<<
>>

Указ Катерини Il про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії (10 листопада 1764 p.)

Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовського, за його проханням, з чину гетьманського наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Румянцеву і з ним чотирьом великоросійським членам.

Великоросійських членів найми- лостивіше ми тепер призначаємо: генерал-майор Брандта і полковника князя Платона Мещерського; на останні ж дві вакансії, вибравши негайно кандидатів, Сенат повинен представити нам, малоросійських — генерального обозного Кочубея, генерального писаря Тумансь- кого, генерального осавула Журавку та хорунжого Данила Апостола... Нижчих канцелярських службовців вибирати йому, графу Румянцеву, на свій розсуд.

Ми, бажаючи, що між визначеними в цю колегію чинами ніякої різниці не було і щоб кожний своє місце міг знайти за чином старшинства, наймилостивіше наділяємо цих малоросійських чинів зрівнюванням у класах з великоросійськими нижченаведеними чи нами, а саме: генерального обозного Кочубея — генерал-майорським, генерального писаря Туманського — чином статського радника, генерального осавула Журавку і хорунжого Апостола — полковницькими.

A в судах, створених в Малій Росії в минулому 1763 p., на підставі нашого іменного указу — підкоморських земських в кожному полку по два, а в Ніжинському — три, до складу яких визначаються підкоморії, судді, підсудки і писарі з щорічними виборами як тимчасові, то наказуємо і цим, поки вони будуть мати після виборів такі звання, вважатися за урядами, а саме підкоморіям — першим після малоросійського полковника, земським суддям з першорядними бунчуковими товаришами, по старшинству, підсудками з бунчуковими другорядними, пи-

сарям земським проти осавулів полкових, по старшинству, а возним бути першим під сотником малоросійським.

За відсутністю тепер гетьмана, призначеному від нас головному малоросійському командирові мати такі права як генерал-губернатору і президенту Малоросійської колегії, де він в справах суду і розправи має голос голови за генеральним регіментом, а в решті справ, як-от: підтримування в народі доброго порядку, загальної безпеки і виконання законів — повинен він поступати як губернатор, тобто як особливий нам довірений в нашу відсутність.

Запорізькій Січі, яка була під управлінням гетьмана, бути тепер підвладною цьому малоросійському урядові. 3 огляду ж на надмірні та надзвичайні витрати, що при цьому званні мають бути, наймилостиві- ше надаємо йому, графу Румянцеву, зверх належної на його чин платні, з тамтешніх прибутків по 400 карбованців харчових грошей на рік та на генерал-губернаторський уряд село Кучерівку Кучерівського відомства з належними до нього селами й хуторами та село Середину Буду.

Хрестоматія з історіїУкраїнськоїРСР: У 3 r. — K., 1959. — T. 1. — C. 532—533.

8.26.

<< | >>
Источник: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. — K.,2003. - 656 c.. 2003

Еще по теме Указ Катерини Il про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії (10 листопада 1764 p.):

