Про посла Виговського до Москви з проханням військових клейнодів і потвердження себе на гетьманство; про царського посла до Виговського; про виконання ним присяги в Переяславлі на вірність і про прийняття потвердження та булави від того посла; про виправу того посла в Москву і про прибуття Виговського в Чигрин; про Пушкареве бажання від Запорозького війська; про задовольнення ними того його бажання і про погорду Виговського; про замисел Виговського піти на Пушкаря і про новий союз його з кримськ

Лишившись гетьманом і прийнявши до своїх рук військові клейноди, Виговський сховав перед великим російським госу-

W 741

дарем, що мав йому зрадити , і виправив у середніх числах жовтня свого нарочного посла, полкового корсунського осавула Юрія Миневського з товариством, у царське велике місто Москву з донесенням про своє обрання на гетьманство і проханням потвердити себе на той уряд та прислати військові клейноди ⁷³².

• · xj 7 Q A

гетьманство з колишніми правами та віиськовими вольностями . A після цієї церемонії Виговський, не затримуючи довго того монаршого посла біля себе, відпустив його чесно з Переяславля в Москву, обдарувавши його знаменитими подарунками, а сам також, у перших числах грудня ^73δ, повернувся до Чигрина.

Полковник полтавський Мартин Пушкар, роз’ятрившись цілком проти Виговського, не зволив бути і при його елекції, і при виконанні в Переялавлі ним присяги, отож сподівався за те противенство погрому собі від Виговського і подався до запорожців, оскаржуючи їм Виговського різними доносами ⁷³⁶ і просячи від них собі війська на оборону від Виговського ⁷³⁷. Запорожці повірили всім Пушкаре- вим доносам, бо самі ще раніше взнали були частково, що Виговсь- ський хоче відшти від московського государя, а хилиться до приязні з поляками.

⁷³⁸ Про цю особу дані розходяться. В. Герасимчук припускає, що це був син того Барабаша, що загинув на початку Хмельниччини. Але ще M. Максимович, досліджуючи рід Барабаша, вказав, що сини Барабаша звалися Грицько та Степан. C. Соловйов називає Якова Барабаша Федоровичем, а Барабаш, що діяв на початку Хмельниччини, звався Іваном.

⁷³⁹ Полтавський полк був тоді одним із найчисленніших.

⁷⁴⁰ Ha початку 1658 p. прибув у Чигирин Карач-бей, склав тут договір, і його закріплено присягою. 3 Карач-беєм прибуло 600 татар.

⁷⁴¹ Хан пообіцяв, що прийде з ордою навесні, що й сталося.

го товариства на чолі з їхнім полковником Яковом Барабашем ⁷³⁸. Пушкар зміцнився цією запорозькою посилкою і, маючи до того ще найрадше свій Полтавський полк, люд військовий, добрий і достатній ⁷³⁹, ще більше возвеличився і підніс свої роги проти Виговського на згубу собі й Полтаві. Виговський, готуючись до зради й маючи намір присмирити полтавського полковника Пушкаря, а також не сподіваючись приязні й від запорожців з огляду на їхню листовну відповідь, написав зараз-таки через свого нарочного посла до кримського хана, прагнучи вступити з ним по-колишньому в такий союз та приязнь, який був у того з покійним гетьманом Хмельницьким ⁷⁴°. Хан дуже зрадів на це бажання Виговського і відразу, без жодної затримки, відпустив назад посланця Виговського з такою декларацією та відповіддю, що на всі бажання його, Виговського, і на будь- які воєнні випадки йтиме з усіма ордами ⁷⁴¹ та завжди готовий допомагати в усьому, чого від нього Виговський вимагатиме. Бувши впевнений такою ханською відповіддю, Виговський почав розмис- лювати, яким робом присмирити свого супротивника Пушкаря і прихилити його до себе. Він кількаразово писав до нього, лагідно й ласкаво закликаючи до себе в приязнь та згоду, вибачаючи йому перший переступ і застерігаючи його, яка буває шкідлива й погибельна загальному добру чварна неузгода та ворожнеча. Але що не міг тими листовними переконуваннями та побажаннями нічого корисного собі справити в Пушкаря, то удався до іншого способу, але про те буде оповіджено далі.