КЛАСИФІКАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКИХ МЕТОДІВ

Методи державного управління незалежно від застосування в конкретній сфері суспільного життя можна віднести до прямого адміністративного і непрямого регулюючого впливу з боку органів державної влади на відповідні об’єкти управління.

До першої групи відносять методи правового регулювання, переконання, примушення, державного контролю тощо. Серед методів першої групи:

­ метод правового регулювання, за допомогою якого держава через свої органи справляє вплив на суспільні відносини, дозволяючи їх учасникам здійснювати дії правового характеру, надаючи їм відповідні права і накладаючи на них певні обов’язки, а також дає можливості вибору варіантів поведінки в межах, встановлених правовими нормами;

­ метод переконання, найбільш поширений у державному управлінні, оскільки він вимагає авторитету влади, створення певних умов, соціального клімату, наявності вагомих аргументів, внаслідок чого посилюється мотивація посадової поведінки;

­ метод примушення використовується, коли виникає загроза державній цілісності, здійснюються злочинні діяння тощо;

­ методом державного контролю забезпечується дотримання законів і інших правових актів, що приймаються державними органами.

До групи відносять методи виховання, демократизації управління, розміщення державних замовлень, оподаткування, визначення митної вартості товару тощо.