Про виправу Немирича від Виговського з Чигрина до Варшави на сейм для потвердження Гадяцької комісії й пактів; про прибуття Немирича до Варшави і про його промову перед королем та сенатом; про сеймову неузгоду напочатку щодо тих пактів з козаками та щодо унГі; про потвердження потім тих пактів сеймовою згодоюі королівською присягою з постановлениям на Україні третьої Річі Посполитої, подібно до Коронної й Литовської; про відозву всього украінського духовенства до римської столиці у зв'язку з опо

Тільки Виговський прибув до Чигрина після описаної вище конотопської й соснівської війни,— це було, як казав уже, перед Спасовими запустами,— і розпустив на певний час свої війська, то відразу ж виправив до польського короля Яна-Казимира й цілої Річі Посполитої від свого імені й усього Запорозького війська, просячи апробувати й потвердити Гадяцьку комісію й пакти, складені в минулому 1658 році, не генерального обозного Носача, як спершу мав намір, але свого полковника Немирича зі значним козацьким товариством ⁹⁴².

⁹⁴⁶ Тут, мабуть, ідеться про суперечки щодо місця, яке мав посідати київський митрополит. Він бажав собі місця після архібіскупа львівського, але запротестував біскуп краківський, і тут була пересварка. Загалом сейм пройшов над звичай спокійно.

^94/ Звірено за текстом: «Акты, относящиеся к истории Юго-Западной России».— СПБ, 1863.— T. IV.— С. 211. (Далі, посилаючись на це видання, подаємо скорочено: Акти).

⁹⁴⁸ Пропущено: прусський.

⁹⁴⁹ Пропущено: київський.

⁹⁴⁴ Ліска — булава, бунчук.

⁹⁴⁰ Інфула — католицька митра.

Ha тому сеймі пропонувалися до уваги й апробувалися згодою обох сеймових палат згадані Гадяцькі пакти, та й не могло бути інакше, бо ті козацькі Гадяцькі трансакції треба було апробувати сеймовою увагою передусім, адже трансакції ті містили в собі великі справи і потребували великого розгляду. A коли поляки, що було в них основним, постановляючи, окрім двох Посполитих, Коронної й Литовської, ще й третю Річ Посполиту — на Україні, хотіли в додаток до того козацького задовольнення, щоб була прийнята на Україні й унія, а разом з лісками ⁹⁴⁴ й печатками були зрівняні грецькі митри з римськими інфулами ⁹⁴⁵, що теж значило не що інше, як ту ж, власне, унію, то українські єпископи і все духовенство, бувши в тому обережні й не благословлячи до такої унії, написали про те своє небажання через свого преосвященного архієпископа Дионисія Балабана, на той час київського митрополита, до римської столиці. Після тої митрополичої відозви до Рима було відкинено і знищено вищезгаданий лядський намір і бажання до унії, а ті Річі Корони Польської нарешті були постановлені з неодмінним задовольненням на вищеописаних Гадяцьких пактах ⁹⁴⁶, і ті пакти були затверджені зобидвабіч присягами. Присяга, яку виконав тоді король, подається тут від слова до слова, і має вона в собі таке ⁹⁴⁷:

Королівська присяга козакам і великому Руському князівству на постановлених Гадяцькою комісією пактах.

Виконана 1659 року.

Я, Ян-Казимир, божою милістю польський король, великий

u u 948 u « Q4Q

князь литовськии, руськии , мазовецькии, жмудськии , волинський, інфлянтський, смоленський, чернігівський, а шведський, готський, вандальський дідичний король, присягаю всемогутньому господові Богу, єдиному в святій трійці, перед цим святим Icyc Христовим Євангелієм, що приймаю і стверджую нашим і всієї Річі Посполитої іменем комісію, відправлену під Гадячим шостого вересня 1658 року із Запорозьким військом, у всіх тієї комісії параграфах та умовах і обіцяю ту комісію в усьому достатньо дотримувати та діяти згідно неї, виконувати її й охороняти, нітрохи не зменшувати, але боронити її цілком.

Амінь.

^9о- Власне, рушив спершу Трубецькой. Ромодановський та інші російські війська надійшли в Переяслав пізніше.

⁹⁵³ Покрова припадає на 1 жовтня. Трубецькой прибув у Переяслав 27 вересня.

⁹⁵⁴ Неузгода: Безпалий склав гетьманство, далі Величко пише, що Сомко розгромив Виговського, ставши наказним гетьманом після Безпалого, і це сталося буцімто в середині вересня (див. приміт. 967). Однак Безпалий не відмовлявся від гетьманства, принаймні 17 жовтня документи називають його ще наказним гетьманом.

⁹⁵⁵ Виговський. як уже вказувалося, не був розгромлений під Києвом у цьому році (див. приміт. 917). Він стояв під Києвом з великим козацьким та польським військом (поляків очолював А. Потоць- кий), не входячи в сутички з росіянами. Взагалі про цей похід відомо мало.

^9Г'³ He тільки Цецюра, а й інші полковники: В. Золотаренко, Я. Сомко, П. Єфре- мов.

⁹⁰ Запорожці йшли на чолі з I. Сірком. Проти них було вислано військо, і вони завернули до Січі.

^9о° Див. приміт. 917.

^9о1 Що чоловік собі задумує, те бог йому нищить.