1.
Еще по теме Уривок з інструкції послам від шляхти Київського воєводства на сейм з вимогою повернути силою землі, звільнені козаками на чолі з C. Палієм (листопад 1701 p.):
- 3 Інструкції Волинської православної шляхти послам на Варшавський сейм про утиски православних у Польщі (1645 p.)
- Уривок з постанови сеймика Подільського воєводства про ополчення шляхти для боротьби з повсталими селянами на чолі з Шпаком (липень 1704 p.)
- ПУНКТИ ДО ПОЛЬСЬКИХ ІНСТРУКЦІЙ на скликаний сейм його милостям панам послам з Київського, Браславського та Чернігівського воєводств, дані з сеймиків.
- Уривок із звернення шляхти Київського воєводства до коронного гетьмана Й. Потоцького з проханням надати допомогу в боротьбі проти гайдамацьких загонів (червень 1750 p.)
- Шляхта (землевласники) захищені від позасудового покарання та позбавлення землі «без вини»:
- Про грошову суму, яку треба визначити з боку царської величності в польський бік, щоб задовольнити польську й литовську шляхту (і з частини України), яку вигнано з тих воєводств та повітів, що лишилися відступлені від Польської держави в бік царської величності.
- Про рушення Хмельницького з Запорозьким і татарським військом від Січі до Жовтої Води та на Україну; про злучення його з реєстровими козаками, що їх послали проти нього коронні гетьмани; про розгром під Жовтою Водою польських військ на чолі з комісаром і гетьмановим сином; про взяту там здобич і полонян; про відправлення їх до Чигрина; про те, як зловили Чаплинського.
- Про виправу Немирича від Виговського з Чигрина до Варшави на сейм для потвердження Гадяцької комісії й пактів; про прибуття Немирича до Варшави і про його промову перед королем та сенатом; про сеймову неузгоду напочатку щодо тих пактів з козаками та щодо унГі; про потвердження потім тих пактів сеймовою згодоюі королівською присягою з постановлениям на Україні третьої Річі Посполитої, подібно до Коронної й Литовської; про відозву всього украінського духовенства до римської столиці у зв'язку з опо
- Універсал про звільнення настаської шляхти від військовоїслужби та постоїв військ (15сІчня 1654р.)
- Відозва Української Національної Ради від 1 листопада 1918 року
- Про журу ніжинських міщан від київського воєводи Петра Васильовича Шереметова над їхні давні королівські і нашої царської величності права.
- 5. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ, відмінність цього злочину від злісної непокори вимогам адміністрації виправної установи.
- Про королівські кошти, покладені на комедію; про відхід турків з Камуянця-Подільського і про віддання його полякам; про вальний Варшавський шеститижневий сейм; про смерть Лежайського, новгородського архімандрита, з надгробком, йому написаним; про тодішній голод та дорожнечу; про сонячне мінення; про елекцію і вибрання на ній на пожиттєве київське війтівство Дмитра Полоцького; про гетьманське перебування у Воронежі над Доном і про його повернення звідтіля назад.
- Про татар, що викупилися з неволі від Хмельницького; про мову Хмельницького до них, щоб переповіли те кримським начальникам; про їхній жаль, що розбраталися з козаками й побраталися з поляками.
- Про смерть київського митрополита Косова; про доглядання Бара- новичем його престолу і про вибрання на Київську митрополію Балабана; про виправу Хмельницьким на Ташлик козацького війська і про хворобу Хмельницького; про смерть Хмельницького і про похованняйого в Суботові.
- Про те, що Виговський на певний час утримався від своєї зради; про зносини його з іншими державами проти поляків, а особливо про пораду його великому московському государеві щодо Польської Корони; про гінця, посланого через те з Москви до короля; про скарби Хмельницького, які забрав із землі Виговський; про скромну королівську відповідь через гінця російському государеві; про приємну полякам звістку — поразку шведів від дунчика на морі; про успішні дії Чернецького в Померанії і про повернення йо
- Теорема 12 Все существующее сохраняется лишь силою бога.
- Про польські війська під Малборком, які нічого не досягли й на два місяці відступили для відпочинку на кватирі зі сподіванкою на мир, який трактувався в Оливі; про ворота на Bicjlif відчинені поляками до Гданська; про відібрання поляками у шведів дунської ФінГі; про неменшу поразку і страх цісарців під Щетіном від шведського адміраш Bpamejm; про виступ шведського короля від дун- ського Копенгага; про напрям польських вимог у трактатах і суперечки при таких трактатах; про польський гнів на дунчик
- Про радісні звістки, які дійшли до короля в Познаньу що турчин не змінює своєї приязні з поляками, а своїх підданих, які порушили те без його відомау має покарати; Ракочого ж має примусити заплатити полякам боргу а татар — повернути польські ясири; про теу що швед за посередництвом венгерського короля намагається постановити з поляками мир; про бажання німецького цісаревичау венгерського короляу стати на цісарствоу бо від турчина нависала тоді небезпека; про шведського посла до поляків у Познань