  1. Указ Петра I про утворення Малоросійської колегії (16 травня 1722 p.)
  2. Утворення Малоросійської колегії (1722-1727 рр.)
  3. Маніфест Катерини Il від 3 серпня 1775 p. про ліквідацію Запорозької Січі
  4. Указ Катерини Il про остаточне заКріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні (3 травня 1783 p.)
  5. Столипінський указ про доповнення деяких постанов діючого закону в питаннях селянського землеволодіння і землекористування (9 листопада 1906 p.)
  6. Про оренди в Україні за формою орендової інтерцизи , про ранню четверту розміну з татарами під Переволочною; про відняття Портою української влади в господаря Дуки і про вручення Ti свавільному розстризі Хмельниченкові з гетьманством і новим князюванням; про його, Хмельниченкові, збитки і про скарання його за те на смерть; про лядський страх через Хмельниченкове гетьманство і про їхню радість з його погибелі; про Драгинича, Куницького та іншихгетьманів і полковників лядських, що були в Немирові
  7. Указ Президії Верховної Ради CPCP про утворення Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Станіславської І Тернопільської областей в складі Української PCP (4грудня 1939р.)
  8. Настанова Катерини Il князю О. В. Вяземському при вступі його на посаду генерал-губернатора (1764 p.)
  9. Про вихід шведів із Кракова і про вступ до міста польського короля; про королівський похід на Шведа із Кракова до Мазовїі та Пруссів і про успіхи Чернецького в Пруссах; про примус через трактат брандебуржців до Корони Польської, як було колись; про смерть Хмельницького і про неузгоду серед козаків щодо гетьманства; про вибрання в гетьмани Виговського і про його неправедну увагу до поляків.
  10. Про безперервне озлоблення поміж козаків; про обмову Многогрішного Мокрієвичем; про взяття йогоу Многогрішного, з товаришами до Москви і про вічне заслання їх у різні місця; про вибрання після Многогрішного на гетьманство Івана Самойловича; про дані йому монарші статті і про його попереднє життя; про царських послів, що мали бути на царських комісіях з поляками; про Дорошен- кову піджогу турків на поляків і на взятт
  11. Про вибрання Виговського на гетьманство після Хмельницького; про листи його до запорожців, послані через нарочних послів, із висловленням своєї вірності; про вислання їм, запорожцям, грошей і про відповідь йому на те запорожців.
  12. Про Сомкове полковництво й наказне гетьманство в Переяславлі; про роздвоєння, як і за Виговськогоу Малої Росії; про Хмельничен- кове старання привести те роздвоєння до первісної єдності; про подвійний марнотний Хмельниченковий похід проти Сомка в Переяславль і про біду Україні від Хмельниченкового війська.
  13. Про вальний з'їзд у Чигрині тогобічних полковників та старшини і потвердження там Дорошенка на ціле гетьманство із взаємною присягою на нейтральність; про Дорошенкові універсали, заслані на цей бік Дніпра, щоб люди прихилилися до нього; про п'яте чи шосте роздвоєннЯу українську пагубу через Ti гетьманів і про руїну від Дорошенка Переяславля; про замешкання й одруження в Москві Брюховецького; про знищення ним давніх прав і вольностей малоросійських; про прибуття Брюховецького до Гадячого; про йог
  14. Про розмисли Виговського щодо своїх намірів і про зміну його фортуни через дії його ворогів; про Цецюрине тиранство в Переяс- лавлі; про схилення на російський бік і про прибуття за його листом у Переяславль від Путивля князя Трубецького з військами і гетьманом Безпалим; про складення там гетьманства Безпалим; про вибиття поляків з українських кватир, які відвів їм Виговький; про запорожців, які йшли на нього; про сумніви Виговського і про рушення його з Чигрина до Хмельника; про прибуття до ньо
  15. Про посла Виговського до Москви з проханням військових клейнодів і потвердження себе на гетьманство; про царського посла до Виговського; про виконання ним присяги в Переяславлі на вірність і про прийняття потвердження та булави від того посла; про виправу того посла в Москву і про прибуття Виговського в Чигрин; про Пушкареве бажання від Запорозького війська; про задовольнення ними того його бажання і про погорду Виговського; про замисел Виговського піти на Пушкаря і про новий союз його з кримськ
  16. Про смерть царя Феодора Олексійовича і про царювання після нього двох царів і третьої їхньої сестри в Росії; про дбання короля Собе- ського завести в Pyci унію; про його послів через те в Люблін; про схилення Шум’янського до унії і його лист про те до папи римського; про перший розмін невільниками під Переволочною; про повторний Суховієвий прихід у тогобічну Україну, щоб посісти там гетьманство; про нещастя його в тому через Самойловичеві перепони; про повернення його на Низ; про поведінку його
  17. Постанова ВУЦВК про скасування Всеукраїнської надзвичайної комісії та про утворення ДержполітуправлІння (22 березня 1922р.)